У 2020 році не довелося загадувати бажання на Різдво та на Новий рік. Як кажуть: ми передбачаємо, а Господь розпоряджається. Отож, після 7-ми «щасливих» днів лікування вдома при позитивному тесті на Ковід, температура під 40 змусила здати оптимістичні позиції і чимдуж помчати на стаціонар. Якраз 24 грудня під вечір оформили у приймальному відділенні лікарні Карабелеша і в супроводженні медика підняли на ліфті (визначеному для подорожей лише для ковідних пацієнтів) на 4-й поверх в неврологічне відділення, перепрофільоване під відділення допомоги хворим з інфекцією на Ковід.
Якщо чесно, були сподівання, що побачу реальну медичну допомогу вранці, коли прийде черговий лікар, адже на завтра - Різдво Христове. Однак, допомога не забарилася. У повній «бойовій» екіпіровці – одні очі і видно, до мене прийшла медична сестра, яка поставила крапельницю (спершу царапнула руку на сприйнятність), укол і взяла на контроль мій стан. Як з’ясувалося, не тільки вона. У палаті тепер вже мої сестри по нещастю також взяли мене під своє шефство. Троє діб, поки мій організм дражнився з медиками і грався у температурну гру «зіб’єте – не зіб’єте», жіночки пильнували, аби не лінувалася дихати киснем через кисневий концентратор, вживати вітаміни та ліки, які дбайливо розкладали ме6дсестри та медбрати.
Щоранку і щовечора, не враховуючи обходів лікуючого лікаря, в обов’язковому порядку вимір температури тіла, артеріального тиску і сатурації.
А коли фізичний стан поволі приходив до трями, тоді оцінюєш ще одну приємну річ: сніданок, обід і вечеря – свіжі, гарячі, смачні і приготовані за принципом раціонального харчування. Не можу не підтвердити той факт, що всі пацієнти були щиро вдячні за турботу по лікуванню і харчуванню. Зауважу – все це для пацієнта безкоштовно.
Забула про важливе – постійні прибирання в палатах, на коридорі і місцях загального користування..
І так з дня у день. Як феї прилітали медичні сестри і брати, у визначений для обходу час приходили лікарі.
Отож, скориставшись нагодою, вже повернувшись так би мовити «на ноги», привідкрила завісу таїнства лікування завідувач неврологічного відділення Ілляшенко Вікторія Валеріївна
- Починаючи з 3 грудня наше відділення відкрилося з метою надання допомоги хворим з коронавірусною інфекцією,- сказала вона - Було і є непросто та складно. Співробітники сюди прийшли з різних відділень, але працюємо як злагоджена команда. Протягом грудня пролікували 70 пацієнтів. У штаті підрозділу близько 30 лікарів, медсестер, іншого персоналу.
Тут лікуються в основному пацієнти від 30 до 95 років, основна маса від 50 до 70. Жінок більше, але чоловіки переносять хворобу у більш важкому стані. Ковід-позитивні з інсультом також лікуються у нас.
Як починається робочий день? О 7:20 на 3-му поверсі у дитячому відділенні переодягаємося: комбінезон, халат, шапка, бахіли і окуляри чи щит. Коли вдома буваю? Як каже мій тато: йдеш з дому – ще темно, повертаєшся – вже темно. Якось так. Але жодна людина не відмовилася від роботи в нових умовах.
На свята (Різдво і Новий рік) було зниження надходження нових хворих. Але відділення все ж таки заповнене - 42 ліжка з 45-ти зайняті. В основному поступають через приймальне відділення: привозить швидка, приходять за направленням сімейного лікаря і лише одиниці, які приходять за власним бажанням (вірніше гострою потребою).
Практично всі певний час лікувалися вдома 7, 10, 14 днів. І саме на стаціонарі отримали вчасну і кваліфіковану допомогу. Випробувано на собі.
Вікторія Валеріївна попросила передати містянам поради як займатися профілактикою захворювання. Намагатися щодня пити 1,5 літра води, менше вживати мучні і солодкі продукти, слідкувати за роботою кишечника, загартовуватися, робити елементарну зарядку, бувати на свіжому повітрі, приймати вітаміни і слідкувати за психоемоційним фоном організму. І найголовніше: якщо в організмі яийсь збій – не приймати це як належне. Будьте здорові!
За час лікування довелося побувати в двох палатах. Оскільки тут сортують пацієнтів, які вже йдуть на поправку і новоприбулих.
Як уповноважена особа виконую побажання жінок, які лікувалися зі мною у палатах №6 і 8: щиросердне ДЯКУЄМО усім лікарям і медичним сестрам і братам, обслуговуючому персоналу за професіоналізм, увагу, терпіння, готовність не один раз за ніч прийти на допомогу і надати її вчасно і кваліфіковано. Будьте і ви всі здорові, щасливі і нехай доля буде милосердною до вас. Низький вам усім уклін!
Галина Лисенко