Після завершення наради у голови парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександра Ткаченка кореспондент «Нового дня» попросив голову НСЖУ Сергія ТОМІЛЕНКА висловити свою точку зору щодо ситуації, яка склалася у відносинах газетярів з керівництвом «Укрпошти». — Фактично Олександр Ткаченко виконав роль посередника або примирювача між видавцями та генеральним директором «Укрпошти», оскільки стосунки між ними виявилися настільки напруженими, що Ігор Смілянський бойкотував усі ініціативи наради редакторів і, відповідно, ніякого діалогу або розмови про партнерство не було.
На парламентському майданчику відбулася гаряча дискусія, під час якої гендиректор «Укрпошти» переконував, що ті реформи, які він здійснює, та його тарифна політика — єдино можливі, адже він намагається будувати в Україні прибутковий поштовий бізнес. Водночас він визнав, що на 1 січня 2020 року передплачено 6,7 млн примірників українських видань. Минулого року на цю дату було передплачено 7,8 млн. Як бачимо, падіння становить 15%. Ось такий кінцевий підсумок бурхливої та агресивної політики менеджменту «Укрпошти», що включає непартнерські стосунки і несвоєчасні розрахунки з редакціями.
Та й це ще не все. Не слід забувати, що в 2017 році обсяг передплати становив 10 млн видань. Окрім того, за оцінками НСЖУ, ще півроку тому 40% усіх всеукраїнських передплачених видань становили «несправжні» газети: партійні видання та копійчані «метелики», тобто видання обсягом у чверть звичайної газетної сторінки формату А3, які мають найдешевшу каталожну передплатну ціну. Саме вони робили статистику дутою. А отже, є всі підстави говорити про те, що сьогодні в Україні надзвичайний стан з інформаційною безпекою, з недоступом українців до друкованого слова. За нашою оцінкою, на 1 січня 2020 року передплачено лише близько 5 млн примірників реальних газет, або на 50% менше, ніж у 2017 році. Тобто, глибина падіння тиражів катастрофічна.
Відповідно, ми вважаємо, що політики-депутати мають належно відреагувати на таку ситуацію. Ми повинні провести серйозну дискусію щодо виправданості височезних тарифів, які вже неодноразово піднімалися, та щодо якості поштових послуг. Бо сьогодні ми переконані, що не діджиталізація, ні інтернет, а саме агресивна поштова політика (захмарні тарифи, неякісна доставка й інші так звані реформи) — головна загроза для майбутнього українських газет. Адже звичайний передплатник-українець, який мешкає в селах, — особа літнього віку. Він не біжить читати новини в інтернеті, він просто хоче отримувати друкований примірник місцевої газети з важливими новинами. Але, з іншого боку, він не готовий платити високу ціну за газету, яку, можливо, йому доставлять, а, може, ні, може, вона прийде з запізненням на 5 днів, а може, на тиждень, може, її йому принесуть додому, а може, доведеться йти в сільраду.
Ось ці фактори негарантованої доставки газети найчастіше зупиняють сьогодні українців йти на пошту і віддавати гроші за послугу, яку вони не зможуть отримати.
Як результат нашого засідання — за два тижні відбудеться нова робоча зустріч, на яку будуть підготовлені пропозиції від активу НСЖУ та редакторів, уже відштовхуючись від реалій та озвучених цифр. Ми хочемо, щоб народні депутати дійсно стали на захист української преси.
Анатолій ЯЇЦЬКИЙ.