Мапа вкрадених і знищених Росією в окупації сонячних та вітрових електростанцій

Через окупацію значної частини Запорізької та Херсонської областей під контролем Росії опинилася левова частка зеленої енергетики України  – одні з найбільших в Європі сонячні та вітрові електростанції потужністю в сотні мегават. ЦЖР зібрав на Google-карті  об’єкти зеленої енергетики, які Україна втратила через окупацію півдня, відокремивши пошкоджені через бойові дії сонячні електростанції (СЕС).

 

Дослідили і те, як Російська Федерація розпорядилася вкраденими на Херсонщині та Запоріжжі джерелами відновлювальної енергії 

“Напевно, найбільш постраждала(через війну) галузь в енергетиці  – це “зелена” енергетика, тому що на півдні була основна її  частина. Ми втратили вже десь 90% “вітра” і, приблизно, 45% –  50% “сонця” – такі збитки від агресії РФ ще в жовтні 2022 року озвучував  міністр енергетики України Герман Галущенко. 

Насправді, втрати зеленої енергетики від російської агресії набагато більші, адже у 2014 році із української енергосистеми випали вітрові та геліостанції в окупованому Криму. І про них ЦЖР розповідав в попередніх розслідуваннях.  

А зараз – про окупований південь. Розпочнемо із викраденої енергії сонця, адже таких електростанцій в окупованих районах Запоріжжя і Херсонщини найбільше. 

Зокрема, в руках Москви опинилися дві геліостанції з топ-10 найбільших в Україні і Східній Європі. Тоkmak Solar Energy потужністю 50 МВт була запущена 2018 року. Станція займає понад 96 гектарів на околиці тимчасово окупованого міста Токмак, у притул до аеродрому, який окупанти використовують, як військову базу.

Супутникові знімки СЕС Тоkmak Solar Energy  та фото пошкоджень, який зазнав обєкт ще навесні 2022 року. Фото: соцмережі, супутники Maxar Sentinel-2. Колаж: investigator.org.uaСупутникові знімки СЕС Тоkmak Solar Energy  та фото пошкоджень, який зазнав обєкт ще навесні 2022 року. Фото: соцмережі, супутники Maxar Sentinel-2. Колаж: investigator.org.ua


За останньою інформацією  одного зі співвласників Тоkmak Solar Energy  Олександра Рєпкіна, станція була частково зруйнована через обстріли з російських «Градів» та іншої зброї, через що втратила близько 20% потужності. 

Враховуючи те, що на сусідній аеродром від Сил оборони України “прилітає” щомісяця, то із HIMIRS, то ATACMS,  можна вважати, електростанція лишається майже неушкодженою, що вкотре доводить хірургічну точність, з якою наші захисники б‘ють по ворогу.

Чого не скажеш про ще одну геліостанцію компанії Тоkmak Solar Energy у селищі Нове, яке розташоване десь в 10 кілометрах на північ від Токмака. Звідси до найгарячішої точки Запорізького фронту – селища Роботино – ще майже 10 кілометрів, На останніх супутникових знімках можна роздивитись, що сонячна електростанція має значні пошкодження, а територія довкола поступово перетворюється на згарище. 

СЕС у с.Нове 2021 р. та станом на липень 2024 р.(праворуч). Фото: Google Maps, супутники Maxar, Sentinel-2. Колаж: investigator.org.uaСЕС у с.Нове 2021 р. та станом на липень 2024 р.(праворуч). Фото: Google Maps, супутники Maxar, Sentinel-2. Колаж: investigator.org.ua


Усього ж на окупованій частині Запоріжжя в реєстрі об’єктів електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, нарахували 10 великих і середніх сонячних електростанцій. 

Окрім названих вище, всі інші виглядають цілими і неушкодженими, як, наприклад, у містечку Веселе або поблизу  Малої Білозерки, де фотогальванічну станцію будували для електропостачання шахти “Запорізького залізорудного комбінату”. Окупанти відновили видобуток руди і отримують “жирні” прибутки, тож електростанція працює. 

