Російські телеграм-канали опублікували нібито офіційний документ, у якому командир частини А3056 НГУ наказав особовому складу 16 окремого батальйону НГУ встановити блокпости у населених пунктах Олександрівка, Копані, Музиківка, Давидів Брід, Миролюбівка, що у Херсонській області. Згідно з документом, там вони мали затримувати всіх чоловіків, що перетинають блокпост у напрямку м.
Миколаїв і Снігурівки, та передавати в СБУ.
Крім того, стріляти на ураження, якщо хтось чинитиме опір. Такі рішення начебто продиктовані тим, що почастішали випадки самовільного залишення військовими ЗСУ позицій. А також, аби викрити ухилянтів від мобілізації. Наказ датований 28.07.2023. І, як написано у документі, набрав чинності з 1 серпня.
Достовірність наказу викликає суттєві сумніви – на його фальсифікацію вказує чимало ознак. Далі про це у матеріалі сайту "Без Брехні".
У шапці підробленого документа зазначене Міністерство оборони України, як орган, що видав цей документ. Відповідно, він і є відповідальним за нього. Національна гвардія України підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України з 2014 року, тож такий документ не може бути виданий під егідою Міноборони.
У документах завжди вказується затверджена, єдина правильна назва військової частини. Правильно вона пишеться так: “Військова частина 3056 Національної Гвардії України”. У цьому фейковому наказі упущена назва військового формування, а також зазначена буква “А” перед цифрами 3056.
Також російські пропагандисти допустили помилку у прізвищі командира військової частини. У фейковому документі зазначити Р. Кузьмич, насправді прізвище керівника – Р. Кузьміч.
За даними системи YouControl, в/ч 3056 НГУ має код ЄДРПОУ 2331393 та Індивідуальний податковий номер: 233139321037. А на печатці у документі-підробці зазначений ідентифікаційний код 07049100. Він зовсім не збігається ані з кодом ЄДРПОУ, ані з офіційним ІПН військової частини. Тим паче із жодним ідентифікаційним номером, адже в Україні код має містити 12 цифр. А у сфальсифікованому наказі всього 8 цифр.
Назва військової частини на печатці також некоректна. Як і у шапці фейкового документа, не зазначене військове формування, у цьому випадку НГУ.
У 1997 році в Україні законом була заборонена смертна кара. Дійсний ККУ не містить поняття про “розстріл” тих, хто чинить опір, або ж самовільно полишає позиції. Натомість Кримінальний Кодекс України містить положення, що передбачають кримінальну відповідальність за:
І наостанок, достовірність розповсюдженого роспропагандою документа спростувала пресслужба НГУ. Зазначили, що майже аналогічний наказ поширювали кремлівські посіпаки у квітні цього року.
ВИСНОВКИ
Документ, який кремлівська пропаганда поширила як офіційний, містить помилки та некоректні дані, що підтверджують його хибність. Розповсюдження фейкового наказу є одним з прикладів російської пропаганди, спрямованої на дискредитацію українських та намагання перетворити військових на загрозу для самих українців.
Це лише одна зі спроб пропагандистів налаштувати громадян проти української влади та військових. За допомогою фейків, ІПСО, дезінформації та маніпулятивних даних, рф намагається спотворити події на свою користь та впливати на ситуацію в Україні у своїх інтересах.
Вгору
P.S. Матеріал розміщено в рамках ініціативи Мережа проєктів з протидії дезінформації.
Крім того, стріляти на ураження, якщо хтось чинитиме опір. Такі рішення начебто продиктовані тим, що почастішали випадки самовільного залишення військовими ЗСУ позицій. А також, аби викрити ухилянтів від мобілізації. Наказ датований 28.07.2023. І, як написано у документі, набрав чинності з 1 серпня.
Достовірність наказу викликає суттєві сумніви – на його фальсифікацію вказує чимало ознак. Далі про це у матеріалі сайту "Без Брехні".
У шапці підробленого документа зазначене Міністерство оборони України, як орган, що видав цей документ. Відповідно, він і є відповідальним за нього. Національна гвардія України підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України з 2014 року, тож такий документ не може бути виданий під егідою Міноборони.
У документах завжди вказується затверджена, єдина правильна назва військової частини. Правильно вона пишеться так: “Військова частина 3056 Національної Гвардії України”. У цьому фейковому наказі упущена назва військового формування, а також зазначена буква “А” перед цифрами 3056.
Також російські пропагандисти допустили помилку у прізвищі командира військової частини. У фейковому документі зазначити Р. Кузьмич, насправді прізвище керівника – Р. Кузьміч.
За даними системи YouControl, в/ч 3056 НГУ має код ЄДРПОУ 2331393 та Індивідуальний податковий номер: 233139321037. А на печатці у документі-підробці зазначений ідентифікаційний код 07049100. Він зовсім не збігається ані з кодом ЄДРПОУ, ані з офіційним ІПН військової частини. Тим паче із жодним ідентифікаційним номером, адже в Україні код має містити 12 цифр. А у сфальсифікованому наказі всього 8 цифр.
Назва військової частини на печатці також некоректна. Як і у шапці фейкового документа, не зазначене військове формування, у цьому випадку НГУ.
У 1997 році в Україні законом була заборонена смертна кара. Дійсний ККУ не містить поняття про “розстріл” тих, хто чинить опір, або ж самовільно полишає позиції. Натомість Кримінальний Кодекс України містить положення, що передбачають кримінальну відповідальність за:
- самовільне залишення військової частини або місця служби без покликання карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років (Стаття 407 ККУ);
- ухилення від призову або намагання уникнути військової служби без поважних причин карається позбавленням волі на строк до трьох років (Стаття 409 ККУ);
- дезертирство – незаконний вихід зі складу збройних сил або військової частини карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (Стаття 410 ККУ);
- добровільна здача в полон збройних сил іншої країни карається позбавленням волі на строк до п’яти років (Стаття 411 ККУ).
І наостанок, достовірність розповсюдженого роспропагандою документа спростувала пресслужба НГУ. Зазначили, що майже аналогічний наказ поширювали кремлівські посіпаки у квітні цього року.
ВИСНОВКИ
Документ, який кремлівська пропаганда поширила як офіційний, містить помилки та некоректні дані, що підтверджують його хибність. Розповсюдження фейкового наказу є одним з прикладів російської пропаганди, спрямованої на дискредитацію українських та намагання перетворити військових на загрозу для самих українців.
Це лише одна зі спроб пропагандистів налаштувати громадян проти української влади та військових. За допомогою фейків, ІПСО, дезінформації та маніпулятивних даних, рф намагається спотворити події на свою користь та впливати на ситуацію в Україні у своїх інтересах.
Вгору
P.S. Матеріал розміщено в рамках ініціативи Мережа проєктів з протидії дезінформації.