На Запорізькому напрямку тривають позиційні боїБої на Курщині, де ЗСУ взяли під контроль десятки населених пунктів, посилюються: Росія тисне, підтягуючи резерви. Разом з цим найгарячішими залишаються Покровський та Курахівський напрямки на сході України – російські військові атакують та намагаються «вклинитися в оборону» українських сил, повідомляють у Генштабі ЗСУ.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися, як події на вище зазначених напрямках впливають на ситуацію у зоні бойових дій на півдні України? Як живуть окуповані прифронтові громади і як себе там поводять російські військові? Як розвиватимуться події на фронті на південному напрямку найближчим часом і чи залежить це від бойових дій на Донеччині?
- У російської армії бракує ресурсів і резервів для того, щоб вести штурмові дії на кількох напрямках одразу. Внаслідок цього у Запорізькій області інтенсивність бойових дій останнім часом знизилася, повідомив днями на той час ще речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій. За його словами, на Гуляйпільському напрямку вже майже місяць не спостерігалися російські штурмові дії. Кілька тижнів тому окупанти частково забрали із Запорізької області свої підрозділи рівня батальйонів, полків і бригад. Водночас російські військові намагаються активізувати бойові дії на Придніпровському напрямку, сказав Лиховій.
- Тим часом президент Росії Володимир Путін 16 вересня підписав указ про встановлення штатної чисельності Збройних сил Росії на рівні 1,5 мільйона військових. Це на 180 тисяч осіб більше, ніж в останньому указі, який Путін підписав у грудні 2023 року.
- В американському Інституті вивчення війни вважають, що у такий спосіб Росія продовжує нарощувати свій довгостроковий військовий потенціал. Аналітики зазначили, що цей указ не є показником нової хвилі мобілізації, а радше свідчить про широту можливостей набору до російської армії. Збільшення чисельності збройних сил є частиною більш довгострокової мети Росії, яка виходить за рамки війни в Україні і спрямована на посилення загального військового потенціалу за допомогою реформ, вважають в Інституті вивчення війни.
«Нічим не допомагають і нікуди не випускають»
Генеральний штаб Збройних сил України у звіті 17 вересня повідомив, що на Оріхівському напрямку зафіксовано один штурм українських позицій в районі Роботиного.Частину населених пунктів Оріхівської громади контролюють російські військові. Начальник військової адміністрації Оріхова Микола Вініченко розповів «Новинам Приазов'я», що люди, які залишилися в окупації, зараз перебувають у блокаді.
Наслідки обстрілу в прифронтовому Оріхові«На даний час у нас три населених пункти окуповані – це Нестерянка, Копані, Мирне. В Нестерянці залишається 78 осіб, у Копанях – 54 людини. Гуманітарна допомога їм не надається. Останню гуманітарну допомогу отримували люди у серпні. Їм привезли крупу та тушонку. Воду люди збирають дощову, де в кого є маленька криниця, там беруть воду. Харчуються переважно тим, що вирощують у себе на городі. Обстрілюють їх практично постійно. Дуже багато дронів літає, людей не випускають, зробили їм блокаду – нічим не допомагають і нікуди їх не випускають», – каже він.
Жителі окупованих населених пунктів залишаються в блокаді без гуманітарної допомоги. Фото ілюстраційнеУ цьому регіоні російських військових не поменшало, але вони намагаються пересуватися лише вночі, розповів посадовець. До місцевих жителів окупанти ставляться дуже пильно.
«Вночі вони не дозволяють цивільним людям виходити. Були випадки такі в Нестерянці, коли людину поранило, то вивозили її вночі з трьома пересадками на цивільних автівках. Ситуація дуже напружена. Людей обшукують постійно», – додав Вініченко.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Ситуація біля Дніпра критична»
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Рибалко розповів «Новинам Приазов'я», що на окупованому лівому березі регіону найскладнішою залишається ситуація у населених пунктах, які розташовані поблизу Дніпра.«Гола Пристань, Збур'ївка, Геройське, Рибальче – там найскладніша ситуація, тому що там постійно базуються російські війська і там постійно прилітає. Ці міста фактично знищені, там дуже критична ситуація. Якщо там залишилося 10-15% населення, то це добре. В усіх роблять «зачистку», перевіряють телефони, і це відбувається постійно. Потім було декілька публічних страт, я можу це так назвати. Це коли людину забирали (окупанти), а потім привозили мертву, клали посеред села і показували таким чином іншим, що якщо людина якусь інформацію передавала (українським військовим), то ми її обов'язково стратимо. Це взагалі злочини проти людства. Але після цих дій, зрозуміло, що кількість інформації, яку люди взагалі можуть сказати або розказати, зменшується, тому що ці люди попадають під великі ризики», – повідомив Рибалко.
