Триває наступ на лівому березі Дніпра. Днями Збройні сили України атакували штаб російських збройних сил у Херсонській області ракетним ударом і нині утримують плацдарми на лівому березі Дніпра. Як повідомляється в нещодавньомузвітіамериканського Інституту вивчення війни (ISW), у російських "військорів" спостерігається істерика щодо того, що ЗСУ б'ють по штабу окупаційного контингенту на Арабатській стрілці, а також тіснять окупантів у районі трьох населених пунктів – Пойма, Піщанівка та Кринки.
У Генштабі ЗСУ та Оперативному командуванні "Південь" поки що утримуються від детальних коментарів, зазначаючи, що бойова робота в регіоні триває. Що саме відбувається на лівому березі Дніпра в Херсонській області та чого саме побоюються окупанти, читайте у матеріалі "Апострофа".
Як не дивно, але найприємніша для української публіки інформація надходить від російських "воєнкорів", один з яких, як зазначається у зведенні ISW, повідомив, що 1 листопада ЗСУ вдарили ракетами по штабу російського військового угруповання в Херсонській області.
Як стверджують російські джерела, ЗСУ використовували крилаті ракети Storm Shadow та протикорабельні ракети "Нептун", атакуючи ціль у селі Стрілкове на Арабатській косі. Стверджується, що ППО окупантів змогла перехопити лише половину ракет. Також повідомляється, що генерал-полковник Михайло Теплинський, нещодавно призначений командувачем окупаційного угрупування військ у Херсонській області, залишився неушкодженим.
Згідно з опозиційним російським виданням "Астра", чотири українські ракети потрапили до штабу російського угрупування, розквартованого на базі відпочинку "Аура" біля селища Стрілкового.
Тим часом, Сили оборони України, ймовірно, утримують свої позиції та продовжують наступальні операції на східному березі Дніпра у Херсонській області. Як зазначають самі російські "військори", ЗСУ атакували позиції окупантів поблизу населених пунктів Пойма (10 км на південний схід від Херсона та 4 км від Дніпра) та Піщанівка (13 км на південний схід від Херсона та 3 км від Дніпра). Також українські війська просунулися поблизу селища Кринки (30 км на північний схід від Херсона та 2 км від Дніпра). Водночас, низка інших російських джерел вказує, що українські бійці просунулися на захід від центру Кринок, але окупанти нібито відкинули українські сили на вихідні позиції і закріпилися на схід від населеного пункту.
Зі свіжого: у суботу, 4 листопада, ISW повідомив з посиланням на російські джерела про те, що ЗСУ атакували в районі населених пунктів Пойма (10 км на південний схід від Херсона та 4 км від річки Дніпро) та Кринки, а також українська артилерія і дрони ускладнюють спроби окупантів відбити Кринки. Крім того, 3 листопада українські захисники нібито завдали ракетного удару по російських тилах на окупованій території Херсонщини. Російські окупаційні чиновники та "військори" стверджували, що ВСУ випустили шість ракет по Чаплінці, а російська ППО нібито перехопила чотири з них.
У ЗСУ поки що не детально не коментують ні удари по Арабатській стрілці, ні бойові дії, які, судячи з публічних даних, уже кілька тижнів йдуть на лівому березі Дніпра. У командуванні "Південь" 31 жовтня коротко зазначили, що Сили оборони України тут досягли "непоганих результатів".
За останні три доби офіційних подробиць більше не надходило.
"У ЗМІ фігурує інформація щодо того, як Сили оборони закріпилися на лівому березі біля населених пунктів Кринки і Піщанівка, але тут варто дотримуватися інформаційної тиші, і ми зможемо конкретно сказати, де саме вдалося досягти результатів тільки після того, як окупантам там стане максимально нестерпно", - заявила в ефірі Апостроф ТБ речник Оперативного командування "Південь" Наталія Гуменюк.
