Українські військові на березі Дніпра, жовтень 2023 рокуЧи відійшли Збройні сили України з Кринок на лівобережній Херсонщині? Чи означає це кінець присутності українських сил на цій ділянці? Яке військове і політичне значення мала ця операція і в чому полягала її складність? Як далі розвиватимуться бойові дії на Херсонському напрямку? Про це дізнався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Низка українських ЗМІ цього тижня повідомили про вихід українських військових з села Кринки на лівобережній частині Херсонщини, де Сили оборони намагалися утворити плацдарм для подальшого наступу на півдні країни.
Генеральний штаб Збройних сил України вранці 18 липня повідомив, що на Придніпровському напрямку війська РФ і надалі намагаються вибити підрозділи українських військ з позицій на лівому березі Дніпра, але їхні атаки успіху не мали.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій в ефірі телемарафону зазначив, що «ситуація не така критична, як її інтерпретують деякі медіа і блогери». У коментарі «Новинам Приазов’я» речник підтвердив – Сили оборони України продовжують виконувати завдання на лівому березі Дніпра.
Дмитро Лиховій«З основних позицій в селі вони перейшли на ті позиції, на яких можливо оборону тримати. Бойові дії, атаки противника і відбиття штурмових дій відбуваються на кількох локаціях на лівобережжі Дніпра. І це не тільки Кринки. Якщо говорити по-військовому, то противник проводить свої спроби штурмових дій силами до відділення невеликими піхотними групами і без використання бронетехніки. Тобто це невеликі наступальні спроби піхотинців», – повідомив речник.
Українські військові завдають відчутних втрат російській армії на цьому напрямку протягом всього періоду оборонної операції, каже Лиховій: «Щодня ворог має втрати як безповоротні, так і санітарні. При цьому це є результатом роботи в тому числі і нашої артилерії, безпілотної авіації, інших складових сил оборони».
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
- Українські військові відійшли з Кринок на Херсонщині, повідомили 16 липня українські ЗМІ з посиланнями на свої джерела. За даними Суспільного, це відбулося ще кілька тижнів тому. Видання Liga.net із посиланням на джерела у Генштабі повідомило про відхід ЗСУ з Кринок на Херсонщині та Урожайного на Донеччині. За інформацією ЗМІ, в обох населених пунктах утримувати позиції більше не мало сенсу через масштабні руйнування. Пізніше цю новину видалили з сайту видання.
- Бійці морської піхоти 17 липня на своїй сторінці у Фейсбук розповіли, що продовжують виконувати бойові завдання на лівобережжі Дніпра, зокрема, в районі населеного пункту Кринки. Однак більшість основних позицій українських військ внаслідок тривалого вогневого впливу були зруйновані вщент. Так само і село практично повністю знищене через російські обстріли, написали військові.
«Мета – розтягнути сили противника»
Військова операція на лівому березі Дніпра, яка почалася минулого року, мала кілька цілей, зауважив керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.
Павло Лакійчук«Перший момент – воно було розраховано на наступ Збройних сил України на півдні. З одного боку, це міг бути, і це був допоміжний удар, для того, щоб відвернути увагу противника, розтягнути його сили на Оріхівському напрямку, де ЗСУ намагалися прорвати оборону противника. На жаль, без успіху, але вклинення було. Чому цей задум був реалістичний? Тому що висадка на лівому березі і спроба створити плацдарм нависла над правим флангом противника, над саме тою ділянкою Херсонщини, яка поєднує окупований Крим – Перекоп–Чонгар – з материковою частиною. Ну і це взагалі загроза відрізання Кримського півострова від основних сил. Цього, звісно, Путін і його генерали допустити не могли, тому вони кинули все, що можливо було, для того, щоб ліквідувати цей виступ», – пояснив він.
Після завершення контрнаступу ЗСУ в 2023 році на Запорізькому напрямку спецоперація на лівому березі Херсонщини продовжилася, зазначив експерт. На його думку, це могло сприяти відтягуванню сил російської армії від основних напрямків бойових дій.
Російський контрбатарейний комплекс РЛС «Яструб-АВ» поблизу Кринок, Херсонська область, перед моментом ураження Силами оборони України«Приблизно те саме, що роблять російські сили на Харківському напрямку. Для того, щоб відтягнути наші сили з донецької ділянки, вони меншими силами вторгаються на Харківщину, змушуючи нас свої резерви туди перекидати. Те саме було на півдні. І такий ключовий фактор – це співвідношення сил – скільки ми сил витрачаємо для того, щоб якусь кількість ворожих сил відтягнути від основних напрямків удару», – зауважив Лакійчук.
Надскладна операція
Експерт наголосив, що операція в Кринках була надскладною, аналогів у військовій історії майже немає. Водночас контроль над островами поблизу цього населеного пункту – це дуже важливий фактор безпеки для Сил оборони на правому березі Дніпра. Боротьба там триватиме, додав він.«Якщо було прийнято рішення на відхід з Кринок, чи точніше з тієї ділянки узбережжя, де колись було село Кринки, хутори сусідні, яких вже давно немає, які ворог зніс вщент, то, я думаю, таке рішення було правильним. Це дуже складна ділянка фронту, де було дуже важко. Інколи доводиться утримувати оборону на дуже важкій ділянці, щоб ворог не сконцентрував сили на іншій ділянці, де людських жертв могло бути значно більше», – наголосив Лакійчук.
- Питання операції в Кринках на Херсонщині, ймовірно, розгляне комітет Верховної Ради з питань безпеки, оборони і розвідки, заявила в ефірі Радіо Свобода народна депутатка України із фракції «Голос», членкиня цього комітету Соломія Бобровська.
