Три місяці під обстрілами: Херсон очима американської журналістки Заріни Забріскі

Заріна Забріскі – американська журналістка та письменниця, авторка п’яти книжок. Вона постійний кореспондент Byline Times та Byline TV (UK), пише для журналів Paris Review, Orion, видань Euromaidan Press, Community Alliance, робила інтерв’ю для BBC World та CBC, а також є соавторкою документального фільму «Під смертельним небом». Зараз Заріна працює над документальною стрічкою про Херсон та херсонців.

Три місяці разом із командою, що знімає фільм, вона прожила під обстрілами в нашому місті.

Своїми враженнями від побаченого і відчутого за цей час Заріна Забріскі поділилася на брифінгу в Медіацентрі Україна – Одеса. Перше, на що журналістка звернула увагу, – це постійні обстріли, використання російськими військами для знищення мирного міста різних видів зброї:


«За останні декілька тижнів у Херсоні та Херсонській області вже використовують КАБи. Іноді 25 таких бомб, іноді 35. І ми бачимо, як поступово Херсон та Херсонську область знищують. І зараз, під час нашого брифінгу також продовжується обстріл Херсона. Як я це знаю? Бо щогодини, 24 години на добу Херсон обстрілюють».

Американська письменниця та журналістка Заріна Забріскі. Фото: Медіацентр Україна – Одеса

Вона відчула Херсон по-справжньому, адже жила так, як і всі інші – команда орендувала звичайну квартиру на четвертому поверсі в багатоповерхівці. Зрозуміло, в місті зараз немає безпечних місць, але Заріна розповідає, що район, де вони жили, постійно обстрілювали, поруч було дуже багато зруйнованих будинків і кілька людей загинули прямо за вікном і у дворах навколо.


Флешети, дрони, КАБи...

Заріна Забріскі одразу зазначила, що не збирається аналізувати військову активність на лівому березі, але перш за все підтримала звернення Мадяра до журналістів і світової спільноти щодо статті в New York Times.


«Ми, журналісти, зараз працюємо в Україні, яка перебуває в умовах війни, – зазначила Забріскі. – Якщо ви не є військовим експертом, або якщо ви не військовий, у вас немає спеціальних знань для аналізу ситуації, повного розуміння відповідальності, яку ви берете на себе, то моя порада була би більше приділяти увагу кризі та іншим аспектам війни, які потребують нашої уваги».


Журналістка наголошує на важливості точно писати про типи озброєнь, якими війська Росії завдають удари по Херсону, бо неперевірена інформація створює неправильне враження. Зазвичай, це та зброя, яка заборонена військовим конвенціями для використання в цивільній зоні, для ураження цивільних осіб або в житлових районах.

Усі фото Заріни Забріскі

Іноді люди помиляються, намагаючись узагальнити ситуацію. Або приймають снаряди, які використовуються, щоб висвітлити ціль, за фосфорні бомби. Часом дуже складно, навіть військовим, диференціювати вид зброї тільки за звуком. Але її колега, британський воєнний фотограф Пол Конрой, з яким вони разом працюють над фільмом, дуже добре розуміється на цьому. Ракети С-300, С-400, кластерні снаряди, «Гради», КАБи (керовані авіабомби)... Авіаційні бомби використовуються переважно в області. Херсоні найбільше обстрілюють з артилерії.


«Артилерійський вогонь неможливо попередити ніякою повітряною тривогою, – звертає увагу Заріна Забріскі. – Противник занадто близько. Це просто через річку. Іноді це лише один кілометр».


Особливо страшні наслідки після КАБів. Заріна Забріскі згадує обстріл гуманітарного хабу і величезну вирву розміром із вантажівку. 

Не менш небезпечні флешети – сотні невеличких дротиків, схожих на цвяхи, ними начинені снаряди, що розриваються в житлових районах. А в день її від’їзду такі флешети влучили в сусіднє кафе. Тож не дивно, що в місті так багато мертвих тварин і птахів.


«І як я можу забути дрони, які називають «мопедами»? – завершує журналістка свою розповідь про різні види зброї, якими російська армія намагається знищити цивільний Херсон. – Звук огидний. Це абсолютно жахливо, і вони пролітають біля вашого вікна щовечора. Особливо останнім часом вони почали використовувати ще більше дронів. І це доповнило звуковий ландшафт міста. Використовуються різне озброєння з різними жахливими наслідками».

Врятувати життя близько 70 тисяч херсонців

Оповідаючи про життя в Херсоні, Заріна Забріскі долучила і свій голос на підтримку допомоги Україні, звернулась і до політиків – до людей, що ухвалюють рішення в США та ЄС:


«Ці рішення, які ви зараз приймаєте, або, швидше, не приймаєте стосовно допомоги Україні, буквально можуть врятувати або не врятувати життя близько 70 тисяч херсонців. Звісно, зараз я говорю не лише про Херсон. Необхідно казати про всю Україну. І я хочу, щоб ви знову подивилися моє відео, перед тим, як ухвалювати якесь рішення».

