Пам'ятаєте, як ми раділи звільненню села Потьомкіне на Херсонщині? Це був важливий шлях до деокупації всього правого берега Херсонщини. І саме тоді заговорили про те, що імперські назви мають зникнути з мапи Херсонщини. А село Потьомкіне взагалі опинилось повністю зруйнованим росіянами — село, назване на честь однієї з їхніх ікон, Григорія Потьомкіна.
До переліку поки що не увійшли населені пункти, які розташовані на тимчасово окупованій території України.
Цей перелік не є вичерпним і буде доповнюватися. Оприлюднюючи його, УІНП має на меті сприяти громадам й органам місцевого самоврядування та звернути їхню увагу на ті назви, які містять російську імперську символіку відповідно до закону.
Упродовж наступних шести місяців, до 27 січня 2024 року, місцева влада повинна подати до Верховної Ради України свої пропозиції назв для тих населених пунктів, які підпадають під перейменування відповідно до закону.
Нагадаємо, закон включає до символів російської імперської політики топоніми на честь:
осіб, які були на керівних посадах у держструктурах, війську та партіях, зокрема й тих, які Російська імперія створювала на підпорядкованих землях, і брали участь у/сприяли російській імперській політиці; були працівниками радянських органів держбезпеки всіх рівнів; публічно, зокрема в мистецьких творах чи медіа, підтримували, глорифікували або виправдовували російську імперську політику, закликали до русифікації чи українофобії;
подій, повʼязаних із утіленням російської імперської політики;
назв російських міст та інших географічних, історичних та культурних обʼєктів РФ.
Водночас закон передбачає винятки. Це:
топоніми на честь постатей, які поряд із тим, що займали керівні посади в російських державних утвореннях від Московського царства до сучасної РФ чи сприяли її політиці, водночас захищали політичні, економічні, культурні права Українського народу, розвивали українську національну державність, науку, культуру. Цей виняток не поширюється на працівників радянських органів держбезпеки;
топоніми на честь найменувань російських міст та інших географічних, історичних та культурних обʼєктів РФ, якщо вони повʼязані з захистом прав чи розвитком українського народу або з культурою поневолених народів РФ.
Також не підпадають під заборону назви, що лише співзвучні з тими, на які поширюються передбачені законом обмеження. Наприклад, не всі Катеринівки чи Миколаївки потрібно перейменовувати, а лише ті, які названі на честь російських царів, якщо це підтверджується історичними джерелами.
Наразі триває формування експертної комісії при Українському інституті національної памʼяті, як передбачено законом, яка надаватиме фахові висновки з питань, які виникатимуть в ході деколонізації. До неї увійдуть авторитетні науковці, які представляють академічні інституції й університети країни. На сьогодні положення про експертну комісію проходить процедуру державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Після завершення процедури державної реєстрації Положення про комісію та оголошення про формування її складу будуть оприлюднені на сайті Інституту.
Повний перелік з усіма громадами України можна побачити ось тут, а ми вибрали сім громад з Херсонщини і розповідаємо про них, адже фахівці надали щодо кожної громади ще й маленьку історичну довідку.
Отже:
- Село Першотравневе Бериславського району. Це «вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих – після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції».
- Села Нова Калуга та Нова Калуга Друга Бериславського району Великоолександрівської громади. Так, є такі назви. Назва похідна від російського міста Калуга.
- Село Чкалове Бериславського району Великоолександрівської громади. Назване на честь Чкалова В. П. (1904 — 1938) – російського радянського льотчика-випробувача, комбрига (1938), Героя Радянського Союзу (1936), глорифікованого радянською пропагандою з мілітарно-патріотичних міркувань. Чільний представник героїчного пантеону держави-агресора РФ. Не має відношення ні до національних українських мілітарних традицій, ні до історії України загалом.
- Село Потьомкіне Бериславського району Великопільської громади. Назва на честь Потьомкіна Г. О. (1739-1791) – державного і військового діяча Російської імперії (генерал-фельдмаршал, князь, фаворит та найближчий соратник російської імператриці Катерини ІІ, реалізатор імперської колонізаторської політики, командувач російською армією в російсько-турецькій війні 1768-1774 років, за наслідками якої до Російської імперії відійшли території Північного Причорномор’я; у 1774-1782 роках новоросійський генерал-губернатор, з 1782 року – правитель Катеринославського намісництва; ініціатор ліквідації Запорізької Січі у 1775 р.).
- Село Максима Горького Бериславського району Новорайської громади. Назване на честь Максима Горького (псевдонім, справжнє ім’я Олексій Максимович Пєшков) (1868-1936) – російського та радянського «пролетарського» письменника та пропагандиста, члена партії більшовиків. Називав репресивний орган ОДПУ «інженерами перековки людських душ», оспівував будівництво Біломорканалу, брав участь у формуванні культу особи Сталіна. Висловлювався категорично проти перекладів його творів українською мовою, називаючи її «наречієм».
- Селище Первомайське Херсонського району Білозерської громади. Іще одне «вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих – після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції».