Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець представив Концепцію вдосконалення національної системи засобів правового захисту та підтримки постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, яка містить конкретні кроки та рекомендації задля врегулювання цього питання.Про це він написав на своїй фейсбук-сторінці. Фото: Омбудсман УкраїниОснова документа – це напрацювання виїзного засідання робочої групи з підготовки пропозицій щодо відшкодування шкоди особам, які постраждали від агресії РФ.
Робочу групу Офіс уповноваженого створив у вересні 2023 року.
“На мою думку, презентована концепція має стати основою для розробки урядової Стратегії підтримки осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України та плану з її реалізації”, – зазначив Омбудсман.
Ця концепція створена, щоб дати загальне уявлення про програми підтримки та невідкладні заходи для осіб, які постраждали від збройної агресії проти України. Вона також має узгодити та сформулювати пропозиції щодо вдосконалення таких заходів, з урахуванням міжнародного права, Європейської конвенції з прав людини, практики ЄСПЛ, стандартів Ради Європи, міжнародного гуманітарного права та прав людини, включаючи міжнародне звичаєве право.
“Це вкрай важливо зробити, оскільки громадяни мають право на відшкодування. Наведу один приклад: 10 років тому українська армія звільнила Слов’янськ. На той час, у 2014 році, у місті було пошкоджено понад 5 тисяч квартир, 1 700 приватних будинків, 240 багатоквартирних будинків. І, на жаль, у межах державних програм чи стратегії практично нічого не відшкодували постраждалим. Навіть більше: не був розроблений ні механізм, ні інструмент фіксації збитків. Тому ми розпочали цю масштабну роботу з розробки концепції”, – пояснив Лубінець.
Тож питання відшкодування збитків має практичне значення. У 2022–2023 роках на міжнародному рівні прийняли кілька рішень про необхідність відшкодування збитків, завданих РФ Україні.
12 травня 2023 року Рада Європи прийняла Резолюцію про створення Реєстру шкоди, завданої агресією Росії проти України. У цьому реєстрі будуть міститися докази та інформація про збитки, втрати чи шкоду, завдані всім фізичним та юридичним особам, а також загалом Україні з 24 лютого 2022 року. 2 квітня 2024 року реєстр почав приймати заяви про пошкодження або знищення житлової нерухомості, а до кінця 2024 року планують додати інші категорії.
Відтак зʼявилася потреба розроблення національної системи правового захисту та підтримки постраждалих від збройної агресії. Важливо, як зазначається у концепції, щоб цей механізм охоплював всі види шкоди, спричиненої агресією з 2014 року, аби запобігти дискримінації у підходах до захисту та підтримки постраждалих, а також уникнути “конкуренції жертв”.
З концепцією та рекомендаціями уряду, можна ознайомитися тут.
Нагадаємо, що в Україні у дев’яти територіальних громадах прямі та непрямі збитки, завдані повномасштабним російським вторгненням, оцінюють у понад мільярд гривень. Йдеться про Сумську та Охтирську громади на Сумщині, Черкаську, Уманську і Смілянську громади на Черкащині, Святогірську та Краматорську громади на Донеччині, а також Семенівську та Сновську у Чернігівській області.
ZMINA
“На мою думку, презентована концепція має стати основою для розробки урядової Стратегії підтримки осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України та плану з її реалізації”, – зазначив Омбудсман.
Ця концепція створена, щоб дати загальне уявлення про програми підтримки та невідкладні заходи для осіб, які постраждали від збройної агресії проти України. Вона також має узгодити та сформулювати пропозиції щодо вдосконалення таких заходів, з урахуванням міжнародного права, Європейської конвенції з прав людини, практики ЄСПЛ, стандартів Ради Європи, міжнародного гуманітарного права та прав людини, включаючи міжнародне звичаєве право.
“Це вкрай важливо зробити, оскільки громадяни мають право на відшкодування. Наведу один приклад: 10 років тому українська армія звільнила Слов’янськ. На той час, у 2014 році, у місті було пошкоджено понад 5 тисяч квартир, 1 700 приватних будинків, 240 багатоквартирних будинків. І, на жаль, у межах державних програм чи стратегії практично нічого не відшкодували постраждалим. Навіть більше: не був розроблений ні механізм, ні інструмент фіксації збитків. Тому ми розпочали цю масштабну роботу з розробки концепції”, – пояснив Лубінець.
Тож питання відшкодування збитків має практичне значення. У 2022–2023 роках на міжнародному рівні прийняли кілька рішень про необхідність відшкодування збитків, завданих РФ Україні.
12 травня 2023 року Рада Європи прийняла Резолюцію про створення Реєстру шкоди, завданої агресією Росії проти України. У цьому реєстрі будуть міститися докази та інформація про збитки, втрати чи шкоду, завдані всім фізичним та юридичним особам, а також загалом Україні з 24 лютого 2022 року. 2 квітня 2024 року реєстр почав приймати заяви про пошкодження або знищення житлової нерухомості, а до кінця 2024 року планують додати інші категорії.
Відтак зʼявилася потреба розроблення національної системи правового захисту та підтримки постраждалих від збройної агресії. Важливо, як зазначається у концепції, щоб цей механізм охоплював всі види шкоди, спричиненої агресією з 2014 року, аби запобігти дискримінації у підходах до захисту та підтримки постраждалих, а також уникнути “конкуренції жертв”.
З концепцією та рекомендаціями уряду, можна ознайомитися тут.
Нагадаємо, що в Україні у дев’яти територіальних громадах прямі та непрямі збитки, завдані повномасштабним російським вторгненням, оцінюють у понад мільярд гривень. Йдеться про Сумську та Охтирську громади на Сумщині, Черкаську, Уманську і Смілянську громади на Черкащині, Святогірську та Краматорську громади на Донеччині, а також Семенівську та Сновську у Чернігівській області.
ZMINA