Російський окупант риє окоп на Запорізькому напрямкуЯк українські сили будують оборонні споруди на Херсонщині і Запоріжжі, скільки на це виділили коштів? Якими мають бути фортифікаційні споруди на півдні, щоб сприяти обороні українських військ? Наскільки потужні лінії оборони побудували окупанти і як їх можна буде подолати? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Уряд виділив рекордні 1,3 млрд гривень на будівництво оборонних споруд у Запорізькій області. Про це на початку березня в ефірі телемарафону повідомив голова військової адміністрації області Іван Федоров. За його словами, зараз військові та цивільні підрядники цілодобово працюють над будівництвом фортифікацій на Запорізькому напрямку.
- Раніше Федоров також повідомляв, що російські війська подекуди в 12 разів перевищують в кількісному складі Сили оборони України на території Запорізької області.
- Тим часом на окупованій частині Запорізької області, за словами посадовця, російські військові будують нові укріплення між Токмаком і Мелітополем, а також між Токмаком і Бердянськом. На Донеччині окупанти облаштували лінію розмежування з понад двох тисяч залізничних вагонів, довжиною 30 кілометрів. Товарні вагони розташовані на рейках від залізничного вокзалу в Оленівці до Волновахи.
«Не припиняють будувати фортифікації»
Кореспондент «Центру журналістських розслідувань» Сергій Старушко розповів «Новинам Приазов’я», що найпотужніша лінія оборони російських військ у Запорізькій області побудована від Токмака до Пологів.«Першу лінію оборони тільки були прорвали наші військові під Роботиним, а за нею ще йде друга, третя. І ближче в тилу вони будують десь між Бердянськом і Токмаком, умовно кажучи. Вже кілька десятків кілометрів вони там нарили, облаштовують. Це те, що видно, зокрема, через супутники, що там щось з'являється, знаєте, а що там всередині, про це інформація надходить дуже погано. Процес побудови фортифікацій окупантами не припинявся, вони продовжують вгризатися, а так звані «зуби дракона» штампують безупинну і розставляють всюди, де тільки можливо», – розповів журналіст.
Вантажівка в Сімферополі, яка перевозить так звані «зуби дракона»Зараз за будівництво фортифікацій відповідає виключно Міноборони Росії, приватні компанії, якщо залучаються, то в тилу, каже він.«Зараз вони добудовують другу, третю, навіть четверту лінію оборони. І, звісно, в них вже часу більше на це. Вони роблять їх ще глибшими. Це такі навіть підземні міста. Є навіть відео, де, як номери люкс у них ці фортифікації – глибше в тилу. Вони закопують часто-густо контейнери, які використовують при портових перевезеннях. Окупанти їх закопують і сполучають між собою. І багато проводять бетонних робіт», – зауважив журналіст.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Як ЗСУ укріплюються на Херсонщині
- Український уряд, так само, як і для Запорізької області, виділив 1,3 млрд гривень для облаштування оборонних споруд на Херсонщині. Про це на початку березня повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Крім того, на правобережній Херсонщині на оборонні заходи і допомогу військовим у 2024 році мають виділити кошти з обласного бюджету у розмірі 694 млн грн, писало у лютому місцеве видання «Мост».
- Кошти, зокрема, передбачені на підтримання у постійній готовності сил і засобів тероборони, придбання будівельних матеріалів для оборонних рубежів, інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, придбання БпЛА тощо.
- Керівниця пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк на початку березня в ефірі телемарафону розповіла, що українські військові у цьому регіоні не зводять нових оборонних споруд, а укріплюють вже збудовані.
Наталія Гуменюк«Ми укріплюємо те, що було заготовлено, вдосконалюємо те, що було на момент повномасштабного вторгнення, можливо, недороблено, тому що робилося вже в потужних бойових умовах. Розуміння є, що основна лінія бойового зіткнення – це в наших географічних умовах річка Дніпро. Тому, дійсно, для нас надважливо, щоб ворог не міг перебратися, висадитись і навіть підійти до правого берега. По-перше, він ландшафтно вищий за лівий берег. Це вже перша складність, яку ворогу подолати фактично неможливо. Тому що знаходження наших гармат на вищому рівні встановлює вогневий контроль над водою на момент підходу до берега. Також ми облаштовували ці оборонні споруди з самого початку, як тільки зійшла вода (після повені через руйнацію дамби Каховської ГЕС – ред.) з урахуванням зміни ландшафту, річище Дніпра і особливостей водосховища», – поділилась Гуменюк.
Ешелони оборони РФ
Російське Міноборони у лютому повідомило, що на окупованій частині Херсонщини побудували так зване підземне містечко з необхідною для військових інфраструктурою – житловими приміщеннями, їдальнями, майстернями та іншим. У російському відомстві зазначили, що загальна довжина переходів та траншей цього «міста» складає понад три кілометри з глибиною закладення комунікацій близько трьох метрів.
Техніка «Росгвардії» у Херсонській області, лютий 2023 року«Станом на зараз ми бачимо, що вони поновлюють практику замінування місцевості, тобто на дуже великих площах, на дуже великих ділянках відкритої місцевості облаштовують мінно-вибухові загородження. Це, знов-таки, мінні поля. «Зубів дракона» ми поки що не фіксували з боку Дніпра, але знаємо, що вони є на напрямку, де можливе просування Сил оборони України суходолом, тобто це Запорізький напрямок. Крім того, в них є потужна система двох щонайменше шарів оборони, більш глибокої. Це окопи з залізобетонними конструкціями, з укріпленнями і додатковими бліндажами, укриттям. Таким чином вони облаштували собі глибоко ешелоновану оборону, яку, очевидно, розглядають як варіації для того, щоб діяти в умовах невідворотності просування Сил оборони», – розповіла Гуменюк.
