Заступник гауляйтера Херсонщини та зрадник Україні Віталій Булюк дав свідчення на судовому засідання в ростовському суді на засіданні по обвинуваченню дев’ятьох херсонців, яких було викрадено рашистами ще у 2022 році. Про це повідомляє російська спільнота Меморіал, яка слідкує за процесом проти бранців кремля.Нагадаємо, що в Південному окружному воєнному суді в Ростові-на-Дону судять дев’ятьох херсонців — Олега Богданова, Сергія Гейдту, Сергія Кабакова, Юрія Кайова, Сергія Ковальського, Дениса Ляльку, Сергія Офіцерова, Костянтина Резніка та Юрія Тавожнянського.
Всіх їх російський режим обвинувачує в «міжнародному тероризмі» та «організації терористичної спільноти».
Херсонців викрали у 2022 році. На думку так званого російського «слідства», всі вони були учасниками диверсійної групи, яка нібито слідкувала за працівниками окупаційної адміністрації Херсонської області. Крім того, вони мали підірвати одного з них за завданням спецслужб України, заявили рашисти. Лідерами «диверсійної групи» росіяни призначили Костянтина Резніка та Сергія Кабакова.
Заступник гауляйтера Херсонщини зазначив, що у грудні 2022 року на нього нібито було скоєно замах, виконавці якого були засуджені кремлівським режимом. Про підготовку замаху Булюка попереджали російські військові, які його охороняли. Також псевдочиновник додав, що після повномасштабного вторгнення рф в Україну він зустрічався з Юрієм Тавожнянським та пропонував йому посаду керівника незаконної «херсонської митниці». Тавожнянський від пропозиції Булюка відмовився, сказавши, що «подумає».
Під час допису Віталій Булюк відповідав на питання адвокатів щодо причетності «обвинувачених» лише припущеннями, додававши, що про слідкування за ним конкретних авто від охорони, яку надало йому міноборони рф.
Захисники обвинувачених під час допиту Віталія Булюка зауважили, що він протягом всіх відповідей дивився у свій мобільний телефон. Вони припустили, що там могли були якісь записи або відповіді на питання адвокатів. Однак сам Булюк заявив, що відповідав на повідомлення «по робочим питанням».
Юрій Кайов: «5 серпня 2022 року близько 20 години приїхали дві людини у військовій формі з автоматами. Вони не представилися, сказали зібрати речі й те, що повезуть нас на яму. Нас доставили до СІЗО Василівка, почали обшук автомобіля, де знаходилися речі друзів, медичне обладнання – ми їх доставляли до Запоріжжя, все це вилучили.
Після обшуку відвели до різних камер підвального приміщення й залишили до ранку. Нам одягли на голови пакети й стягнули руки стяжками, посадили в кузов автомобіля. Я зрозумів, що нас везуть до Мелітополя. Нас вивели до адміністративної будівлі, де було багато військових, завели до маленької кімнати й поставили до стіни. Потім туди увірвалися люди й почали бити палками по ногах, сідницях, били головою об стіну. Це тривало хвилин п'ять, потім вони пішли, через 30 хвилин сказали, що їдемо до Херсона й є час подумати, що розповісти. Під час шляху військові били долонею по голові й при цьому сміялися, змушували нас притискатися до каністр і нюхати запах.
За словами бранця, особливою жорстокістю відрізнявся самий молодий з катів, який носив позивний «Орел». Він ніколи не ховав своє обличчя, розповсюджував серед ув’язнених російську пропаганду, полюбляв знімати допити та катування, змушував вчити гімн росії. Кайов каже, що через кілька днів такого утримання до них завели в кімнату Офіцерова, Ковальського та інших.
У в’язниці окупанти також утримували жінок та 11-річного хлопчика, який весь час плакав та просився до мами. Згодом Кайов побачив цю дитину в російському СІЗО «Лефортово», де дізнався, що він з села Киселівка Херсонської області.
Бранець далі розповів про колективне катування. Його росіяни жорстоко били палицями та струмом разом в одній кімнаті з Денисом Лялькою. Далі були обшуки в будинках, знімання нібито затримання херсонців під камери пропагандистів з кремлівського телеканалу «росія 24». Посилилися катування від рашистів у вересні 2022 року. Серед російських військових панували панічні настрої, через що вони «відривалися» на в’язнях.