Щодо ракетного удару по штабу окупантів на Арабатській косі, то в командуванні "Південь" не спростували інформацію, але й не дали детальних пояснень.
"Є інформація про те, що ЗСУ вдарили по противнику на Арабатській косі, але подробиці будуть повідомлені тільки після того, як на цій ділянці, а також на інших позиціях ворога повністю завершиться бойова робота і будуть зрозумілі наслідки для супротивника. Поки що поспішати не варто, але важливо мати на увазі, що бойова робота не припиняється", – додала Наталія Гуменюк.
Водночас українські військові експерти підтверджують, що зараз точаться важкі бої на низці ділянок на лівому березі, у тому числі й у районі селища Кринки.
"Зараз Сили оборони України утримують три плацдарми на лівому березі Дніпра: район Антонівського автомобільного мосту, район Антонівського залізничного мосту (острова між річкою Верхня Конка та Дніпром), а також в районі селища Кринки, де зараз найспекотніше. Основне завдання морської піхоти тут полягає в тому, щоб закріпитися на позиціях, встановити переправи для переходу нашої військової техніки. Тактичне завдання – максимально зміцнити та розширити плацдарму для проведення подальших операцій.Тут все залежить від рішень, які ухвалить Генштаб виходячи з наявних сил та засобів", - говорить Апострофу" військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Владислав Селезньов.
Як зазначає експерт, окупанти побоюються, що якщо ЗСУ розширять плацдарм і, звівши переправи, перевезуть техніку на лівий берег, окупантам у такому разі важче буде утримати просування ЗСУ у бік окупованого Криму. Відстань від Кринок до півострова складає всього 80 км. Тим паче, що тут окупанти не мають такої системи оборонних споруд, як, наприклад, в окупованій частині Запорізької області, в тому числі через те, що росіяни самі знищили оборонні рубежі, підірвавши дамбу Каховської ГЕС.
Про те, що на лівий берег заходять українські розвідувальні групи, активно почали повідомляти ще навесні, потім кілька повідомлень було влітку, але найгучніші сигнали почали надходити з 20-х чисел жовтня, коли ЗСУ провели "офіційну" висадку.
Тепер Силам оборони дуже важливо зберегти темп просування до настання холодів.
"На лівому березі Дніпро глинисто-піщані ґрунти, які непогано тримають гусеничну техніку під час дощів. Зараз у нас там уже кілька підтверджених плацдармів у районі мостів і далі на 3-4 км вздовж Дніпра та на ширину 70-80 км у бік Чорного моря у нас "санітарна зона", яка виникла завдяки діям наших розвідників. Тактичне завдання відсунути росіян, щоб їм було важче обстрілювати Херсон", - сказав в ефірі Апостроф ТВ військовий експерт, полковник запасу Роман Світан.
Росіяни вже традиційно намагаються утримувати українські війська за рахунок маси живої сили, активності ударних та розвідувальних БПЛА, а також за рахунок активності у повітрі.
Український військовий оглядач Костянтин Машовець повідомив, що російське окупаційне угруповання "Дніпро", яким командує вищезгаданий генерал Теплинський, налічує 8 бригад, 17 полків, 8 батальйонів та 4 підрозділи батальйонного рівня, до яких входять загони БАРС (частини бойового резерву) та підрозділи Шторм-Z. Плюс до цього резервні з'єднання, які включають 2 мотострілкові полки та 2 запасні мотострілкові батальйони.
"Окупанти, підірвавши дамбу Каховської ГЕС, суттєво пошкодили і місцями зруйнували свої оборонні споруди на лівому березі Дніпра, але росіяни при цьому намагаються це компенсувати, в тому числі, за рахунок панування в повітрі. Окупаційна авіація постійно заходить на північний захід Криму, звідки вони можуть завдавати ракетних і бомбових ударів по наших плацдармах на лівому березі, а також не слід забувати про активність російських розвідувальних і ударних дронів, тому коли наші морські піхотинці йдуть за межі плацдармів і заходять, наприклад, у сіру зону, то нашій системі ППО стає важче їх прикривати. Це треба враховувати, щоб не впадати в небезпечну ейфорію", - резюмував у розмові з "Апострофом" капітан першого рангу, заступник начальника штабу ВМС України (2004-2020) Андрій Риженко.
