Після підриву Каховської ГЕС науковці, серед яких й професори Херсонського державного університету – Олександр Ходосовцев та Іван Мойсієнко, вже тричі їздили з експедицією й проводили моніторинг дна осушеного водосховища.Про неочікувані, але обнадійливі результати, українські науковці розповіли у програмі “Вікна-Новини”.Земля на дні Каховського водосховища ожила і це може дати надзвичайно позитивні екологічні наслідки для тамтешніх територій – йдеться у сюжеті.
Так, на місці марсіанських пейзажів, які вчені побачили у червні, наразі формується молодий заплавний вербовий ліс. Крім того, науковці зафіксували вже 65 видів рослин.
Доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки факультету біології, географії та екології ХДУ Олександр Ходосовцев зазначив, що була гіпотеза про появу на цій території бур’янів та величезних полів амброзії, але вона не підтвердилася:
“Ми побачили триметрові верби і три біотопи, які формуються”.
Також науковець підтвердив відновлення річки Кам’янки, що була затоплена у 1956 році, під час будівництва Каховської ГЕС.
Щільні зарослі верби біологів тішать, бо завдяки їм на цій території може утворитися унікальне природне середовище, практично знищене в Україні, – заплавні ліси. У Європі їх охороняють, бо в цих біотопах знаходять прихисток рослини, комахи, птахи і звірі.
Яків Дідух, завідувач відділу геоботаніки й екології Інституту ботаніки НАНУ, розповів, що значення верб у тому, що вони, по-перше, очищають води, по-друге, абсорбують важкі метали і, по-третє, формують структуру самого ґрунту. Надзвичайно дивує науковців швидкість росту верб: за 80 днів майже три метри.
До будівництва Каховського водосховища на цій території була природна захисна межа – Великий луг, а на ньому козацька Кам’янська січ.
Це заплавні ліси з очеретяними плавнями та островами.
“Безліч таких островів, де можна було козакам тоді ховатися і випасати худобу. І кажуть, що багато риби було тоді. Отака територія, через яку пройти було дуже-дуже важко”, – коментує Олександр Ходосовцев.
Перші експедиції науковців на місце зруйнованої дамби дають їм надію на відродження землі, однак все залежить як природа поведеться далі. Бо, наприклад, знайдений на вербі грибок може частково знищити зарості та змінити їхню структуру. Тому наразі точних прогнозів науковці дати не можуть.
Український південь