Дефіцит плавзасобів і прикриття
Видання «Слідство.інфо» повідомило, посилаючись на дані поліції, що 788 бійців розшукують як офіційно зниклих безвісти у Кринках у період з жовтня 2023 року до кінця червня 2024 року. За даними журналістів, кількість загиблих, яких вдалося за цей період вивезти й поховати – 262. Також «Слідство.інфо» зазначило, що українські військові зараз борються за острови між правим і лівим берегом неподалік Кринок.Ірина Сампан – журналістка, яка робила матеріал про операцію у Кринках навесні цього року. Вона розповіла «Новинам Приазовʼя», що, зі слів військових, ситуація на цій ділянці фронту завжди була важкою з кількох причин. Зокрема, через недостатність плавзасобів і прикриття.
Український військовослужбовець вистрибує з човна біля берега Дніпра на Херсонщині, 15 жовтня 2023 року«Човни, які забезпечували волонтери, були максимально рибацькі, це не якийсь спеціальний флот чи бойові катери, чи щось таке більш потужне. Ні, це звичайні риболовецькі човни, катери, якими користуються в цивільному житті. Тому вони дуже вразливі, і такі катери можуть бути одноденки, тому що їх з усіх видів озброєння розстрілювали, обстрілювали, і зрозуміло, що це такий розхідний матеріал. Тому з цим було тяжко, але завдяки волонтерам морпіхи були плюс-мінус ними забезпечені. Так само проблеми з РЕБом, з прикриттям і погода вже ставала холодною, тому такий момент важкості боротьби був саме взимку. Багато військовослужбовців отримали обмороження», – розповіла вона.
Обстріли з дронів і водні перешкоди
Водні перешкоди у цьому регіоні також суттєво ускладнювали операцію, каже журналістка. За її інформацією, українські військові на цій ділянці перебувають під обстрілом FPV-дронів.
Боєць ЗСУ веде вогонь у перші дні створення плацдарму у Кринках, жовтень 2023 року«Тобто навіть завантаженні човни обстрілювали ще на правому березі Дніпра. Тому човнярі, які також навчилися з нуля і мали хоч якийсь досвід, це неймовірні люди. Вони переправляли десант по декілька разів, по декілька ходок, і вони також зазнавали поранень, човни розбивалися. По дорозі – постійні обстріли. Під час висадки десанту на лівому березі також велись обстріли з FPV-дронів, тобто російські військові вже знали ці місця висадки і обстрілювали їх. Тому, якщо навіть десант завантажувався в повному складі, то до лівого берега він міг доїхати вже з пораненими», – каже журналістка.Вона зазначила, що це не звична лінія фронту, замість ґрунту там пісок і неможливо окопатися, оскільки всюди вода: «Можеш викопати яму до 30 сантиметрів, і все. Вона тебе сильно не врятує. Зараз Кринок просто немає. І там також немає де сховатися. Жодного будинку не залишилося».
«Те, що вбивало найбільше, це евакуація»
За словами Сампан, бійці, які бували в Кринках, наголошують, що «поїздка туди – це вже героїзм». Величезною проблемою була також евакуація поранених звідти, розповідає вона.«Це лотерея, тому що ти не знаєш, що тебе очікує, тому що ти можеш буквально не доїхати і ти робиш це на свій страх і ризик, виконуючи ці завдання. Розумієте, перед батальйоном стоїть задача – утримувати плацдарм на лівому березі, і вони мають виконувати це завдання за будь-яку ціну, тому що вище командування поставило таку задачу. От те, що вбивало найбільше, це евакуація. Тобто якщо тебе поранили на позиціях і ти вижив, то під час евакуації дрон міг просто розбити човен, і людей довозили вже «двохсотими», – зазначила журналістка.
«Політичне значення»
Російський військовий експерт із Праги Юрій Федоров розповів «Новинам Приазов'я», що операція у Кринках мала також політичне значення.
Юрій Федоров«Це мало політичне значення, тому що ЗСУ перебували на лівобережжі, що, природно, розглядалося, і загалом небезпідставно, як певний успіх. Питання в тому, як трактувати цю ситуацію з точки зору вартості ефективності, вартість – це в тому числі й втрата людських життів. Це втрата дуже добре підготовлених солдатів. А підготовлений солдат морської піхоти, морська піхота невипадково називається елітними військами, коштує дуже дорого», – зауважив він.
На цьому напрямку вздовж Дніпра будуть тривати бої невисокої інтенсивності, вважає експерт. Через природні умови вести там серйозні бойові дії, з використанням техніки складно, оскільки вона просто може провалитися і потонути, пояснює експерт.
Загалом російська армія наразі не має достатньо сил і засобів для того, щоб суттєво змінити хід війни, зазначив Федоров. Водночас їй достатньо ресурсів продовжувати війну на виснаження.
«Росія може підтримувати чисельність військ приблизно на тому самому рівні, тобто приблизно 470-480 тисяч у бойових частинах, плюс війська підтримки та забезпечення. Це означає, що Росія може вербувати як контрактників, так мобілізованих – приблизно 30 тисяч осіб на місяць, чого вистачає для того, щоб компенсувати втрати вбитими і пораненими. Російська армія може підтримувати нинішній рівень за особовим складом та озброєнням, але цей рівень не дозволяє здобути вирішальну перемогу», – вважає експерт.
- Українські військові змогли захопити плацдарм на лівому березі Дніпра в районі села Кринки восени 2023 року.
- Відтоді, попри складність постачання підрозділів у цьому селі та неможливість переправити через Дніпро важку техніку, бійці ЗСУ утримували ці позиції.
- Кринки – село в Олешківській громаді Херсонщини, розташоване на лівому березі Дніпра. До початку повномасштабної війни Росії проти України в селі проживала майже тисяча людей.