На окупованій частині Херсонщини запроваджують пропускний режим в межах 15-кілометрової зони від ДніпраЧому Росія запроваджує пропускний режим у прибережних населених пунктах на лівому березі Херсонщини? Чим це небезпечно для місцевих жителів? Якою є ситуація у селах, розташованих вздовж Дніпра на правобережній Херсонщині, чи залишаються там жити люди? Про все це читайте в матеріалі проєкту «Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Про те, що на окупованій частині Херсонщини запроваджують пропускний режим в межах 15-кілометрової зони від Дніпра днями повідомив призначений Кремлем керувати захопленою частиною регіону Володимир Сальдо.
Зокрема з 1 серпня такий режим почне діяти на території Каховської громади, а до 31 серпня його також введуть у Новокаховській, Олешківській, Великолепетиській, Верхньорогачицькій, Голопристанській і Горностаївській громадах. Сальдо зазначив, що для отримання перепусток жителі прифронтових територій повинні заздалегідь звернутися до окупаційної адміністрації за місцем проживання із відповідною заявою.
До заяви мають додавати копії таких документів, як паспорт із пропискою на території прифронтової зони, трудові договори, трудові книжки, а також документи, що підтверджують виробничу необхідність переміщення. Окупаційний чиновник також наголосив, що перепустка дійсна лише за наявності паспорта.
«Щоб не було свідків злочинів»
Перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський у коментарі «Новинам Приазов’я» зазначив, що окупанти не пояснюють, чи можна буде отримати перепустку за українським паспортом, чи лише за російським. Запроваджуючи пропускний режим, окупаційна влада переслідує кілька цілей, пояснює політик.
Юрій Соболевський«Це зона активних бойових дій. Вони бояться того, що наші люди будуть передавати інформацію стосовно і дислокації російських військових, їхніх об'єктів, і переміщень та все інше. Це перша мета. Ну і по-друге, це, знаєте, така свідома тактика терору, вона продовжується. Вони не хочуть, щоб були свідки їхніх постійних злочинів, а їх там дуже багато. Чим ближче до зони активно-бойових дій – тим збільшується кількість злочинів з боку російських військових відносно нашого населення. Це мародерство, це, на жаль, їхні злочини проти життя, здоров'я наших людей. Звичайно вони не хочуть, щоб були ті, хто міг би потім давати свідчення про тих, хто це робив, як це все відбувалося. Тому там не одна мета», – вважає Соболевський.
- В кінці жовтня 2022 року Сальдо оголошував про виселення жителів лівобережної частини регіону з 15-кілометрової зони від Дніпра. Переміщення стосувалось тих самих прибережних територій.
«Гуманітарна ситуація погіршиться»
У прифронтовій частині лівобережної Херсонщини є населені пункти, які повністю знищені внаслідок бойових дій, каже Соболевський. Втім, у більшості інших залишаються приблизно 30% жителів. Через запровадження пропускного режиму там може суттєво погіршитися гуманітарна ситуація, зауважив він.
Зруйнований Антонівський міст, який поєднував правобережну та лівобережну Херсонщину«Тому що це і довіз продуктів в якісь там торговельні об'єкти, які ще працюють, і завезення медикаментів до аптечної мережі. Не можу сказати, що вона там насправді є, але залишки ще є. Там є окремі аптеки, які намагаються працювати. Навіть це буде ускладнено, тому що якщо працівники цих об'єктів не отримають ці перепустки, звичайно, вони не зможуть там вести господарську діяльність. Відповідно, у людей не буде доступу до предметів першої потреби, в тому числі до ліків. Такий ризик є», – пояснив Соболевський.
За його даними, тиск на жителів окупованої частини Херсонщини не припиняється. Через пропускний режим місцеве населення може опинитися на цій території в заручниках.
«Не припиняються ці постійні фільтраційні перевірки і робота блокпостів, і вибіркові обшуки, затримання, на жаль цей процес триває. Зараз ми бачимо, що вони значно посилили тиск через майно. Будемо сподіватися, що людей будуть випускати, що їх там не будуть тримати як заручників, але ризик є. Вони з одного боку хочуть, щоб там було якомога менше людей, а з іншого боку вони ж людей використовують як «живий щит». Тому вони зацікавлені, щоб там в певних населених пунктах залишалися люди. Поруч з ними є російські військові, які дуже часто зараз просто в цивільному одязі для того, щоб не бачили, що це військовослужбовці, щоб по них не відпрацьовували. І вони більш-менш вільно себе почувають, розуміючи що не буде по них працювати артилерія, коли поруч цивільні наші. Тому от цей баланс вони якось там намагаються зберегти», – зазначив Соболевський.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Села – режимні об'єкти»
Активісти руху «Жовта стрічка» нещодавно повідомили, що російські силовики проводять масові обшуки у селах поблизу окупованого Скадовська.За даними підпілля, особливо напружена ситуація з обшуками – у селі Круглоозерка. Окупанти шукають докази співпраці місцевого населення із силами оборони України. Для цього перевіряють їхні особисті речі, телефони, документи та банківську історію переказів.
Міський голова Скадовська Олександр Яковлєв розповів «Новинам Приазов'я», що деякі населені пункти громади російські військові перетворили на режимні об'єкти.
Олександр Яковлєв«Явної зміни за кількістю перевірок чи за кількістю блокпостів не спостерігається. Але, наприклад, село Лазурне фактично повністю закрите. Це як режимний об'єкт у них там якийсь. Не знаю, у зв'язку з чим. Там максимально обмежено пересування людей. Завжди їх перевіряють дуже ретельно. І взагалі запитують, чому їдете, навіщо, і можуть не пустити без пояснення будь-яких причин. От Лазурне, можливо ще якісь села, – їх перетворюють на режимні об'єкти», – підкреслив він.
