Російська військова техніка у Криму, ілюстраційне фотоРосійські окупаційні сили завершили будівництво 70-кілометрової ділянки дороги, яка має сполучити Херсонщину з Кримом, повідомив у кінці липня російський віцепрем'єр Марат Хуснуллін. За його словами, ділянка ця розташована між селищем Новотроїцьким Генічеського району і Чаплинкою. Вона проходить через 17 населених пунктів.
За задумом окупантів, дорога є частиною альтернативного шляху до окупованого півострова. Вони планують, що цей маршрут пройде також через Маріуполь і Таганрог.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов'я» вирішив дізнатися, які дороги окупанти вдосконалюють на захоплених територіях півдня? Які ще об'єкти інфраструктури планують побудувати в окупації? Як це впливає на логістику російської армії у регіоні, і чи можливо її порушити?
У червні цього року призначений Росією керувати окупованою частиною Херсонщини Володимир Сальдо повідомив, що в регіоні відремонтували понад 100 кілометрів асфальтової дороги до Криму через КПП «Армянськ» та «Перекоп». Це дозволить розвантажити пункт пропуску «Джанкой» та покращити транспортне сполучення з півостровом, вважає він.
Водночас в окупованому Криму наголошують на тому, що сухопутний маршрут є начебто безпечним. Голова так званої асоціації вантажних перевізників та експедиторів Криму Анатолій Цуркін у червні цього року повідомив, що за останній рік жодної військової пригоди на території цього автошляху не сталося.
«В цілому на ділянці від Новотроїцького до кордону старого Чаплинського району, а тепер Присиваської громади, ця дорога була в дуже поганому стані, а далі через Присиваську і Чаплинську громади вона була частково проїзною, частково важкою для пересування, хоча для перекидання російських військових вантажів це не становило б великої загрози. Але коли держава довго концентрує ресурси на таких суто військових завданнях, це не проблема — побудувати там таку ділянку доріг, тим більше, що вона вже була. Судячи з того, що ми бачимо, дорожнє полотно вони міняли повністю», – сказав Молчанов.
«Це дорога, яка проходить через річище Північно-Кримського каналу мостом. Міст цей між кримською трасою і селищем Мирне, тобто з Херсона на Крим, де станція Каланчак. Це просто найбільший міст. Є ще Чаплинський канал, є ціла низка каналів, які проходять Присиваською, Новотроїцькою громадами. Ось ці канали вони теж є доволі широкими і в разі ураження так просто за годину чи за день не відновити можливість руху транспорту. Тобто якщо одночасно зробити знищення всіх мостів, то вся ця дорога негайно на певний час стане абсолютно безглуздою і непотрібною», – зауважив Молчанов.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Це пов'язано з трьома факторами. Фактор номер один – це все ж таки брендова лінія «сухопутного коридору» до Криму. Тобто «сухопутний коридор» в Крим не може мати поганий вигляд, бо за нього вони безпосередньо і воюють. Другий фактор – це військові потреби, які актуальні і необхідні, як-то кажуть, на вчора. І третій фактор, який теж має певну роль – це необхідність пропаганди серед місцевого населення, щоб показати, що ось прийшла Росія і почалися рухи – будуються дороги, ремонтуються мости», – пояснив він.
Депутат нагадав, що «сухопутним коридором» до Криму окупанти називають дорогу, яка існувала за радянських часів – трасу Одеса – Ростов-на-Дону.
Він розповів, що це дорога, яка йшла з Одеси на Миколаїв, потім по об'їзній трасі Херсона – на Мелітополь, а з Мелітополя – вздовж всього узбережжя, повз Бердянськ, Маріуполь, Новоазовськ, Таганрог і до Ростова.
«Ця дорога існує не один десяток років. Зараз цю дорогу вони назвали «Таврида-2». Кусок, який вони контролюють, відремонтували і назвали це «сухопутним коридором» до Криму. Тобто, якщо їхати з умовного Бердянська в Мелітополь, то перед Костянтинівкою, не доїжджаючи до Мелітополя кілометрів 5 чи 6, був поворот наліво на кримську трасу – на Джанкой. І якщо туди повернути, то здійснювався виїзд на трасу Харків – Сімферополь за Мелітополем. Тобто фактично це була об'їзна до Мелітополя. Це була дорога, якою люди їхали в Крим. Тому вони нічого нового чи глобального не побудували», – зауважив Лишенко.