Пошкоджений раніше ударами ЗСУ і непридатний до використання автотранспортом Антонівський автомобільний міст через річку Дніпро, який з’єднує місто Херсон із Лівобережжям, 13 вересня 2022 року«Буферна зона»
Бойові дії в основному ведуться на островах або в прибережній зоні, зазначив депутат. Тож рух російських військових на лівобережній частині Херсонщині не припиняється.«Лівий берег ще окупанти використовують як таку буферну зону. Тобто туди прибуває багато нових військових і вони там проводять певний період, місяць, два, три, для того, щоб адаптуватися до умов війни. Потім звідти їх забирають, зазвичай на Донецький напрямок, та на інші напрямки, де ведуться активні бойові дії. Також буває ротація з активних бойових дій на південь. Зрозуміло, що вони тут перебувають в умовах таких, де море, овочі, кавуни. Це такий собі курорт для російських військових, які позаймали всі курортні будинки, які там були», – зауважив Рибалко.
Російські військові в окупованому місті Скадовську Херсонської області, 20 травня 2022 рокуРосійські військові обстрілюють правий берег Херсонщини набагато більше, ніж Сили оборони України лівий, додав депутат.
«Якщо є хоч якийсь ризик того, що разом з окупантами можуть бути діти або сільське населення, це виключено (з боку ЗСУ). Разом з тим відомий епізод обстрілу в нашій територіальній Чулаківській громаді, коли було два прильоти по магазину. Спочатку перший, а потім другий по тому самому місцю, де люди розбирали продовольчі запаси та все інше. І тут же з'явилися кореспонденти (російські), які звинуватили ЗСУ у цьому злочині. Але насправді всі бачили і розуміють, звідки відбувалися ці вильоти з лівого берега. Тобто такі провокаційні дії вони роблять постійно проти мирного населення», – підкреслює він.
«Вплив Курської операції на південь»
Військовий експерт Денис Попович розповів, що на Херсонщині продовжують тривати бої за острови у Дніпрі. Російські військові намагаються ними заволодіти.
Українські військовослужбовці на березі Дніпра на Херсонщині, 15 жовтня 2023 року«Це острови в річище Дніпра, зараз там відбуваються бойові дії за них. Росіяни будуть намагатися заволодіти цими островами для того, щоб захопити власне Дніпро, перекрити там буквально сполучення і створити передумови надалі для можливої висадки на правий берег Дніпра. Це не означає, що ця висадка буде. На сьогодні форсувати Дніпро, очевидно, жодна зі сторін повноцінно не зможе, але іде, скажімо так, формування позиції битви за Дніпро, за острови», – пояснив він.
Попович нагадав, що частину військових РФ з Херсонського напрямку забрали в Курську область.
«Тобто не схід так впливає на ситуацію на півдні, як зараз Курська область впливає на ситуацію на півдні. Це, до речі, свідчить про те, що вони не готуються до якихось масштабних дій, зокрема на Херсонщині», – зауважив експерт.
«Позиційні бої найближчі пару місяців»
На Запорізькому напрямку йдуть позиційні бої, зазначив Попович. На його думку, найближчими місяцями там навряд чи буде значна активізація бойових дій.«Думати про те, що одна зі сторін буде найближчим часом у середньостроковій перспективі там наступати, на мій погляд, було б неправильно. Там йдуть позиційні бої на тих ділянках фронту, які були в центрі уваги під час нашого літнього контрнаступу минулого року – Роботинський плацдарм, колишній Времівський виступ. Там зараз тривають бої», – каже він.
Бійці ЗСУ на позиціях в с. Роботине, Запорізька область, грудень 2023 рокуГоловне завдання української армії зараз на цій ділянці – зберегти ті територіальні надбання, які були досягнуті минулого року, вважає експерт.
«Малі вони чи великі, але вони були. Тобто, це Роботинський плацдарм – не допустити просування далі, відновлення цього Времівського виступу. Росіяни зараз ставлять саме таке завдання для себе – відновити ті позиції, які вони втратили після нашого наступу минулого року. Тож, якщо підсумувати, там буде позиційна війна у найближчі кілька місяців точно», – переконаний експерт.
Про загрозу наступу на Запоріжжя
Наступ на Запоріжжя внаслідок просування російських військ на Донеччині є малоймовірним, додав Попович. Він вказує на те, що від Курахового до Запоріжжя російській армії потрібно кратно збільшувати своє угруповання.
Денис Попович«Це так само, коли кажуть чи є загроза для міст Дніпро і Павлоград, якщо вони (окупанти) вийдуть на Покровськ. Ну так, теоретично вона існує, оскільки є пряме сполучення. Але, щоб вони там просунулися і загрожували таким містам, як Запоріжжя та Дніпро, ну це потрібно дуже сильно збільшити угруповання. Ми зараз бачимо їхні темпи просування. Тобто якщо взяти наступ на Авдіївку, який вони розпочали рік тому, вони зараз просунулися на 30-40 кілометрів у бік Покровська, втративши понад 300 тисяч особового складу, то уявіть собі, скільки вимагатиме військ подібна операція, щоб просуватися до Запоріжжя», – зауважив Попович.