«Блокпости з перевірками»
Окупаційна влада декларує, що Скадовськ є начебто безпечним містом, тому пропускний режим там не запроваджують, каже міський голова. Втім там на всіх в'їздах є блокпости з російськими військовими, де обов'язково будуть зупиняти і перевіряти.
Російські військові в окупованому Скадовську, травень 2022 рокуТиск на жителів Скадовська чинять переважно через російську паспортизацію, додав Яковлєв.
«Тобто приходять з регулярними перевірками, і кожен раз одне й те саме запитання. І тим самим людей змушують отримувати паспорти, і кажуть, що як тільки ви отримаєте паспорт, ми будемо до вас, можливо, рідше приходити. Тобто кажуть: «Візьміть паспорти і ми перестанемо вас чіпати», – розповів посадовець.
«Життя там немає»
Тим часом російські військові продовжують обстрілювати правобережну частину Херсонщини. Найбільше потерпає прибережна зона біля Дніпра. За даними Херсонської ОВА, евакуація цивільних з регіону триває, виїхати до більш безпечних місць може кожен охочий. Людям допомагають не лише виїхати, а й облаштуватися на новому місці, отримати гуманітарну, медичну та психологічну допомогу, запевняє влада.Раїса Костенко – жителька села Одрадокам'янка, що у Бериславському районі Херсонщини. Вона переїхала до іншого населеного пункту області – села Новодмитрівка поблизу Великої Олександрівки. Жінка розповіла, що залишила своє село восени минулого року, оскільки там жити вже було неможливо.
Раїса Костенко«У двір в мене потрапило чотири снаряди. Вже всі стали виїжджати повністю з нашої вулиці. Залишилися ми тільки вдвох з дідом – сват мій. В нього теж хату розбило і він прийшов до мене, бо не було де дітися. Його хату розбило, а через тиждень десь пішов він до магазину, знову потрапив снаряд і хлопця з нашої вулиці вбило, а свата поранило», – розповіла жінка.
Після цього, каже вона, довелося виїхати в інше село вглиб Херсонщини.
«Приїхали, тут земляки наші знайшли нам квартиру, ми поселилися. Квартира, звісно, була одразу дуже поганенька, ніяких умов, нічого не було зовсім. Ми жили як бомжі, фактично. Ні туалету не було, нічого», – поділилась жителька Херсонщини.
Зараз в Одрадокам'янці залишаються жити кілька десятків людей, розповідає пані Раїса.
«Людей зовсім не залишилось. Ось днями чоловік у хаті був, впав снаряд, вбило, молодий ще – 43 роки. А так стріляють кожен день і стріляють добре. У нас, може, тисячі 3 чи більше людей було, а залишилось людей 30. Там немає умов для життя зовсім. У нас ні газу немає, ні води немає, ні світла немає, нічого. І по вулицях навіть неможливо проїхати. Всі вулиці розбиті, всі будинки розбиті. Життя там немає. І не тільки наше село, а все правобережжя, по Дніпру, всі села – Козацьке, Веселе, Одрадокам'янка, Львове, Бургунка, Тягинка, до самого Херсона все розбито», – розповіла жінка.
«Обстріли та загиблі щодня»
Начальник Бериславської районної військової адміністрації Володимир Літвінов розповів «Новинам Приазов'я», що ситуація у цьому районі залишається складною. Російські військові щодня обстрілюють прибережну зону. За його даними, удари ведуться з мінометів, артилерії, також використовують для атак БПЛА. Обстріли не вщухають щодня, є поранені та загиблі.
Удар по лікарні, Берислав, Херсонська область // російські обстріли, 5 жовтня 2023 року«Населенні пункти Тягинка, Одрадокам'янка, Ольгівка – це ті населені пункти, які щодня потерпають від авіаційних ударів. Інші населенні пункти, такі як місто Берислав, наприклад, Новоолександрівка, Нововоронцовська громада, там ворог почав активніше використовувати безпілотні літальні апарати. Б'є ними по різних об'єктах. Це може бути і цивільне населення, і приватний транспортний засіб, і об'єкти критичної інфраструктури, і заклади освіти. Навіть останнім часом почастішали випадки обстрілів саме багатоквартирних будинків у Бериславі. За останні буквально дні три багатоповерхівки практично згоріли вщент. Вони були атаковані БПЛА. На щастя, в цих будинках люди не проживали, але будинки та квартири згоріли», – сказав він.
«Житло зруйноване на 60%»
Літвінов зазначив, що жити у населених пунктах, які розташовані вздовж Дніпра, дуже складно. Втім, частина місцевих жителів там досі залишається. Критична інфраструктура і житловий фонд на цій території зруйновані на 60-70%, додав посадовець.
Тягинка після потопу та під російськими обстрілами, червень 2023 року«До повномасштабного вторгнення на території Бериславського району проживали 96 тисяч людей, зараз – лише 36 тисяч. Це значно менше 50% населення. Якщо брати прибережні населені пункти, там де немає світла, це десь понад 20 населених пунктів – від Тягинки до Нововоронцовки. Там залишається проживати 4200 осіб. Світла немає, вода є, але вона подається за допомогою генераторів. Завозиться в пляшках питна вода благодійними організаціями. Щодо зв'язку, в деяких населених пунктах він нестабільний, тому що ворог, використовуючи БПЛА, останнім часом атакує наші вежі мобільного зв'язку. Я вважаю, що жити в таких умовах дуже важко. Я не розумію тих людей, які там залишаються, повноцінного життя там немає, і постійно йдуть обстріли. Люди просто там виживають», – наголосив він.
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року.
- В Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.