СЕС поблизу с.Мала Білозерка Запорізької області.  Фото: Google Maps, супутники Maxar, Sentinel-2. Колаж: investigator.org.uaСЕС поблизу с.Мала Білозерка Запорізької області.  Фото: Google Maps, супутники Maxar, Sentinel-2. Колаж: investigator.org.ua


Призначена Москвою окупаційна влада Запорізької області офіційно повідомила  про відновлення роботи лише двох СЕС – в квітні цього року – у Якимівці, і в липні – у  Мелітополі. Їхня загальна потужність до повномасштабної війни складала трохи менше 60 МВт.

СЕС у м.Мелітополь та Якимівка на ТОТ Запорізької області. Фото: Google Maps, супутники Maxar. Колаж: investigator.org.uaСЕС у м.Мелітополь та Якимівка на ТОТ Запорізької області. Фото: Google Maps, супутники Maxar. Колаж: investigator.org.ua


У порівнянні із Запоріжжям,  Херсонська область у розвитку сонячної енергетики дещо  попереду, але інформація про точну  кількість вцілілих геліостанцій та їхній технічний стан взагалі відстутня. Відомо лише,  фахівці “Россєтєй” провели так звану “інвентаризацію” фотогальванічних електростанцій Херсонщини ще в липні минулого року, про що тоді ж повідомляв гауляйтер Володимир Сальдо. 

На онлайн-мапі в Херсонській області позначено 23 станції, аналогічні за розмірами та, відповідно, потужністю запорізьким. 
Дві з найбільших, площею майже по 50 гектарів кожна, які сумарно виробляли до  40 МВт, знаходяться в  селищах  Костогризове  і Виноградове Олешківського району. 

СЕС у с.Костогризове на ТОТ  Херсонської обл. Фото: Google Maps, супутники Maxar, Sentinel-2. Колаж: investigator.org.uaСЕС у с. Костогризове на ТОТ  Херсонської обл. Фото: Google Maps, супутники Maxar, Sentinel-2. Колаж: investigator.org.ua


ЦЖР розповідав про воєнний екоцид Росії на півдні і в Криму і, зокрема, мова йшла про Олешківський район, в якому через бойові дії на обох берегах Дніпра не вщухають лісові та степові пожежі. Судячи з супутникових знімків,  артилерійські дуелі  зачіпають і Виноградове, і Костогризове, де на територїї геліостанцій помітні пошкодження.

Така ж доля, очевидно, спіткала і СЕС у селищі Мала Лепетиха, яке також знаходиться на лівому березі Дніпра. Згарище від останньої пожежі на території станції зафіксоване тиждень тому,  17 липня. 

СЕС у с.Мала Лепетиха на ТОТ  Херсонської обл. Фото: супутники Maxar, Sentinel-2. Колаж: investigator.org.uaСЕС у с.Мала Лепетиха на ТОТ  Херсонської обл. Фото: супутники Maxar, Sentinel-2. Колаж: investigator.org.ua


Вщент знищено без малого 30 гектарів сонячних панелей між селищем Підстепне та Олешками, а на околицях самого міста  – ще близько 80 гектарів. Все разом це була Олешківська СЕС потужністю у 16 МВт. 

СЕС у м. Олешки на ТОТ  Херсонської обл. Фото: супутники Maxar, Sentinel-2. Колаж: investigator.org.uaСЕС у м. Олешки на ТОТ  Херсонської обл. Фото: супутники Maxar, Sentinel-2. Колаж: investigator.org.ua


Але в інших прибережних населених пунктах Лівобережжя, як то Таврійськ,  Каховка та Нова Каховка, і далі  проти течії  Дніпра у селищах Любимівка, Софіївка, Василівка, відновлювальна енергетика на перший погляд  не постраждала. Ані  руйнувань, які б можна було роздивитись на супутникових знімках, ані повідомлень в мережі  від компаній-власниць, чи бодай російських  окупаційних адміністрацій Херсонщини. Решта об’єктів – на відстані у кілька десятків кілометрів від лінії фронту. 