Володимир Шевчук
Як не дивно, але найприємніша для української публіки інформація надходить від російських "воєнкорів", один з яких, як зазначається у зведенні ISW, повідомив, що 1 листопада ЗСУ вдарили ракетами по штабу російського військового угруповання в Херсонській області.
Як стверджують російські джерела, ЗСУ використовували крилаті ракети Storm Shadow та протикорабельні ракети "Нептун", атакуючи ціль у селі Стрілкове на Арабатській косі. Стверджується, що ППО окупантів змогла перехопити лише половину ракет. Також повідомляється, що генерал-полковник Михайло Теплинський, нещодавно призначений командувачем окупаційного угрупування військ у Херсонській області, залишився неушкодженим.
Згідно з опозиційним російським виданням "Астра", чотири українські ракети потрапили до штабу російського угрупування, розквартованого на базі відпочинку "Аура" біля селища Стрілкового.
Тим часом, Сили оборони України, ймовірно, утримують свої позиції та продовжують наступальні операції на східному березі Дніпра у Херсонській області. Як зазначають самі російські "військори", ЗСУ атакували позиції окупантів поблизу населених пунктів Пойма (10 км на південний схід від Херсона та 4 км від Дніпра) та Піщанівка (13 км на південний схід від Херсона та 3 км від Дніпра). Також українські війська просунулися поблизу селища Кринки (30 км на північний схід від Херсона та 2 км від Дніпра). Водночас, низка інших російських джерел вказує, що українські бійці просунулися на захід від центру Кринок, але окупанти нібито відкинули українські сили на вихідні позиції і закріпилися на схід від населеного пункту.
Зі свіжого: у суботу, 4 листопада, ISW повідомив з посиланням на російські джерела про те, що ЗСУ атакували в районі населених пунктів Пойма (10 км на південний схід від Херсона та 4 км від річки Дніпро) та Кринки, а також українська артилерія і дрони ускладнюють спроби окупантів відбити Кринки. Крім того, 3 листопада українські захисники нібито завдали ракетного удару по російських тилах на окупованій території Херсонщини. Російські окупаційні чиновники та "військори" стверджували, що ВСУ випустили шість ракет по Чаплінці, а російська ППО нібито перехопила чотири з них.
У ЗСУ поки що не детально не коментують ні удари по Арабатській стрілці, ні бойові дії, які, судячи з публічних даних, уже кілька тижнів йдуть на лівому березі Дніпра. У командуванні "Південь" 31 жовтня коротко зазначили, що Сили оборони України тут досягли "непоганих результатів".
За останні три доби офіційних подробиць більше не надходило.
"У ЗМІ фігурує інформація щодо того, як Сили оборони закріпилися на лівому березі біля населених пунктів Кринки і Піщанівка, але тут варто дотримуватися інформаційної тиші, і ми зможемо конкретно сказати, де саме вдалося досягти результатів тільки після того, як окупантам там стане максимально нестерпно", - заявила в ефірі Апостроф ТБ речник Оперативного командування "Південь" Наталія Гуменюк.
Щодо ракетного удару по штабу окупантів на Арабатській косі, то в командуванні "Південь" не спростували інформацію, але й не дали детальних пояснень.
"Є інформація про те, що ЗСУ вдарили по противнику на Арабатській косі, але подробиці будуть повідомлені тільки після того, як на цій ділянці, а також на інших позиціях ворога повністю завершиться бойова робота і будуть зрозумілі наслідки для супротивника. Поки що поспішати не варто, але важливо мати на увазі, що бойова робота не припиняється", – додала Наталія Гуменюк.
