Захід відбувся під головуванням керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, повідомляє пресслужба ОП.Як зазначив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, нині стратегічно важливий південь України, зокрема Херсонщина, є не лише форпостом у стримуванні окупаційних військ Росії, а й вагомою складовою соціальної, економічної, екологічної, культурної сфер життя всіх українців.За його словами, першочерговими завданнями є захист людей, які перебувають на цих територіях, відновлення нормального життєзабезпечення деокупованих районів Херсонщини, гуманітарне розмінування, підтримка бізнесу, що не припиняє роботи попри всі складнощі.
Водночас Прем’єр-міністр Денис Шмигаль висловив переконання, що такий формат засідань президії Конгресу дуже практичний і корисний. Він також подякував усім присутнім, бізнесменам і керівникам на місцях, які сьогодні в непростих умовах на деокупованих територіях працюють заради України.
Зі свого доку керівник Офісу глави держави акцентував, що Конгрес має працювати ще ефективніше, необхідно дійти до кожної області й кожної громади та почути про їхні проблеми та потреби.
Саме з цією метою був ініційований формат спілкування членів президії Конгресу та запрошених учасників засідання безпосередньо з представниками територіальних громад регіонів України. Його було розпочато з прифронтових і деокупованих територій Херсонської області, які зазнали величезних руйнувань через ворожі обстріли та внаслідок підриву російськими терористами греблі Каховської ГЕС.
Єрмак запропонував зосередити першочергову увагу на питаннях екологічної ситуації та відновлення водопостачання на деокупованій території Херсонщини, прискорення буріння нових свердловин, ремонту та будівництва водогонів. Окремо зупинилися на відновленні житла та соціальної інфраструктури, щоб людям було куди повертатися, особливо з урахуванням наближення зими.
«Ми маємо розв’язувати всі питання разом. Держава максимально допомагатиме. Але належна організація процесу – за місцевою владою. Безгосподарність і зловживання розцінюватимуться як зрада. Ні на мить не забуваймо: у нас іще триває війна», – сказав він.
Міністр внутрішніх справ, керівник робіт із ліквідації наслідків підриву Каховської ГЕС Ігор Клименко проінформував, що після руйнування росіянами греблі органам системи МВС вдалося налагодити підвезення питної води в постраждалі райони, а також продуктів харчування і речей першої необхідності.За його даними, триває робота з обстеження саперами постраждалих територій та знешкодження мін, інших вибухонебезпечних предметів, які вимило водою, поліція також забезпечує охорону правопорядку, працюють патрулі задля недопущення мародерства та інших злочинів.
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець доповів, що внаслідок підриву окупантами греблі Україна втратила понад 70% води із Каховського водосховища, а загальні збитки довкіллю оцінюються на суму понад 146 млрд грн. Експерти місії ООН, яка працює в Україні, попередньо оцінили втрати екосистеми у понад 12 млрд дол. США.
Працівники національних парків засіяли 3500 га колишнього водосховища конюшиною, заготовлено сіянці на осінь, триває робота з буріння артезіанських свердловин на території Херсонської області, вже визначено до цього 50 місць.
В ОП додали, що до кінця вересня Програма ООН з довкілля презентує програму, що стане одним із елементів реалізації Формули миру Президента України й передбачатиме розмінування територій, очищення від твердих відходів, відновлення гідрологічного режиму, а також рослинного та тваринного світів.
Як розповів начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін, унаслідок підтоплення зруйновано або пошкоджено понад 3200 об’єктів. Державну допомогу виплачено понад 13,5 тис. жителів Херсонщини на суму більш як 60 млн грн, з обласного бюджету допомогу отримали понад 1 тис. громадян, ще 1 тис. – із місцевого бюджету. За його словами, організовано оформлення допомоги постраждалим громадянам від міжнародних організацій.
Під час онлайн-включення із села Посад-Покровське Херсонської області голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа-Масі Найєм відзначив, що розроблено майстер-план для всього села і до кінця року заплановано завершити будівельні роботи левової частки будинків, роботи щодо соціальної інфраструктури буде завершено наступного року.
Учасників засідання було поінформовано про статус реалізації проєкту «Пліч-о-пліч» з відновлення об’єктів житлової та соціальної інфраструктури на території громад Херсонської області.
В ОП зазначили, що під час предметного спілкування з членами президії Конгресу та запрошеними учасниками представники органів місцевого самоврядування й жителі територіальних громад Херсонщини порушували питання додаткової потреби в комунальній техніці та працівниках для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної з підривом греблі Каховської ГЕС, необхідності залучення додаткових підрозділів для розмінування території області та передачі додаткової спецтехніки, законодавчого врегулювання проблеми надання спеціального статусу особам, які беруть участь у ліквідації наслідків збройної агресії РФ.
Йшлося про готовність об’єктів теплопостачання, відновлення водо- й газопостачання в деокупованих громадах Херсонщини, стан забезпечення захисту об’єктів критичної енергетичної інфраструктури на території регіону.
Із представниками місцевого бізнесу, аграріями та фермерами обговорювали важливість доступних кредитів і полегшених кредитних умов для деокупованих територій, пільгового кредитування сільськогосподарських підприємств. Представники бізнесу цікавилися також питанням відновлення Інгулецької зрошувальної системи.
Було обговорено стан забезпечення вчителів ноутбуками і дітей – необхідними гаджетами для проведення навчання в онлайн-форматі.
Учасників засідання поінформували про роботу хабу для внутрішньо переміщених осіб із Херсонщини, який працює в Одеській області. Обговорювалося питання допомоги у працевлаштуванні вимушених переселенців із Херсонщини.
Наприкінці засідання було затверджено графік роботи Конгресу до кінця 2023 року. Виконавчий секретар президії Конгресу, заступник керівника Офісу Президента Олексій Кулеба повідомив, що розроблено графік проведення засідання членів Конгресу в кожній області.
«Запропоновано провести у вересні такі засідання в південних та східних регіонах, у жовтні – в центральних і північних областях, у листопаді – в західних. Після проведення таких засідань наприкінці кожного місяця передбачені так звані кущові засідання членів Конгресу, за результатами яких будуть узагальнені пропозиції регіональних зібрань та формуватиметься порядок денний засідання Президії та самого Конгресу в грудні 2023 року», – пояснив Кулеба.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 25 лютого 2021 року оголосив про створення Конгресу місцевих та регіональних влад в Україні. 4 березня глава держави затвердив Положення про Конгрес, згідно з яким він є консультативно-дорадчим органом, а серед основних його завдань – сприяння ефективному завершенню реформи місцевого самоврядування та налагодження ефективної взаємодії державних органів, моніторинг суспільно-політичних і соціально-економічних процесів, що відбуваються в державі на регіональному та місцевому рівнях.
ukrinform.ua
Фото: ОП