Вид на Бердянськ, 30 квітня 2022 року
«По-друге, через військові цілі відремонтували ті дороги, які, як правило, були другорядними за нормальних умов. Наприклад, дорога між Кам'яним і Бердянськом дуже-дуже була на другому плані раніше, а зараз вона відремонтована за наявною інформацією. І третій фактор – вони будують залізницю вздовж моря в напрямку Маріуполь – Бердянськ – Мелітополь, а далі є дорога до Криму. І ось цей проєкт є найбільш масштабний на цій території», – додав Лишенко.
«Це довга робота, це логістика подвійного призначення, скажемо відверто, вона на сьогодні не може бути успішною. Це здебільшого крадіжка російських грошей з різних причин. Тому що, по-перше, немає навантаження на таку дорогу, щоб аж так її покращувати. З іншого боку, сама наявність Маріуполя, за відсутності об'їзної дороги, вона зводить всі ці намагання нанівець», – вважає Андрющенко.
Петро Андрющенко
Окупаційна влада намагається комплексно поліпшити місцеву логістику не лише за допомогою автошляхів, каже посадовець. Він нагадав, що загарбники закінчили будівництво залізничної гілки, дотягнувши її фактично з Ростова. Її полагодили та збудували два мости. Втім потягів на цій гілці ще помічено не було, зазначив Андрющенко.
«Але тут питання часу, на жаль. Якщо говорити про логістику, так само не забуваємо про порт, де пройшло днопоглиблення. Там навіть збудували невеличке нафтосховище і завезли туди дизельне пальне декількома танкерами. Втім, порт стоїть», – розповів він.
Порт в Маріуполі, архівне фото
«Якщо всі складові працюють, то російські військові суттєво поліпшать свою логістику у регіоні, додав радник мера Маріуполя.
«Станом на серпень російська сторона основну військову логістичну проблему доставлення на фронт і скорочення відстані, де-факто, на жаль, вирішила. Воно ще не працює, але це не означає, що воно не готове. Воно готове. У перерахунку можна сказати, що одна залізниця – це приблизно мінус 300 кілометрів логістики, а по швидкості – це від доби до тижня вони собі будуть тепер економити, залежно від того, що і куди доставляти», – підкреслив Андрющенко.
Сергій Братчук
«Дуже багато інформаційного шуму. Таким чином, Росія хоче інформаційно закріпити за собою наші тимчасово окуповані території і продемонструвати, що «Росія тут надовго», що «Росія тут відповідно проводить і робить добрі справи». Я думаю, що це пов'язано перш за все з тим, що стосується логістичного використання цих ділянок, цих доріг. По-перше, вони всі є під загрозою того, що будь-якої миті можуть бути відповідні дії Сил оборони. В будь-якому разі ці транспортні маршрути на сьогодні повноцінно не можуть використовуватися і не можуть вирішити усіх тих проблем, які виникають і будуть виникати щодо зв'язку Росії з територією Криму та іншими тимчасово окупованими територіями», – зазначив він.
Сили оборони України будуть і надалі намагатися уражати об'єкти, пов'язані з логістикою російської армії у Криму та на інших окупованих територіях півдня, впевнений речник. Він згадав про ураження українськими силами російських паромних переправ, удари ЗСУ по Керченському мосту.
Пожежа на Керченському мосту на світанку в Керченській протоці. Україна, окупований Крим, 8 жовтня 2022 року
«У будь-якому разі це впливає на те, що сьогодні відбувається і буде відбуватися з постачанням. Ми говоримо і про знищення аеродромів, тому що там можуть сідати, в тому числі, літаки військово-транспортної авіації, які можуть використовуватися як такий собі повітряний пором. Ми говоримо в перспективі про виведення з ладу залізничних вузлів, які існують, зокрема, на півдні нашої держави, зокрема, у Криму, а також так званого «сухопутного коридору». Крим логістично буде відрізаний, цей кримський хаб ресурсного забезпечення російських окупантів перестане виконувати свою функцію», – переконаний Братчук.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов'я» вирішив дізнатися, які дороги окупанти вдосконалюють на захоплених територіях півдня? Які ще об'єкти інфраструктури планують побудувати в окупації? Як це впливає на логістику російської армії у регіоні, і чи можливо її порушити?
У червні цього року призначений Росією керувати окупованою частиною Херсонщини Володимир Сальдо повідомив, що в регіоні відремонтували понад 100 кілометрів асфальтової дороги до Криму через КПП «Армянськ» та «Перекоп». Це дозволить розвантажити пункт пропуску «Джанкой» та покращити транспортне сполучення з півостровом, вважає він.
Водночас в окупованому Криму наголошують на тому, що сухопутний маршрут є начебто безпечним. Голова так званої асоціації вантажних перевізників та експедиторів Криму Анатолій Цуркін у червні цього року повідомив, що за останній рік жодної військової пригоди на території цього автошляху не сталося.
