Про це заявив у ефірі Українського радіо директор спеціальних проєктів у Науково-технічному центрі "Псіхея" Геннадій Рябцев, коментуючи причини і можливі наслідки ракетних і дронових ударів по українських енергооб'єктах, передає Укрінформ."Гідроелектростанції (ГЕС) і гідроакумулюючі станції (ГАЕС) відіграють дуже важливу роль в енергосистемі, оскільки вони балансують потужність. Тобто вони дозволяють збільшувати виробництво електроенергії в пікові години та зменшувати її тоді, коли споживання знижується, тобто вночі.
Більше того, якщо казати про гідроакумулюючі станції, то вони накопичують воду в нічні години. Закачують її в природні резервуари на вищому рівні, щоб потім використовувати енергію падіння води, коли це потрібно", - розповів експерт.
За його словами, замінити гідроелектростанції іншими непросто. Таку ж роль можуть відігравати теплові станції, але в них менша ефективність роботи, окрім того, вони не можуть накопичувати енергію, як ГАЕС.
"Тому гідроелектростанції, особливо Дніпровського і Дністровського каскадів, є дуже потрібними не стільки з точки зору генерації, скільки з точки зору балансування", - констатував він.
Рябцев зазначив, що під час будівництва цих споруд враховували ймовірність воєнних дій або бомбардування, тому знищити греблю дуже складно, за умови належного технічного її обслуговування.
"До катастрофи на Каховській ГЕС, скоріше за все, призвела злочинна недбалість російських окупантів. Тому що росіяни не допускали енергетиків до обслуговування дамби, не питали у них, що потрібно робити, щоб не прорвало греблю. І окупанти фактично зробили все, щоб усе це було знищено", - заявив фахівець.
На підконтрольній же Києву території греблі ГЕС кваліфіковано доглядають. "Тому, як на мене, небезпеки руйнування гідротехнічних споруд як на Дніпрі, так і на Дністрі немає", - наголосив Рябцев.
У разі пошкодження обладнання Дніпровського каскаду внаслідок ударів РФ, за його словами, Укренерго як оператору системи передачі "буде важче регулювати розподіл електроенергії по всій Україні". "Виникне потреба в додатковому залученні енергоблоків теплових електростанцій для того, щоб полегшити балансування. І якщо цього не вдасться зробити, то можливі обмеження споживачів, особливо тих, які розташовані поблизу цих об'єктів, в пікові години. Тобто ввечері можливі або аварійні вимкнення, або запроваджені графіки стабілізаційних вимкнень, як це було після ударів по ДніпроГЕСу у Запорізькій і Дніпропетровській областях", - пояснив експерт.
Щодо Київської ГЕС, він висловив думку, що Київ "захищений найкраще з-поміж інших міст України". "Теоретично можливе влучання російських ракет або дронів навіть у греблю Київської ГЕС. Але руйнування її від цього не відбудеться, навіть якщо з десяток ракет у греблю влучить. Це не та споруда, щоб скластися внаслідок такого зовнішнього впливу. Вона будувалася на випадок "килимових" бомбардувань В-52 американських. Тому навряд чи такий сценарій взагалі потрібно обговорювати", - наголосив фахівець.
Як повідомляв Укрінформ, 29 березня під час ракетної атаки у Чернівецькій області армія РФ намагалася уразити Дністровську ГЕС. Сили ППО збили ракети неподалік цього обʼєкта.
У ніч проти 6 червня 2023 року російська армія підірвала греблю Каховської ГЕС, спричинивши затоплення частини Херсонської та Миколаївської областей і водночас критичне обміління Каховського водосховища.
Фото: Денис Шмигаль/Телеграм
За його словами, замінити гідроелектростанції іншими непросто. Таку ж роль можуть відігравати теплові станції, але в них менша ефективність роботи, окрім того, вони не можуть накопичувати енергію, як ГАЕС.
"Тому гідроелектростанції, особливо Дніпровського і Дністровського каскадів, є дуже потрібними не стільки з точки зору генерації, скільки з точки зору балансування", - констатував він.
Рябцев зазначив, що під час будівництва цих споруд враховували ймовірність воєнних дій або бомбардування, тому знищити греблю дуже складно, за умови належного технічного її обслуговування.
"До катастрофи на Каховській ГЕС, скоріше за все, призвела злочинна недбалість російських окупантів. Тому що росіяни не допускали енергетиків до обслуговування дамби, не питали у них, що потрібно робити, щоб не прорвало греблю. І окупанти фактично зробили все, щоб усе це було знищено", - заявив фахівець.
На підконтрольній же Києву території греблі ГЕС кваліфіковано доглядають. "Тому, як на мене, небезпеки руйнування гідротехнічних споруд як на Дніпрі, так і на Дністрі немає", - наголосив Рябцев.
У разі пошкодження обладнання Дніпровського каскаду внаслідок ударів РФ, за його словами, Укренерго як оператору системи передачі "буде важче регулювати розподіл електроенергії по всій Україні". "Виникне потреба в додатковому залученні енергоблоків теплових електростанцій для того, щоб полегшити балансування. І якщо цього не вдасться зробити, то можливі обмеження споживачів, особливо тих, які розташовані поблизу цих об'єктів, в пікові години. Тобто ввечері можливі або аварійні вимкнення, або запроваджені графіки стабілізаційних вимкнень, як це було після ударів по ДніпроГЕСу у Запорізькій і Дніпропетровській областях", - пояснив експерт.
Щодо Київської ГЕС, він висловив думку, що Київ "захищений найкраще з-поміж інших міст України". "Теоретично можливе влучання російських ракет або дронів навіть у греблю Київської ГЕС. Але руйнування її від цього не відбудеться, навіть якщо з десяток ракет у греблю влучить. Це не та споруда, щоб скластися внаслідок такого зовнішнього впливу. Вона будувалася на випадок "килимових" бомбардувань В-52 американських. Тому навряд чи такий сценарій взагалі потрібно обговорювати", - наголосив фахівець.
Як повідомляв Укрінформ, 29 березня під час ракетної атаки у Чернівецькій області армія РФ намагалася уразити Дністровську ГЕС. Сили ППО збили ракети неподалік цього обʼєкта.
У ніч проти 6 червня 2023 року російська армія підірвала греблю Каховської ГЕС, спричинивши затоплення частини Херсонської та Миколаївської областей і водночас критичне обміління Каховського водосховища.
Фото: Денис Шмигаль/Телеграм