Далі в’язнів змусили поставити підпис під обвинуваченням та вивезли до СІЗО у Сімферополі, де вже всі дізналися про суть обвинувачення. Там же у Сімферополі було обрано «запобіжний захід». Катування тривали далі в СІЗО. Юрій Кайов також попросив російський суд провести перевірку за фактом смерті в херсонській катівні Василя Стеценко 3 серпня 2022 року, якого закатували окупанти. У відкритих джерелах відомостей про останнього знайти не вдалося. Однак, на цьому ж судовому засіданні смерть від катувань Стеценка підтвердили інші бранці Сергій Кабаков та Костянтин Резнік. За словами Кабакова, Василь Стеценко проходив про цій же справі і досі значиться в розшуку російськими окупаційними силоваками. Вочевидь, таким чином росіяни намагаються приховати вбивство херсонця в катівні на вулиці Лютеранській.
Свідчення про катування з боку росіян дав Денис Лялька. Під час засідання він заявив, що є військовослужбовцем ЗСУ у званні старшого солдату. Він у квітні 2022 року приїхав до Херсона, де вирішив залишитися, щоб провадити волонтерську діяльність та займатися торгівлею. Затримали його окупанти 6 серпня у власній квартирі. В будівлі Головного управління Нацполіції по вулиці Лютеранській Ляльку катували струмом та били, намагаючись допитувати про схрони зі зброєю, зв’язки з СБУ, «Азовом» та українською розвідкою.
Далі заяву про катування та вибивання свідчень рашистами зачитала адвокатка Костянтина Резніка, який, на думку росіян, є одним з організаторів вигаданої «диверсійної групи» у Херсоні:
Далі, розповів Резнік у своїй заяві, росіяни почали знімати постановні відео для телеканалу «росія 24», де показані нібито передача грошових коштів та затримання працівниками окупаційних спецслужб. Навіть було влаштовано «спілкування» з російськими пропагандистами по заздалегідь заготовленому сценарію.
Інші бранці підтвердили слова про катування та вибивання «потрібних» слідству свідчення, зазначивши, що їхні історії перебування в ув’язненні майже нічим не відрізнялося — постійне побиття, удари струмом, погрози вбивством та інші методи російських воєнних злочинців.
Судилище над херсонцями триває. Скільки ще бранців з Херсонщини утримують росіяни в своїх катівнях, досі лишається невідомим. Серед відомих прізвищ — мер Херсона Ігор Колихаєв, колишній очільник міста Володимир Миколаєнко, мер Голої Пристані Олександр Бабич, активістка Інна Усачова, журналіст Сергій Цигіпа та інші. Більшість з в’язнів кремлівського режиму можуть досі бути в ув’язнені без звинувачень.
Як раніше повідомляла «Гривна», два роки бех висування обвинувачень росіяни утримували у в’язниці херсонську волонтерку Ірину Горобцову, яку викрали в Херсоні у травні 2022 року. Лише нещодавно стало відомо, що російські силовики сфальсифікували проти дівчини кримінальну справу.
Іван Підлісний, Гривна
Херсонців викрали у 2022 році. На думку так званого російського «слідства», всі вони були учасниками диверсійної групи, яка нібито слідкувала за працівниками окупаційної адміністрації Херсонської області. Крім того, вони мали підірвати одного з них за завданням спецслужб України, заявили рашисти. Лідерами «диверсійної групи» росіяни призначили Костянтина Резніка та Сергія Кабакова.
Свідчення Булюка
На засідання суду, яке відбулось 16 травня свідчення по незаконній справі проти українців дав заступник гауляйтера Віталій Булюк. Його допит відбувався в режимі відеоконференції з Кримським гарнізонним воєнним судом. За словами Булюка, з дев’ятьох обвинувачених йому знайомий лише Юрій Тавожнянський, який до повномасштабного працював у митниці.«Це мій колишній підлеглий. Навесні та влітку 2022 року я працював на посаді першого заступника голови ВЦА Херсонської області, потім - першого заступника голови уряду Херсонської області. У період з червня по липень 2022 року я пересувався на автомобілі Toyota чорного кольору, щодня переважно зі Скадовська до Херсона на роботу як співробітник ВЦА. Зі мною був водій та інші співробітники Міноборони РФ, їхня функція полягала в моїй охороні. Звернув увагу на дві-три машини, які часто траплялися на шляху, якийсь Opel і Chevrolet», - заявив Булюк на засіданні.