Оновлення доріг на Херсонщині
Політолог із Херсона Володимир Молчанов розповів «Новинам Приазов'я», що окупаційна влада вкладає ресурси в дороги перш за все з військовою метою, а не для цивільних перевезень.Володимир Молчанов«В цілому на ділянці від Новотроїцького до кордону старого Чаплинського району, а тепер Присиваської громади, ця дорога була в дуже поганому стані, а далі через Присиваську і Чаплинську громади вона була частково проїзною, частково важкою для пересування, хоча для перекидання російських військових вантажів це не становило б великої загрози. Але коли держава довго концентрує ресурси на таких суто військових завданнях, це не проблема — побудувати там таку ділянку доріг, тим більше, що вона вже була. Судячи з того, що ми бачимо, дорожнє полотно вони міняли повністю», – сказав Молчанов.
Вразливі мости
На окупованій частині Херсонщини є низка мостів, уразивши які, можна зробити автошляхи неефективними з точки зору логістики, зазначив політолог.«Це дорога, яка проходить через річище Північно-Кримського каналу мостом. Міст цей між кримською трасою і селищем Мирне, тобто з Херсона на Крим, де станція Каланчак. Це просто найбільший міст. Є ще Чаплинський канал, є ціла низка каналів, які проходять Присиваською, Новотроїцькою громадами. Ось ці канали вони теж є доволі широкими і в разі ураження так просто за годину чи за день не відновити можливість руху транспорту. Тобто якщо одночасно зробити знищення всіх мостів, то вся ця дорога негайно на певний час стане абсолютно безглуздою і непотрібною», – зауважив Молчанов.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
- Начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов на початку року заявив, що українським військовим необхідно вирішити два стратегічні завдання: відрізати сухопутний коридор і зруйнувати Керченський міст. Решта – лише питання часу, і півострів буде повернуто, зазначив Буданов.
«Брендова лінія»
На окупованій частині Запорізької області також приділяють багато уваги відбудові місцевої дорожньої інфраструктури, каже депутат Запорізької обласної ради Сергій Лишенко.«Це пов'язано з трьома факторами. Фактор номер один – це все ж таки брендова лінія «сухопутного коридору» до Криму. Тобто «сухопутний коридор» в Крим не може мати поганий вигляд, бо за нього вони безпосередньо і воюють. Другий фактор – це військові потреби, які актуальні і необхідні, як-то кажуть, на вчора. І третій фактор, який теж має певну роль – це необхідність пропаганди серед місцевого населення, щоб показати, що ось прийшла Росія і почалися рухи – будуються дороги, ремонтуються мости», – пояснив він.
Депутат нагадав, що «сухопутним коридором» до Криму окупанти називають дорогу, яка існувала за радянських часів – трасу Одеса – Ростов-на-Дону.
Він розповів, що це дорога, яка йшла з Одеси на Миколаїв, потім по об'їзній трасі Херсона – на Мелітополь, а з Мелітополя – вздовж всього узбережжя, повз Бердянськ, Маріуполь, Новоазовськ, Таганрог і до Ростова.
«Ця дорога існує не один десяток років. Зараз цю дорогу вони назвали «Таврида-2». Кусок, який вони контролюють, відремонтували і назвали це «сухопутним коридором» до Криму. Тобто, якщо їхати з умовного Бердянська в Мелітополь, то перед Костянтинівкою, не доїжджаючи до Мелітополя кілометрів 5 чи 6, був поворот наліво на кримську трасу – на Джанкой. І якщо туди повернути, то здійснювався виїзд на трасу Харків – Сімферополь за Мелітополем. Тобто фактично це була об'їзна до Мелітополя. Це була дорога, якою люди їхали в Крим. Тому вони нічого нового чи глобального не побудували», – зауважив Лишенко.
«Наймасштабніший проєкт»
За словами депутата, окупаційна влада відремонтувала і частково реконструювала деякі ділянки цієї дороги. Зокрема – від Мелітополя до Бердянська і далі на Маріуполь, в деяких місцях дорогу розширили, а в деяких місцях відремонтували та підготували саме для більш активного руху.Вид на Бердянськ, 30 квітня 2022 року«По-друге, через військові цілі відремонтували ті дороги, які, як правило, були другорядними за нормальних умов. Наприклад, дорога між Кам'яним і Бердянськом дуже-дуже була на другому плані раніше, а зараз вона відремонтована за наявною інформацією. І третій фактор – вони будують залізницю вздовж моря в напрямку Маріуполь – Бердянськ – Мелітополь, а далі є дорога до Криму. І ось цей проєкт є найбільш масштабний на цій території», – додав Лишенко.
