Історик Юрій Капарулін присвятив наукову статтю херсонцям, які пережили окупацію і зберегли українську ідентичність

Історик та дослідник права Юрій Капарулін присвятив херсонцям, які пережили окупацію 2022 року, українським захисникам та жертвам російсько-української війни наукову працю про історію окупації Херсона під час Другої світової війни. Про це науковець розповів Суспільному. Він розпочав роботу над публікацією 2021 року і закінчив у листопаді 2022 року, коли Херсон був звільнений.

Фото: скрін наукової роботи Юрія Капаруліна у журналі "Східноєвропейські дослідження Голокосту" за 30 травня 2023 року.

Про знайдений щоденник херсонця

Кілька років тому під час стажування у Центрі перспективних досліджень Голокосту ім. Джека, Джозефа та Мортона Манделів Меморіального Музею Голокосту США у м. Вашингтон Юрій Капарулін виявив щоденник херсонця, який описував події у місті напередодні та у перші місяці окупації 1941 року.

Це нотатки чоловіка старшого віку, жителя Забалки, бухгалтера Херсонської макаронної фабрики. Його ім’я і подальша доля невідомі. Таких документів збереглось дуже мало, сказав дослідник. Є спогади, але вони зазнали впливу часу, у щоденнику ж все зафіксовано "онлайн".

"У порівнянні з іншими его-документами щоденники мають особливу цінність, через те, що інформація у них не зазнала впливу часу, як у пізніших мемуарах. Звичайно, як і будь-яке джерело особового походження, щоденник вимагає критичного прочитання, адже представляє суб'єктивну точку зору автора на події. Проте очевидно, що він буде критично важливим при написанні наукової історії окупації міста, якої Херсон досі не мав", — розповів Юрій Капарулін.

Виступ Юрія Капаруліна з лекцію про єврейський досвід під час Голодомору у південній Україні за 4 квітня 2023 року, місто Остин, США. Фото: Юрій Капарулін/Facebook

Про Херсон влітку 1941 року

За словами історика, у щоденнику херсонець детально і не без емоцій описує події у Херсоні влітку 1941 року: хвилі біженців з заходу, призов на військову службу, ешелони із пораненими, приготування радянських функціонерів до евакуації, яке автор щоденника відверто називає втечею.

Далі — наближення німецької армії, бої за місто, обстріли та авіаційні атаки, встановлення окупаційного режиму, колаборацію, сегрегацію єврейського населення в гетто та багато інших деталей. Іноді херсонець критикує і більшовицьку, і нову окупаційну влади.

"У записі за 26 серпня 1941 року він зазначив: "Я вже збирався йти до міста, але, відчинивши хвіртку, побачив на своїй вулиці вантажівку і кількох "гостей" [німецьких солдатів — Ю.К.], які ходили по домівках, збираючи яйця і курей, ймовірно, для поранених. Кажуть, що радянське бомбардування Забалки завдало як матеріальних збитків, так і поранило і вбило багато людей. Між молотом і ковадлом. Для чого? Хто може сказати? Хто відповість? Вибухи в моєму районі неодноразово лунали протягом дня. А Ганна, здається, бачила радянський літак, який скидав бомби на нашу нещасну Забалку. Хто ж все-таки кращий: більшовики чи фашисти?", — процитував щоденник Юрій Капарулін.

Юрій Капарулін (другий праворуч) на симпозіумі в Університеті Мічигану за 18 квітня 2023 року, місто Анн-Арбор, США. Фото: Юрій Капарулін/Facebook

Про події в окупованому Херсоні

Під час другої за 80 років окупації Херсона жителі спостерігали ті ж самі події – евакуацію, бої за місто, колабораціонізм, партизанський рух, терор російських окупантів. Родина Юрія Капаруліна тривалий час жила в захопленому місті, тому про події він дізнавався не з чуток і медіа, а зі спілкування з рідними.

У свідків цих подій виникало багато історичних паралелей з Другою світовою війною, розповів дослідник. У книзі "Сни про Херсон" його колега і друг Артем Петрик наводить приклади дій російських окупантів, які перегукуються з поведінкою нацистських військ.

"Чи можна/потрібно уникнути таких порівнянь? Навряд. Стиль сучасної російської агресії занадто промовистий. Однак, я зазвичай наголошую, що маємо остерігатися підміни понять. Сучасний рашизм та його адепти – це самобутнє зло, злочини якого абсолютно сучасні й мають бути засуджені та покарані згідно з нормами міжнародного права", — впевнений історик.

Виступ на симпозіумі в Університеті Мічигану, 18 квітня 2023 р. Фото: Юрій Капарулін/Facebook

Про роботу

Зараз Юрій Капарулін працює в Університеті Мічигану (Анн Арбор, Мічиган, США), дистанційно підтримує зв'язок з Херсонський державним університетом, який переміщений до Івано-Франківська. Наступного року викладатиме в університеті історію злочину геноциду України наприкінці XX – початку XXI століття. Юрій Капарулін розповів, що у навчальному закладі США є запит на вивчення історії та сучасності України.

"Для багатьох американців боротьба за демократію та свободу - це не порожні слова, тому нас підтримує не лише уряд, а й пересічні громадяни. Звичайно, є різні думки, але загальний рівень консолідації суспільства довкола підтримки України доволі високий", – каже Капарулін.
 

Про цікавість до Херсона

"Приклад Херсона вже став одним із символів успішної боротьби українців за власну свободу та демократію. Звичайно, ми з колегами згадували, що такі видання як New Your Time до 2022 року, мабуть, востаннє згадували Херсон десь у 44-ому XX століття після відступу німецької армії. Натомість за останній рік у західних ЗМІ вийшов цілий ряд статей про трагедію і звитягу нашого міста", – сказав дослідник.

Наразі стаття Юрія Капаруліна англійською розміщена на сторінці журналу Eastern European Holocaust Studies. (Східноєвропейські дослідження Голокосту). Незабаром науковець планує опублікувати її українською.

Суспільне Херсон