Заступник гауляйтера Херсонщини зазначив, що у грудні 2022 року на нього нібито було скоєно замах, виконавці якого були засуджені кремлівським режимом. Про підготовку замаху Булюка попереджали російські військові, які його охороняли. Також псевдочиновник додав, що після повномасштабного вторгнення рф в Україну він зустрічався з Юрієм Тавожнянським та пропонував йому посаду керівника незаконної «херсонської митниці». Тавожнянський від пропозиції Булюка відмовився, сказавши, що «подумає».
Під час допису Віталій Булюк відповідав на питання адвокатів щодо причетності «обвинувачених» лише припущеннями, додававши, що про слідкування за ним конкретних авто від охорони, яку надало йому міноборони рф.
Адвокат: «Скажіть, а Тавожнянський, відомо вам, причетний до замаху на вас?»
Булюк: «Мені точно невідомо, але я можу припустити».
Адвокат: «Припущення ваші суд зазвичай не цікавлять. Вам відомо, Тавожнянський робив якісь конкретні дії для замаху на ваше життя?»
Булюк: «Ні».
Захисники обвинувачених під час допиту Віталія Булюка зауважили, що він протягом всіх відповідей дивився у свій мобільний телефон. Вони припустили, що там могли були якісь записи або відповіді на питання адвокатів. Однак сам Булюк заявив, що відповідав на повідомлення «по робочим питанням».
Херсонці заявили про катування
Під час цього ж судового засідання про катування під час допитів та утримання в ув’язненні заявили Юрій Кайов, Денис Лялька, Юрій Тавожнянський, Сергій Кабаков, Сергій Офіцеров та Костянтин Резнік. Заяву останнього зачитала його адвокатка.Юрій Кайов: «5 серпня 2022 року близько 20 години приїхали дві людини у військовій формі з автоматами. Вони не представилися, сказали зібрати речі й те, що повезуть нас на яму. Нас доставили до СІЗО Василівка, почали обшук автомобіля, де знаходилися речі друзів, медичне обладнання – ми їх доставляли до Запоріжжя, все це вилучили.
Після обшуку відвели до різних камер підвального приміщення й залишили до ранку. Нам одягли на голови пакети й стягнули руки стяжками, посадили в кузов автомобіля. Я зрозумів, що нас везуть до Мелітополя. Нас вивели до адміністративної будівлі, де було багато військових, завели до маленької кімнати й поставили до стіни. Потім туди увірвалися люди й почали бити палками по ногах, сідницях, били головою об стіну. Це тривало хвилин п'ять, потім вони пішли, через 30 хвилин сказали, що їдемо до Херсона й є час подумати, що розповісти. Під час шляху військові били долонею по голові й при цьому сміялися, змушували нас притискатися до каністр і нюхати запах.
Нас вивели й повели до підвалу, мене завели до приміщення 2х4 метри, де на підлозі були дерев'яні піддони, стілець і письмовий стіл. Мене посадили в центрі, прив'язали до стільця, на руки одягли металеві фіксатори. До кімнати зайшли 4-5 чоловіків, почали кричати, доторкалися до моєї голови металевим предметом і подавали напругу. Я не міг поворухнутися й відчував сильний біль. Допит у катівні тривав близько півгодини.
В двох метрах від катівні при вході знаходилася решітка, вдень я був прикутий до неї наручниками. У сирому коридорі з поганим освітленням було 8-9 кімнат, у кожній 3-5 чоловік. У кінці коридору були великі камери, там людей було більше. У камерах були смотрове віконце й віконце для годування. Мене завели до камери, де були купи сміття, стояв огидний запах гниття й літали мошки, розв'язали руки й зняли пакет з голови...».
Кайов розповів, що його завели в кімнату з поганим освітлення, де лежав поранений сильно побитий чоловік зі зламаними ребрами. В підвалі в той же час російські військові проводили катування. По крикам які звідти лунали Юрій Кайов впізнав Дениса Ляльку. Останнього окупанти били близько години. Потім його пристебнули. В стоячому положенні Лялька простояв кілька годин поки не втратив свідомість.
«Ми завжди чули кого катують, про що питають, про що спілкуються військові. Двері спеціально тримали відкритими, щоби ми чули. Катування тривали тиждень, водили по черзі, катували струмом, чіпляли проводи за статеві органи, били палками по стопам, сідницям, поливали водою, робили «мавпу», - каже Кайов.
За словами бранця, особливою жорстокістю відрізнявся самий молодий з катів, який носив позивний «Орел». Він ніколи не ховав своє обличчя, розповсюджував серед ув’язнених російську пропаганду, полюбляв знімати допити та катування, змушував вчити гімн росії. Кайов каже, що через кілька днів такого утримання до них завели в кімнату Офіцерова, Ковальського та інших.