Якісна інформація проти пропаганди Кремля

Було приємно, що американська колега відзначила команду Медіаплатформи «Вгору»:


«Я познайомилася з багатьма фантастичними місцевими херсонськими журналістами. Є видання «Вгору», яке рекомендую вам читати. Є радіоканал, здається, він називається «Радіо Х» (мова йде про «Радіо X.ON» - прим. ред.) Вони роблять чудові матеріали, присвячені місцевим проблемам. Це дуже складно».


Але крім реальної інформації місто наводнюють і чутки – один з улюблених інструментів гібридної війни Кремля. Журналістка розповідає, що Херсон кишить чутками різного роду, часом фантастичними, мета яких – дискредитувати місцеві органи влади, уряд України та союзників, яких має Україна. Російські тролі намагаються скористатися психологічним станом людей, що пережили окупацію, повінь, обстріли.


Заріна Забріскі уточнила, що, кажучи про підігравання пропаганді Кремля, вона має на увазі не професійних журналістів, а тих людей, які називають себе фахівцями та повторюють у соціальних мережах певний наратив, певні чутки. Журналістка наголошує:


«Не треба одразу повторювати, необхідно все проаналізувати, тому що повторення є ще одним інструментом пропаганди».

Економіка в руїнах

Журналістка вважає дуже важливою частиною життя Херсона його економіку. Точніше, той факт, що вона зруйнована в прямому та переносному сенсі:


«Дуже мало закладів, підприємств, установ здатні працювати під щоденним вогнем. Будівлі фізично знищуються – іноді щодня, іноді щогодини. І там взагалі немає можливості якогось економічного розвитку. В результаті більшість людей в Херсоні, і тих, кого я знаю, не мають засобів для виживання, не мають жодного доходу або цього доходу недостатньо».


Життя в Херсоні Заріна Забріскі побачила доволі обмеженим з точку зору того, що людина може зробити: може жити у квартирі, оплачувати комунальні послуги, які досить високі для багатьох, шукати економічні способи харчування та кошти для того, щоб виживати.


Також люди багато витрачають на ремонт, бо розбиті вікна і двері додаються щодня. Але є і волонтери, які приїжджають до Херсона та безплатно ремонтують оселі місцевих жителів.


«Але малі місцеві підприємства не мають такої підтримки, – зазначає журналістка. – Я бачила, як один власник місцевого бізнесу телефонував до міської влади, а йому сказали, що на малий бізнес кошти не виділяються. Надзвичайно важко вижити, наприклад, невеличкому продовольчому магазину, який обстрілювали чотири рази. І місцеві журналісти висвітлюють такі питання, вони це дуже добре роблять, наскільки я знаю».

Херсонці – вражають

Але не все так жахливо і темно в Херсоні. Найбільше вразили американку люди – херсонці:


«Я ніколи нічого подібного не бачила. У мене буквально мурашки по шкірі, коли я про це розповідаю. Я просто закохана в людей, які живуть в Херсоні! Як вони знаходять сили для того, щоб, наприклад, займатися флай-йогою – під обстрілами, коли щоп'ять хвилин чують вибухи поряд зі студією. І я почала туди ходити. Я абсолютно закохана в кожну жінку, яка відвідує ці заняття. Інструктор усім допомагає і підтримує, а вони просто не звертають уваги на цей жах, який відбувається за вікном».


Херсонські художники, поети, письменники влаштовують багато заходів, Заріна встигла відвідати декілька поетичних вечорів і театральних вистав. Задля безпеки все відбувається без анонсу, у підвалі, під обстріли та вибухи. Радіє жінка і світлині, яку зробила – новорічні гірлянди на вході до театру. Один із механізмів виживання херсонців – почуття гумору, це взагалі щось особливе, унікальне. Здатність жартувати та сміятися за таких складних обставин журналістка називає справжнім духом Херсона.

А головне – після 3 місяців життя в обстрілюваному місті Заріна Забріскі закликає своїх колег-журналістів більше уваги приділяли ситуації в Херсоні та висвітлювали стратегію випаленої землі, яку Російська Федерація застосовує проти нашого міста, намагаючись зрівняти його з землею.


Після короткої перерви команда планує повернутися до Херсона і знімати далі, бо історія нашого міста має завершитися перемогою. Так, вони вірять у перемогу України, у звільнення лівобережжя. І, мабуть, вірять у те, що позитивні зміни відбудуться найближчим часом, адже презентація фільму планується на початок весни 2024-го.

Однак наявність американського паспорта не гарантує журналістам безпеку та недоторканність. Зафіксовані випадки, коли російські військовослужбовці в Україні викрадали та катували американців на Херсонщині. У грудні 2023 США вперше порушили справу про воєнні злочини росіян проти громадянина Америки, а 14 грудня на Херсонщині загинув американський медик-доброволець Ітан Хертвек.


Лариса Жарких, Вгору