Водночас українські військові експерти підтверджують, що зараз точаться важкі бої на низці ділянок на лівому березі, у тому числі й у районі селища Кринки.
"Зараз Сили оборони України утримують три плацдарми на лівому березі Дніпра: район Антонівського автомобільного мосту, район Антонівського залізничного мосту (острова між річкою Верхня Конка та Дніпром), а також в районі селища Кринки, де зараз найспекотніше. Основне завдання морської піхоти тут полягає в тому, щоб закріпитися на позиціях, встановити переправи для переходу нашої військової техніки. Тактичне завдання – максимально зміцнити та розширити плацдарму для проведення подальших операцій.Тут все залежить від рішень, які ухвалить Генштаб виходячи з наявних сил та засобів", - говорить Апострофу" військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Владислав Селезньов.
Як зазначає експерт, окупанти побоюються, що якщо ЗСУ розширять плацдарм і, звівши переправи, перевезуть техніку на лівий берег, окупантам у такому разі важче буде утримати просування ЗСУ у бік окупованого Криму. Відстань від Кринок до півострова складає всього 80 км. Тим паче, що тут окупанти не мають такої системи оборонних споруд, як, наприклад, в окупованій частині Запорізької області, в тому числі через те, що росіяни самі знищили оборонні рубежі, підірвавши дамбу Каховської ГЕС.
Про те, що на лівий берег заходять українські розвідувальні групи, активно почали повідомляти ще навесні, потім кілька повідомлень було влітку, але найгучніші сигнали почали надходити з 20-х чисел жовтня, коли ЗСУ провели "офіційну" висадку.
Тепер Силам оборони дуже важливо зберегти темп просування до настання холодів.
"На лівому березі Дніпро глинисто-піщані ґрунти, які непогано тримають гусеничну техніку під час дощів. Зараз у нас там уже кілька підтверджених плацдармів у районі мостів і далі на 3-4 км вздовж Дніпра та на ширину 70-80 км у бік Чорного моря у нас "санітарна зона", яка виникла завдяки діям наших розвідників. Тактичне завдання відсунути росіян, щоб їм було важче обстрілювати Херсон", - сказав в ефірі Апостроф ТВ військовий експерт, полковник запасу Роман Світан.
Росіяни вже традиційно намагаються утримувати українські війська за рахунок маси живої сили, активності ударних та розвідувальних БПЛА, а також за рахунок активності у повітрі.
Український військовий оглядач Костянтин Машовець повідомив, що російське окупаційне угруповання "Дніпро", яким командує вищезгаданий генерал Теплинський, налічує 8 бригад, 17 полків, 8 батальйонів та 4 підрозділи батальйонного рівня, до яких входять загони БАРС (частини бойового резерву) та підрозділи Шторм-Z. Плюс до цього резервні з'єднання, які включають 2 мотострілкові полки та 2 запасні мотострілкові батальйони.
"Окупанти, підірвавши дамбу Каховської ГЕС, суттєво пошкодили і місцями зруйнували свої оборонні споруди на лівому березі Дніпра, але росіяни при цьому намагаються це компенсувати, в тому числі, за рахунок панування в повітрі. Окупаційна авіація постійно заходить на північний захід Криму, звідки вони можуть завдавати ракетних і бомбових ударів по наших плацдармах на лівому березі, а також не слід забувати про активність російських розвідувальних і ударних дронів, тому коли наші морські піхотинці йдуть за межі плацдармів і заходять, наприклад, у сіру зону, то нашій системі ППО стає важче їх прикривати. Це треба враховувати, щоб не впадати в небезпечну ейфорію", - резюмував у розмові з "Апострофом" капітан першого рангу, заступник начальника штабу ВМС України (2004-2020) Андрій Риженко.
Володимир Шевчук