У квітні 2022 року родина Протасевичів виїхала з тимчасово окупованої Князегригорівки на Херсонщині. У пошуках безпечного для дітей місця проживання змінили шість міст. Поки не оселились на Київщині. Знайти дім допоміг проєкт "Хата поруч" від благодійної організації "Життєлюб". Зараз Олег воює у складі батальйону "Вовки Да Вінчі", діти навчаються, а Катерина займається волонтерством.
Катерина Протасевич — переселенка. Зараз родина живе на Київщині, де оселилась завдяки проєкту "Хата поруч". Благодійний фонд
"Життєлюб" придбав для Протасевичі будинок. Умова, яку вони мають виконати, — жити в ньому 10 років та працювати у громаді.
"До цього ми об'їхали шість міст. Поки не приїхали на Київщину. Я заповнила заявку на участь у проєкті. Мені за місяць зателефонували й сказали, що я пройшла по конкурсу й можу отримати будинок у сільській місцевості, й роботу Знаєте, я відчула, що я вдома. Всі будинки, все те, що ми знімали, це було чуже, не твоє, не рідне. А тут, я вже трохи під себе підлаштувала будинок: пофарбувала кухню, зробила свій куточок, посадила дерево. Воно моє, розумієте?" — розповідає Катерина.
Зараз вона займається волонтерською діяльністю у "Життєлюбі" — допомагає іншим родинам переселенців потрапити у проєкт та заселяє їх у нове житло."Я хочу бути корисною для людей, для ВПО. І бути важливою в цьому житті. Ну, якщо чесно, це була якась мрія, коли тебе в немає можливостей великих, але є можливість допомагати. І я з цим всім погодилася, і мені стало цікаво", — говорить жінка.
Родина Протасевичів виїхала з рідного села Князегригорівка у квітні 2022 року.
"Проживали ми на лівому березі біля самого Дніпра. Займалися ми землеробством, бо ми з села. Саджали картоплю, два урожаї — перший і другий. Ну і всі мали роботи. Я працювала бухгалтером у школі Князегригорівській", — згадує Катерина.
Після виїзду з окупації чоловік Катерини Олег став до лав батальйону "Вовки Да Вінчі"."Чоловік не зміг стриматись і пішов у військо добровольцем, до "Вовків Да Вінчі", першої штурмової бригади. Він став артилеристом. Це був жовтень 2022 року", — розповіла жінка.
Зараз родина звикає до життя на новому місці. Старший син навчається у Криворізькому коледжі, далі вступатиме до київського вишу. Менша дочка навчається в школі.
"Син дуже захоплюється транспортом і хоче в транспортний університет. Марія моя — творча людина. Вона любить малювати дуже. Співає, ходить на синтезаторі вчиться грати. Мама моя знайшла роботу вдома. Вона готує їсти. Плете теплі шкарпетки. Також вона дуже любить квіти. У неї у нас весь город був у чорнобривцях", — розповідає жінка.
Сама Катерина, окрім допомоги переселенцям, збирає допомогу для військових."Волонтерський рух крутиться постійно. Немає такого, щоб ти не збирав на щось, щось не робив, комусь не допомагав. Але це саме волонтерство — воно тримає. Воно тримає тебе в якійсь такій силі, яку неможливо здолати", — каже жінка.