2023 року у п'яти громадах Херсонщини прийняли рішення про перехід до Православної церкви України. Ми поспілкувались зі священниками та парафіянами й дізнались, що їм довелось зробити, щоб позбутись московського патріархату.Отець Валентин Гороховський у бронежилеті поверх ряси проводить службу у храмі. Антонівська парафія, в якій він служить, перейшла до Православної церкви України.
Священник говорить, за це рішення одностайно проголосували усі 238 присутні на зборах вірян.
"Якщо дивитися у церковному вимірі, то після того, як дарували Томос про помісну церкву 6 січня 2019 року, кожна православна громада в Україні має долучитися до святійшої Церкви. Якщо дивитися з громадянської точки зору, нашу громаду збурило, що настоятель православної церкви України митрополит Онуфрій має громадянство Росії, має російський закордонний паспорт на ім'я Ореста Березовського. Він не може бути настоятелем усіх стражденних українців, які знемагають від війни", — говорить отець Валенти
Херсон. Храм Різдва Пресвятої Богородиці, вересень 2023 року. Фото: Nikodemus/Facebook
За приєднання до Православної церкви України, голосували парафіянки храму Валентина, Неоніла та Галина.
"Ми всі голосували, приходили, просили. Дуже раді, що перейшли в українську церкву. І віримо, що це назавжди", — говорить Валентина.
"Ми з 2014 року разом з батюшкою. Боялися, що у нас церкву заберуть. То ми дуже чекали можливості, коли можна перейти", — ділиться парафіянка Неоніла.
Галина — росіянка, яка живе в Україні вже багато років, каже голосувала свідомо: "Я перейшла тому, що коли побачила ті звірства, що вони роблять з людьми, то це мене дуже-дуже сколихнуло. Я навіть родичам сказала "Не дзвоніть".
Наразі церква в Антонівці зачинена, говорить священник, богослужіння там не проводять через безпекову ситуацію. Храм неодноразово був під вогнем російської армії.
"П'ять разів з російських дронів скидали боєприпаси у церковний двір. Під час останнього обстрілу 8 жовтня буквально в трьох метрах біля наших двох парафіян, які вийшли на вулицю, вибухнула важка російська міна. Загинула наша церковна собака, розбитий весь двір. Але цих жіночок Господь зберіг. Вони навіть не були контужені", — розповів Валентин Гороховський.
За його словами, більшість парафіян виїхали. Ті, хто залишився у Херсоні, перебрались у безпечніші райони міста. Люди шукають можливості зібратися в іншому місці, поки не можуть повернутися до своєї церкви.
За рік на Херсонщині п'ять громад перейшли до Православної церкви України, розповів єпископ Херсонський і Таврійський Нікодим, — три у Бериславському районі та по одній у Херсоні й передмісті. Зазвичай перехід відбувається разом зі священником, якщо його підтримує громада. Є випадки, говорить єпископ, коли священник виїхав через тиск російської влади під час окупації або служить військовим капеланом. Така громада може сама прийняти рішення про зміну підпорядкування і чекати на повернення священнослужителя.
"Спочатку у людей виникає рішення про такий перехід. Вони організовують збори громади. Збори проходять з відповідним переліком питань, в який входять питання про прийняття нового статуту та про бажання долучитися до Православної церкви України. І звичайно, як говорить закон, це рішення ухвалює не духовенство, а вся громада. Тобто, коли ми говоримо про духовенство і громаду, то зазвичай вся громада — це парафіяни плюс духовенство. Складається протокол, який потім відповідним чином затверджується у нотаріуса. Потім всі ці документи передають до реєстрації змін до статуту", — розповів керуючий Херсонською єпархією.
Потім, архієрей Православної церкви України вже вирішує про призначення священника, пояснив єпископ.
Церковні громади Української православної церкви, які не підпорядковані Православній церкві України з центром у Києві, мають змінити назву відповідно до державного законодавства, адже їх релігійний центр у Москві.
"Що б вони там не писали у своїх нових редакціях статуту, є відповідна експертиза держетнополітики, тобто релігієзнавчої, яка говорить про те, що їхній канонічний зв’язок неперерваний. Якщо зайти на сайти московського патріархату, то так звана українська православна церква (яку називають московським патріархатом — ред.), там вона вважається частиною їхньої структури", — говорить єпископ Нікодим.