Дефіцити в армії РФ
В Інституті вивчення війни нещодавно повідомили, що Росія може зіткнутися зі зростанням проблем у виробництві й закупівлі матеріальних засобів, необхідних для війни проти України. Тож Кремль, імовірно, стане все більш залежним від своїх іноземних партнерів. Аналітики зазначили, що зусилля Росії з розширення свого ОПК навряд чи будуть життєздатними в середньо- і довгостроковій перспективі через очікувану нестачу робочої сили і наслідки західних санкцій.Військовий експерт, засновник благодійної організації «Реактивна пошта» Павло Нарожний каже, що зараз вже є ознаки дефіциту деяких видів озброєнь у російської армії.
«Найбільша проблема є в розрізі бронетехніки, танків, БТР, БМП і артилерійських систем. В чому це виражається? В першу чергу, в тому, що ми дуже давно не бачили масованих штурмів з використанням великої кількості бронетехніки. Це, мабуть, приблизно місяць тому було на Вовчанському напрямку, коли там колони йшли. Але кожен такий штурм, кожна така колонна закінчується втратами, якщо не половини, то всієї техніки, яка іде на штурм», – зазначив він.
Російський танк в окупованому Луганську, грудень 2023 рікЕксперт каже, що найпростіше порівняти втрати російських танків (3-10 одиниць) на добу, про які доповідає український Генштаб, з темпами виробництва, які декларують у РФ.
«Вони декларують 220-240 нових танків на рік. Якщо ми візьмемо 5 танків на добу, то ми отримуємо геть інший масштаб втрат, який має армія РФ. Звісно, цих танків якась кількість може бути відремонтована, але наразі на полі бою ми більше бачимо танків вже із застарілих – це Т-62, це Т-55 і дуже рідко ми бачимо новітні танки», – підкреслив Нарожний.
«Залежність Росії від партнерів зростає»
Артилерійські боєприпаси Росія готова купувати будь-де і будь-якої якості, зазначив експерт. Наявний приклад цьому – надбання РФ північнокорейських боєприпасів.«В мережі величезна кількість прикладів того, як вибухають російські гармати, коли вони стріляють з їхніх північнокорейських снарядів. Самі російські військкори писали про те, що якість дуже низька. Але вони готові йти на будь-який ризик для того, щоб збільшити кількість пострілів. Самі артилерійські системи, найбільшу кількість, яку зараз ми бачимо на полі бою, це причіпні системи. Це не самоходки, а самопричіпні системи. Чому так? Тому що, знову-таки, швидкість виробництва в них дуже низька. Вони не переважають за кількістю пострілів все одно. Тому в них є власне потужне виробництво снарядів, власне відновлення снарядів радянських часів, і також в них є союзники у вигляді Північної Кореї та Ірану, які передають їм ці боєприпаси», – пояснив Нарожний.
Володимир Путін (ліворуч) і лідер Північної Кореї Кім Чен Ин. Пхеньян, 19 червня 2024 рокуЗа його словами, залежність від партнерської допомоги у Росії є, але вона не є повною. З часом вона справді буде збільшуватися, прогнозує Нарожний.
«В них є залежність від Китаю. Чому так? Тому що всі комплектуючі безпілотника, які у них є, вони всі китайського виробництва. І у Китаю є можливість в будь-який момент зупинити це постачання в Росію, але вони цього не роблять. З іншого боку, Україна так само на 100% залежить, бо все виробництво дронів, яке в нас є, воно все робиться з китайських комплектуючих. Якщо брати по артилерійських боєприпасах, я думаю, що 30% до Росії постачає Північна Корея та Іран разовим взяті, а все інше – їхнє власне виробництво. Але з часом це виробництво буде зменшуватися завдяки ударам українських дронів, завдяки дії міжнародних санкцій, і РФ буде ще більше залежати від своїх союзників», – переконаний Нарожний.
- Дрони СБУ, ГУР та ССО в ніч на 18 вересня завдали удару по складу головного ракетно-артилерійського управління Міноборони РФ в Торопці Тверської області, повідомило Радіо Свобода поінформоване джерело в СБУ. За даними джерела, на складі зберігалися ракети, призначені для оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер», тактичних ракетних комплексів «Точка-У», КАБи та артилерійські боєприпаси, дрони «стерли з лиця землі» склад. Російське Міноборони 18 вересня відзвітувало про нібито знищення 54 безпілотників у низці областей. Однак про ситуацію в Тверській області там не інформували.
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року. У Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну й назвали це «спеціальною операцію». Також російська влада відкидає звинувачення у скоєнні злочинів проти цивільних жителів України.