СЕС у Каховці та Новоолексіївці Херсонської обл. Фото: супутники Maxar, соцмережі Колаж: investigator.org.uaСЕС у Каховці та Новоолексіївці Херсонської обл. Фото: супутники Maxar, соцмережі Колаж: investigator.org.ua


До великої війни, за підсумками 2021 року, потужність всіх сонячних електростанцій в Україні становила 6 тисяч 230 МВт,  а сьогодні 40% об’єктів цієї генерації – в руках Москви на тимчасово окупованих теренах Херсонщини та Запоріжжя. 
За  той самий час вітрові електростанції в Україні всі разом згенерували  1 670 МВт, а вже 2022 року 90% цих потужностей – втрачено. 

З 2018 року на Азовському узбережжі Запорізької області компанія ДТЕК Ріната Ахметова побудувала найбільші вітроелектростанції України і одні з найбільших у Східній Європі – Орлівську,  Ботієвську та Приморську, які разом здатні  виробляти 400 МВт електроенергії. Після 24 лютого 2022-го ДТЕК зупинив роботу  всіх трьох ВЕС.

ВЕС ДТЕК на ТОТ Запорізької області. Фото:Google  Earth.  Колаж: investigator.org.uaВЕС ДТЕК на ТОТ Запорізької області. Фото:Google  Earth.  Колаж: investigator.org.ua


Навесні  2023 року окупанти оголосили про запуск вітряків у Ботієво, де  на території вітроелектростанції окупаційна армія встигла облаштувати тренувальний полігон з лініями перешкод, фортифікаціями і стрільбищем. Можливо, рашисти сподіваються, що вітряки зможуть прикрити їх від ударів, скажімо, HIMARS.

Військовий полігон окупантів на території Ботієвської ВЕС 2023 р. Фото: супутники Maxar, соцмережі. Колаж: investigator.org.uaВійськовий полігон окупантів на території Ботієвської ВЕС 2023 р. Фото: супутники Maxar, соцмережі. Колаж: investigator.org.ua


Орієнтовно, у серпні 2023 року настала черга і Приморської ВЕС і з того часу 52 вітротурбіни General Electric не припиняють працювати. Щоправда, два вітряки вийшли з ладу не без допомоги окупантів.

На Лівобережжі Херсонської області «Россєті» нарахували і забрали собі  в управління 200 турбін. Про це гауляйтер регіону Сальдо повідомив рівно рік тому, у липні 2023-го. Все обладнання  росіяни “віджали”  в компаній групи  “Віндкрафт” шведського бізнесмена Карла Стурена, колишнього співвласника компанії “Чумак”. Мережа вітряків простягається зі сходу на захід по берегах озера Сиваш через весь перешийок між Кримом і материковою Україною і далі на захід вже чорноморським узбережжям аж до Скадовська. 

Вітрогенератори на берегах озера Сиваш на ТОТ Херсонської обл. Фото: соцмережіВітрогенератори на берегах озера Сиваш на ТОТ Херсонської обл. Фото: соцмережі


Цього літа окуповані Херсонська та Запорізькі області, як і південні та прифронтові регіони Російської Федерації, мають великі проблеми з електропостачанням. Масові відключення світла  як раз і пояснюють інформаційну тишу довкола теми  альтернативної енергетики на  нових окупованих територіях. Навіть у тих  кількох  сюжетах пропагандистів фахівці встигли обмовитись, що в разі необхідності,  власних потужностей працюючих  сонячних та вітрових електростанцій вистачить для стабілізації енергопостачання регіону.  

І саме тому ані Сальдо, ані Балицький, за два роки вголос цього самі  не промовляли. Адже їхні кишенькові «Таврії Енерго» не можуть цього зробити. 

Зліва на право – В.Медведчук, А.Рюмін, В.Путін. Фото: соцмережі. Колаж: investigator.org.uaЗліва на право – В.Медведчук, А.Рюмін, В.Путін. Фото: соцмережі. Колаж: investigator.org.ua


Відновлювальну  енергетику на окупованому півдні контролюють ПАО «Россєті», а всі  мегавати, отримані на краденому обладнані українських компаній, прямують до єдиної мережі Росії. 

Нагадаємо, що гендиректор акціонерного товариства “Россєті” Андрєй Рюмін – зять зрадника Віктора  Медведчука.