«Орел» годував нас макаронами з тушонкою один раз на два дні, іноді один раз на три дні. Я схуднув на 25 кг. Кожного ранку приходив «Ворон» і дозволяв набирати воду в пляшки і виливати сечу. Там, де набирали воду, була велика решітка, де причіплювали наручниками. Тех, кого причіплювали, били військові, щодня привозили й катували людей і вивозили в невідомому напрямку. Офіцерів протримали на решітці п'ять діб і не давали спати. На стінах ми записували свої дані, всіх, кого катували», - розповів Кайов.
У в’язниці окупанти також утримували жінок та 11-річного хлопчика, який весь час плакав та просився до мами. Згодом Кайов побачив цю дитину в російському СІЗО «Лефортово», де дізнався, що він з села Киселівка Херсонської області.
Бранець далі розповів про колективне катування. Його росіяни жорстоко били палицями та струмом разом в одній кімнаті з Денисом Лялькою. Далі були обшуки в будинках, знімання нібито затримання херсонців під камери пропагандистів з кремлівського телеканалу «росія 24». Посилилися катування від рашистів у вересні 2022 року. Серед російських військових панували панічні настрої, через що вони «відривалися» на в’язнях.
«Ховали в катівні, стріляли в стелю, всі чекали своєї черги на розстріл, заходили за кожним, вимагали підійти до віконця та підставляти голову, грали в російську рулетку, били тих, хто висів на решітці, задавали питання щодо патріотичних почуттів під витвір «Вставай, страна огромная». Складалося враження, що це було свавілля. Почали збирати речі та вивозити, нас по черзі водили в камеру, де була зброя та вибухівка, змушували брати та залишати відбитки. Мені дали речовину, схожу на пластид», - каже Кайов.
Далі в’язнів змусили поставити підпис під обвинуваченням та вивезли до СІЗО у Сімферополі, де вже всі дізналися про суть обвинувачення. Там же у Сімферополі було обрано «запобіжний захід». Катування тривали далі в СІЗО. Юрій Кайов також попросив російський суд провести перевірку за фактом смерті в херсонській катівні Василя Стеценко 3 серпня 2022 року, якого закатували окупанти. У відкритих джерелах відомостей про останнього знайти не вдалося. Однак, на цьому ж судовому засіданні смерть від катувань Стеценка підтвердили інші бранці Сергій Кабаков та Костянтин Резнік. За словами Кабакова, Василь Стеценко проходив про цій же справі і досі значиться в розшуку російськими окупаційними силоваками. Вочевидь, таким чином росіяни намагаються приховати вбивство херсонця в катівні на вулиці Лютеранській.
Свідчення про катування з боку росіян дав Денис Лялька. Під час засідання він заявив, що є військовослужбовцем ЗСУ у званні старшого солдату. Він у квітні 2022 року приїхав до Херсона, де вирішив залишитися, щоб провадити волонтерську діяльність та займатися торгівлею. Затримали його окупанти 6 серпня у власній квартирі. В будівлі Головного управління Нацполіції по вулиці Лютеранській Ляльку катували струмом та били, намагаючись допитувати про схрони зі зброєю, зв’язки з СБУ, «Азовом» та українською розвідкою.
«Вранці мене повели на другий поверх, посадили на стілець і продовжили бити десь до обіду, ставлячи ті ж самі питання. Два рази мене відкачували, я втрачав свідомість, коли приходив до тями – били ногами. Приблизно в обід мене відвели назад до підвалу й повісили на решітку, повернулися й знову відвели на поверх, розпитували, де я служив, де знаходяться схованки зі зброєю, кого я знаю з СБУ, «Азова», тероборони. Я нікого не знаю і тому не міг нічого сказати. Була гра в російську рулетку: стріляли то в підлогу, то в мене.
Через кілька годин мене відвели до камери-карцеру в підвалі, там знаходилися Кабаков, Резник, як звали третього – я не пам'ятаю. Після перенесених катувань у мене проблеми з пам'яттю.
В підвалі я бачив Юру Каева, Сашу Офіцерова, Александра Крайника, Сергія Гейдта, Юрія Тавожнянського, Семенюка Миколу і Сергія, Женю Шкодика, Олену Тарасову, Інну Усачеву і багатьох інших. Раз на день нам дозволяли вийти з карцеру попити й сходити в туалет, співробітники контролювали, щоб ми не спілкувалися...», - каже Денис Лялька.