«Крадіжка грошей»
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко розповів, що у цьому регіоні окупанти розширюють дорогу «Новоазовськ-Маріуполь». Далі в їхніх планах – подібні роботи з Маріуполя до Криму, каже він.«Це довга робота, це логістика подвійного призначення, скажемо відверто, вона на сьогодні не може бути успішною. Це здебільшого крадіжка російських грошей з різних причин. Тому що, по-перше, немає навантаження на таку дорогу, щоб аж так її покращувати. З іншого боку, сама наявність Маріуполя, за відсутності об'їзної дороги, вона зводить всі ці намагання нанівець», – вважає Андрющенко.
Петро АндрющенкоОкупаційна влада намагається комплексно поліпшити місцеву логістику не лише за допомогою автошляхів, каже посадовець. Він нагадав, що загарбники закінчили будівництво залізничної гілки, дотягнувши її фактично з Ростова. Її полагодили та збудували два мости. Втім потягів на цій гілці ще помічено не було, зазначив Андрющенко.
«Але тут питання часу, на жаль. Якщо говорити про логістику, так само не забуваємо про порт, де пройшло днопоглиблення. Там навіть збудували невеличке нафтосховище і завезли туди дизельне пальне декількома танкерами. Втім, порт стоїть», – розповів він.
Порт в Маріуполі, архівне фото«Якщо всі складові працюють, то російські військові суттєво поліпшать свою логістику у регіоні, додав радник мера Маріуполя.
«Станом на серпень російська сторона основну військову логістичну проблему доставлення на фронт і скорочення відстані, де-факто, на жаль, вирішила. Воно ще не працює, але це не означає, що воно не готове. Воно готове. У перерахунку можна сказати, що одна залізниця – це приблизно мінус 300 кілометрів логістики, а по швидкості – це від доби до тижня вони собі будуть тепер економити, залежно від того, що і куди доставляти», – підкреслив Андрющенко.
Під загрозою ударів ЗСУ
Речник Української добровольчої армії «Південь» Сергій Братчук зазначив, що дороги, які відбудовують на окупованих територіях, все одно постійно перебувають у зоні ризику.Сергій Братчук«Дуже багато інформаційного шуму. Таким чином, Росія хоче інформаційно закріпити за собою наші тимчасово окуповані території і продемонструвати, що «Росія тут надовго», що «Росія тут відповідно проводить і робить добрі справи». Я думаю, що це пов'язано перш за все з тим, що стосується логістичного використання цих ділянок, цих доріг. По-перше, вони всі є під загрозою того, що будь-якої миті можуть бути відповідні дії Сил оборони. В будь-якому разі ці транспортні маршрути на сьогодні повноцінно не можуть використовуватися і не можуть вирішити усіх тих проблем, які виникають і будуть виникати щодо зв'язку Росії з територією Криму та іншими тимчасово окупованими територіями», – зазначив він.
Сили оборони України будуть і надалі намагатися уражати об'єкти, пов'язані з логістикою російської армії у Криму та на інших окупованих територіях півдня, впевнений речник. Він згадав про ураження українськими силами російських паромних переправ, удари ЗСУ по Керченському мосту.
Пожежа на Керченському мосту на світанку в Керченській протоці. Україна, окупований Крим, 8 жовтня 2022 року«У будь-якому разі це впливає на те, що сьогодні відбувається і буде відбуватися з постачанням. Ми говоримо і про знищення аеродромів, тому що там можуть сідати, в тому числі, літаки військово-транспортної авіації, які можуть використовуватися як такий собі повітряний пором. Ми говоримо в перспективі про виведення з ладу залізничних вузлів, які існують, зокрема, на півдні нашої держави, зокрема, у Криму, а також так званого «сухопутного коридору». Крим логістично буде відрізаний, цей кримський хаб ресурсного забезпечення російських окупантів перестане виконувати свою функцію», – переконаний Братчук.
- 23 липня Генеральний штаб ЗСУ підтвердив ураження російського залізничного порому «Славянин» у порту «Кавказ» в Краснодарському краї РФ на березі Азовського моря. Розташований у Краснодарському краї порт «Кавказ» є кінцевим пунктом порома, який виходить із окупованої української Керчі в Криму. До зведення Керченського мосту пором фактично був критично важливим засобом доставлення вантажів на півострів із боку РФ.
- У жовтні 2022 року на Кримському (Керченському) мості стався вибух. Ще один вибух пролунав там 17 липня 2023 року. На півострові зараз діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закрито.