11 липня, журналісти видання “Новий Візит” робили виїзний репортаж по туристичним об’єктам Арабатської Стрілки. Завітали ми і на гаряче джерело у селі Щасливцеве, яке з початку сезону стало платним.Оскільки інформація про роботу гарячого джерела викликала резонанс в суспільстві і є суспільно-важливою, нас зацікавило, за що беруть 20 грн з населення, які послуги тут надають, які правові підстави для послуг оздоровлення на термальному джерелі, як виконуються карантинні обмеження та санітарні норми в період пандемії та інше.
Але несподівано член Національної Спілки журналістів України Геннадій Осьмак не зміг потрапити до термального джерела. Зазначимо, що це перший випадок, коли журналіста “Нового Візиту” (ТРК “Візит”) не пустили на об’єкт на території Генічеського району.
На охорону навіть не вплинуло, що вони перешкоджають журналістській діяльності, а це несе кримінальну відповідальність. Після консультацій по телефону з “начальством”, охоронці повідомили, що не пропустять на приватну територію і ми можемо викликати поліцію.
Зразу зазначимо, у громадських місцях окрема людина або фірма не має права обмежувати фото- і відеознімання та інші види законної професійної діяльності журналіста.
Обов’язковий виклик правоохоронців не був нашою ціллю, у поліції зараз і без нас багато більш важливої роботи. Але з цієї ситуації ми отримали інформацію, як на рівному місці працює схема по викачці грошей з народу. З нашою думкою ми хочемо поділитися.
По-перше, якщо не пустили до гарячого джерела місцевого журналіста для виконання професійних обов’язків, то місцеві мешканці тим паче не зможуть пройти безкоштовно. Але дуже добре згадується, коли цю земельну ділянку віддавали в аренду клініці професора Володимира Козявкіна, він особисто і журналістам, і районним депутатам обіцяв, що місцеве населення буде користуватися термальним джерелом безкоштовно.
Проте час минув, аренда власності громади чудесним образом перетворилася на приватну власність і правила гри змінилися. Можна дуже довго водити громадськість Генічеського району за ніс, розповідати, який ти крутий інвестор і як зробиш на Арабатській Стрілці клініку міжнародного рівня… А насправді, схоже що ділки нічого не збиралися вкладати в розвиток Арабатки. Навіщо? Потрібно лише затампувати безкоштовне джерело, а витік термальних вод перенести до себе. І все, гроші на пустому місці потечуть рікою. Тисячі людей та по 20 грн.-непоганий заработок. А безкоштовний період з 6:00 до 8:00, це просто знущання над людьми.
Далі робимо логічний висновок, якщо журналістів не пустили, значить є що скривати. Просимо у охоронців, які до речі відмовились навіть представлятися (виглядають, як якісь люди у формі без знаків відмінності), показати якісь документи , що підтверджують право власності, дозвіл на вид підприємницької діяльності , користування надрами та послуги оздоровлення, висновки від Держпродспоживслужби на відповідність санітарних норм, тощо.Нас відправляють до куточку споживача, а там саме цікаве – фактично нічого, що дає право ділкам користуватися надрами, які належать державі і брати за це з людей гроші.
На стенді бачимо акт на передачу об’єкта благоустроюдля виконання робіт з утримання об’єкту благоустрою від оздоровчого центру “ВІК” (директор Козявкіна О.В.) до приватного підприємця Стельмах О.В.
Далі договір на утримання об’єкту благоустрою, де основна діяльність підприємця полягає у санітарному очищенні території.
І на завершення реєстраційний номер фізичної особи підприємця Стельмах Степанії Василівни.
Все! Ми так і не побачили правових підстав для обдирання громадян. При чому тут охорона, недопуск на територію, платні послуги за фактичне оздоровлення термальними водами? Де документи на власність, розрахунки суми плати за вхід на територію, дозвіл на користування надрами, вид діяльності та багато іншого?Та й назва “об’єкт благоустрою” дуже спірна. Територія заросла бур’яном, при вході сміття…
І хоча ділки з повітря (води) заробляють чималі гроші, вони навіть не хочуть вкладати в автостоянку. Люди вимушені ставити свої транспортні засоби з двох сторін дороги, що викликає аварійну ситуацію.
Ось такий приклад “інвесторів” на Арабатській Стрілці, для яких головна ціль – не вкладання в розвиток курорту, а скоріше обідрати громадян для свого збагачення за примітивними схемами.Полина Светлова