Він додав, що росіяни розграбували квартиру та торгову базу, на якій працював ув’язнений. Катування тривали весь час перебування бранця в катівні на Лютеранській у Херсоні. За тиждень до етапування Ляльки до Сімферополя його вивели в кабінет, поклали пістолет на стол, документи, які змусили підписати під загрозою розстрілу. До адмінмежі з Кримом Ляльку та Резніка везли в багажнику автомобіля. В СІЗО Сімферополя Дениса знову катували та змушували підписати сфальшовані свідчення проти себе.
«Через два тижні нас вивезли до "Лефортово", в кабінеті мені сказали відмовитися від адвоката, а якщо я думаю відмовлятися від свідчень, то поїду знову до підвалу і потім буду підписувати все. Я сказав, що не буду нічого заперечувати. Там тримали жінок, їх часто міняли, був хлопчик років 11 і дівчинка років 14...», - заявив Денис Лялька.
Далі заяву про катування та вибивання свідчень рашистами зачитала адвокатка Костянтина Резніка, який, на думку росіян, є одним з організаторів вигаданої «диверсійної групи» у Херсоні:
«Мене відвели вниз, надягли наручники, почали розпитувати, де зброя, били по голові руками і ногами, поліцейськими кийками, пляшками з водою, тикали пістолетами, було мінімум четверо людей. Скільки це тривало, не можу сказати, так як декілька разів відключався. Потім повезли додому, провели обшук, вдома нічого не знайшли, вилучили ноутбук і смартфон. Відвезли до будівлі УВС, помістили до камери одного, води і їжі в цей день не давали.
22 липня принесли папір і ручку, сказали написати про склади зброї і зв'язки з СБУ - я відповів, що зв'язків немає, просто серед наших замовників є співробітники СБУ, ЗСУ і МВС так само, як і ті, що підтримали Росію. Я попросив води - мені відповіли: "Зараз напиєшся", обмотали голову і стали опускати в ємність з водою, я захлинався, мене рвало, повісили на ґрати за руки на кілька годин. Я чув, як повели на "процедури" Кабакова, поки висів на ґратах, чув його вигуки. У кімнаті мене повністю роздягли, руки стягли стяжкою, на геніталії і груди прикрутили електроди, сказали праву ногу зігнути в коліні, електрика і побої відбувалися одночасно, били поліцейськими кийками.
Задавали питання про зброю, називали прізвища людей, потрібно було сказати, що я з ними знайомий, але я заперечував. Коли припинилося, не змогли зняти електрод з геніталій, тому що він прикипів, сказали, щоб я сам зняв.
Ні води, ні їжі не дали, вранці повели до слідчого. Молодий чоловік у формі почав ставити запитання про знайомства, хотів, щоб я сказав, що був завербований СБУ. Зі мною провели ту ж процедуру, тільки я частіше відключався від ударів. Картавий кричав, щоб проміжок між розрядами робили менше, тому що я встигаю придумувати відповідь».
Далі, розповів Резнік у своїй заяві, росіяни почали знімати постановні відео для телеканалу «росія 24», де показані нібито передача грошових коштів та затримання працівниками окупаційних спецслужб. Навіть було влаштовано «спілкування» з російськими пропагандистами по заздалегідь заготовленому сценарію.
Інші бранці підтвердили слова про катування та вибивання «потрібних» слідству свідчення, зазначивши, що їхні історії перебування в ув’язненні майже нічим не відрізнялося — постійне побиття, удари струмом, погрози вбивством та інші методи російських воєнних злочинців.
Судилище над херсонцями триває. Скільки ще бранців з Херсонщини утримують росіяни в своїх катівнях, досі лишається невідомим. Серед відомих прізвищ — мер Херсона Ігор Колихаєв, колишній очільник міста Володимир Миколаєнко, мер Голої Пристані Олександр Бабич, активістка Інна Усачова, журналіст Сергій Цигіпа та інші. Більшість з в’язнів кремлівського режиму можуть досі бути в ув’язнені без звинувачень.
Як раніше повідомляла «Гривна», два роки бех висування обвинувачень росіяни утримували у в’язниці херсонську волонтерку Ірину Горобцову, яку викрали в Херсоні у травні 2022 року. Лише нещодавно стало відомо, що російські силовики сфальсифікували проти дівчини кримінальну справу.
Іван Підлісний, Гривна