Суспільне Херсон
"Якщо дивитися у церковному вимірі, то після того, як дарували Томос про помісну церкву 6 січня 2019 року, кожна православна громада в Україні має долучитися до святійшої Церкви. Якщо дивитися з громадянської точки зору, нашу громаду збурило, що настоятель православної церкви України митрополит Онуфрій має громадянство Росії, має російський закордонний паспорт на ім'я Ореста Березовського. Він не може бути настоятелем усіх стражденних українців, які знемагають від війни", — говорить отець Валенти
Херсон. Храм Різдва Пресвятої Богородиці, вересень 2023 року. Фото: Nikodemus/Facebook
За приєднання до Православної церкви України, голосували парафіянки храму Валентина, Неоніла та Галина.
"Ми всі голосували, приходили, просили. Дуже раді, що перейшли в українську церкву. І віримо, що це назавжди", — говорить Валентина.
"Ми з 2014 року разом з батюшкою. Боялися, що у нас церкву заберуть. То ми дуже чекали можливості, коли можна перейти", — ділиться парафіянка Неоніла.
Галина — росіянка, яка живе в Україні вже багато років, каже голосувала свідомо: "Я перейшла тому, що коли побачила ті звірства, що вони роблять з людьми, то це мене дуже-дуже сколихнуло. Я навіть родичам сказала "Не дзвоніть".
Наразі церква в Антонівці зачинена, говорить священник, богослужіння там не проводять через безпекову ситуацію. Храм неодноразово був під вогнем російської армії.
"П'ять разів з російських дронів скидали боєприпаси у церковний двір. Під час останнього обстрілу 8 жовтня буквально в трьох метрах біля наших двох парафіян, які вийшли на вулицю, вибухнула важка російська міна. Загинула наша церковна собака, розбитий весь двір. Але цих жіночок Господь зберіг. Вони навіть не були контужені", — розповів Валентин Гороховський.
За його словами, більшість парафіян виїхали. Ті, хто залишився у Херсоні, перебрались у безпечніші райони міста. Люди шукають можливості зібратися в іншому місці, поки не можуть повернутися до своєї церкви.
Херсонщина. Осокорівка. Церква, громада якої однією з перших перейшла до ПЦУ. Фото: Тимофій Ландел/Facebook
За рік на Херсонщині п'ять громад перейшли до Православної церкви України, розповів єпископ Херсонський і Таврійський Нікодим, — три у Бериславському районі та по одній у Херсоні й передмісті. Зазвичай перехід відбувається разом зі священником, якщо його підтримує громада. Є випадки, говорить єпископ, коли священник виїхав через тиск російської влади під час окупації або служить військовим капеланом. Така громада може сама прийняти рішення про зміну підпорядкування і чекати на повернення священнослужителя.
"Спочатку у людей виникає рішення про такий перехід. Вони організовують збори громади. Збори проходять з відповідним переліком питань, в який входять питання про прийняття нового статуту та про бажання долучитися до Православної церкви України. І звичайно, як говорить закон, це рішення ухвалює не духовенство, а вся громада. Тобто, коли ми говоримо про духовенство і громаду, то зазвичай вся громада — це парафіяни плюс духовенство. Складається протокол, який потім відповідним чином затверджується у нотаріуса. Потім всі ці документи передають до реєстрації змін до статуту", — розповів керуючий Херсонською єпархією.
Потім, архієрей Православної церкви України вже вирішує про призначення священника, пояснив єпископ.
Церковні громади Української православної церкви, які не підпорядковані Православній церкві України з центром у Києві, мають змінити назву відповідно до державного законодавства, адже їх релігійний центр у Москві.
"Що б вони там не писали у своїх нових редакціях статуту, є відповідна експертиза держетнополітики, тобто релігієзнавчої, яка говорить про те, що їхній канонічний зв’язок неперерваний. Якщо зайти на сайти московського патріархату, то так звана українська православна церква (яку називають московським патріархатом — ред.), там вона вважається частиною їхньої структури", — говорить єпископ Нікодим.
Суспільне Херсон