Російська вогнеметна система «Сонцепьок» на лівобережній Херсонщині, лютий 2024 рокуЗа її словами, російська армія побудувала досить потужну систему фортифікацій. Для того, щоб послабити можливості окупантів, Україні потрібна далекобійна зброя, яка зможе порушити ці укріплення в глибоких тилах.
«Підірвавши тилове забезпечення, ми можемо далі воювати вже з більш послабленим ворогом. Звісно, це буде непросто, і ми розуміємо це, розуміємо масштаби цієї роботи. Саме тому привілей нашої бойової роботи – за контрбатарейною боротьбою, яка більш далекобійна, яка працює на нашу перспективу. Треба порушити нормально налаштовану оборону ворога в глибині для того, щоб відступаючи, він не мав надійного захисту», – додала Гуменюк.
«Маріуполь – логістичний хаб»
Депутат Маріупольської міської ради Дмитро Забавін розповів «Новинам Приазов’я», що відомо про облаштування оборонних споруд окупантів у цьому регіоні. За його словами, Маріуполь – це потужний військово-логістичний хаб, через який російські військові переправляють всі необхідні споруди й матеріали для фортифікацій.
Дмитро Забавін«Вони постійно вибудовують лінії оборони і, відповідно, маріупольці фіксують дуже часто переміщення вантажного транспорту з деревиною, вантажного транспорту з бетонними конструкціями. І все це вивозиться у напрямку, відповідно, Запорізької області. Ми знаємо, що окупанти облаштували потужну лінію оборони у напрямку селищ Нікольське, Мангуш і, відповідно, по лінії Донецької області, далі це йде на Розівку вже Запорізької області», – каже депутат.
До побудови оборонних споруд російська армія ставиться серйозно, зазначив він. Військові РФ роблять все, щоб унеможливити просування ЗСУ на цьому напрямку: риють бліндажі, заливають бетонні укріплення, розставляють бетонні конструкції, такі, як «зуби дракона».
«Тобто окупанти ведуть таку потужну роботу з укріплень лінії оборони по всьому периметру Маріуполя, починаючи від Азовського моря і закінчуючи північною частиною, з боку Волновахи. Тому що чому для них важлива Волноваха? Тому що з Волновахи до Маріуполя – фактично така ділянка території, яку можна просто пройти без великих труднощів, тому вони ту ділянку також максимально намагаються укріпити», – пояснив Забавін.
Втім, склади російських військ все одно не перебувають у безпеці навколо Маріуполя, додав він.
Знищений російський танк біля міста Вугледару на Донеччині«Збройні сили України мають можливість точково знищувати скупчення окупантів, скупчення їхньої військової техніки, бойового комплекту, що ми дуже часто бачимо, як на території самого Маріуполя, так і на території Маріупольського району, у тому числі на Азовському узбережжі й навіть у селищі Садове, яке розташоване вже поряд з кордоном країни-терористки. Тобто ті склади, які вони облаштовують, вони не можуть бути в безпеці, і окупанти це розуміють, тому витрачають дуже багато ресурсів на пересування і на побудову логістики. Тобто в них є повне розуміння того, що немає в них безпечного місця навіть поряд з кордоном», – наголосив депутат.
«Мають працювати інженерні війська»
Майор запасу Національної гвардії України Олексій Гетьман зазначив, що оборонні споруди потрібні українським військовим по всій лінії фронту. Адже російська армія намагається атакувати на різних ділянках загальною довжиною понад 1000 кілометрів.
Олексій Гетьман«Намагаються таким чином розтягнути нашу оборону і промацати, де, з їхньої точки зору, у нас слабкі місця. Тому будувати фортифікації треба по всій лінії зіткнення. Це природно. Коли ворог наступає, ми маємо оборонятися, а оборонятися ми маємо в побудованих траншеях, окопах, бліндажах, взводних опорних пунктах. Це повинно бути залізобетонне укріплення або хоча б земляне укріплення, яке обшите, як кажуть, деревом, хоч щось, щоб можна було ворога стримати», – зауважив експерт.
За його словами, зараз мають працювати інженерні війська української армії. Але оскільки лінія фронту достатньо велика, доцільно залучати до цього процесу приватні будівельні компанії, вважає Гетьман.
Військовослужбовець ЗСУ в окопі на бойових позиціях біля лінії розмежування неподалік від містечка Нью-Йорк Донецької області, 9 лютого 2022 року«Перша лінія оборони, друга лінія оборони. Бажано, щоб була третя лінія оборони, бажано, щоб між ними були комунікації, місця для таємного зберігання зброї, для таємного зберігання невеликої кількості боєприпасів, місця для гармат, місця для розвороту техніки. Це непросто – вирити окоп і в окопі тримати оборону. Це має бути саме споруда», – пояснив він.
За словами експерта, фортифікаційні споруди не будувалися раніше, оскільки українські сили планували наступальні дії.
«Ми не зовсім розуміли, де саме треба будувати фортифікації, в залежності від того, де ворог намагався б нас атакувати. Хоча мені здається, що ми це трошечки з запізненням почали робити, але, слава Богу, що почали. Бо якщо ще не буде фортифікації з нестатком зброї, нам буде вкрай важко втримати лінію фронту», – додав Гетьман.
Олександр Янковський, Олена Бадюк