У Рівному відкрили виставку "Артефакти", 20 експонатів якої є предметами жителів Херсонщини, які пережили окупацію. Серед них — пластикове відро волонтера дяді Гриші, телефон "для вулиці" фотохудожника Михайла Рая, слуховий апарат 82-річної жінки, який вона вмикала, щоб слухати українські пісні. Також відвідувачі змогли побачити помешкання художниці Поліни Райко за допомогою віртуальної реальності та прослухати лекцію про середньовічну історію півдня України.
Про це Суспільному розповіла голова громадської організації "Центр культурного розвитку "Тотем" Олена Афанасьєва.
За її словами, організували захід 23 січня у Центрі Життєстійкості. Виставка діятиме там до 9 лютого.
Разом з управлінням культури Херсонської міськради Олена Афанасьєва створила "Музей спротиву", експонати для якого вона збирала з початку повномасштабного вторгнення. Історії людей у звичайних предметах — основа експозиції, додала вона.
"Коли створюються виставки зараз про війну, то найчастіше, особливо в невеликих регіональних музеях, ти заходиш на цю виставку і бачиш гільзи, маскувальні сітки, портрети, переважно в чорних рамочках загиблих, форма іноді військова. І це все, знаєте, таке стандартне, типове. І що для мене найстрашніше, воно схоже на те, що роблять росіяни. Ми подивилися на європейський досвід створення таких музеїв. Це через предмети розказувати історії. І тому ми почали збирати оте, що ми називаємо "артефакти". Іноді це прості і, знаєте, дивні для людей речі. Але за кожною річчю є своя історія", — поділилася Олена Афанасьєва.
Як зазначила керівниця громадської організації, артефактів з Херсона вдалося зібрати багато, проте для охоплення різних сфер обрали 20. З кожним з них можна ознайомитися на сайті проєкту.
Олена Афанасьєва розповіла, що найбільший подив у людей, що приходили на виставку в Європі, викликав тазик з водою:
"За цим тазиком є історія. Це історія журналіста, політолога, людини, яка пережила всю окупацію в Херсоні і спостерігала за псевдореферендумом, який росіяни намагалися провести. Звуть його Дементій Білий. Він ще й краєзнавець відомий в Херсоні. Людина писала репортажі з Херсона, публікувалося це все. Але це як все робиться? Мобільний телефон, в ньому все зафіксовано, потім він з дому це надсилає. І на випадок обшуків, коли у тебе раптом виб'ють двері і до тебе зайдуть, треба, щоб в телефоні нічого не було. А як там нічого не буде, як ти з нього працюєш? У нього поряд з робочим столом стояв тазик з водою, щоб можна було втопити свій телефон на випадок обшуків".
Виставка "Артефакти". Олена Афанасьєва
Серед інших предметів можна побачити телефон "для вулиці" фотохудожника Михайла Рая, саморобний прапор з медичної маски і віскозної ганчірки, російські рублі з патріотичними написами, слуховий апарат 82-річної жінки, який вона вдягала, щоб почути українські пісні.
Кожен експонат у збірці має свою цінність для організаторки, проте пластикове відро волонтера дяді Гриші є особливим предметом у виставці, оскільки вони давно знайомі:
"Дядя Гріша в окупації в це відро зібрав для ЗСУ понад півмільйона гривень. Він виїжджав щодня на ринок, вмикав українську музику. І не було на відрі написано, що це для ЗСУ. Але всі знають, що дядя Гриша збирає для ЗСУ. Він смішно ще розказував, що навіть окупанти кидали російські рублі в те відро, бо вони ж не розуміли. Думали, що собі на життя збирав".
Пластикове відро дяді Гриші. Олена Афанасьєва
Під час події відвідувачі мали можливість прослухати лекцію про середньовічну історію українського півдня без фейків. Також учасники заходу дізнались більше про херсонську художницю Поліну Райко. Зокрема, вони побачили її будинок за допомогою віртуальної реальності, познайомилися з книгою про неї — "Поліна Райко: невидиме", яку організатори подарували представникам міських бібліотек та краєзнавчому музею.
"Чому така назва? Невидиме — це знаєте, навіть не тому, що ми не можемо дістатися того будинку, бо він на лівому берегу, а, тому що от після того, як підірвали Каховську ГЕС, про Поліну Райко багато всі почули, коли от сталася ця трагедія, і про неї стали розповідати, про її будинок, як про знищену росіянами спадщину. Вона стала символом знищеної спадщини, а ми так не хочемо, тому що вважаємо, що вона є частиною нас, нашої історії, нашої культури. У нас не можна забрати Поліну Райко. І тому треба розказувати її справжню історію", — пояснила Олена Афанасьєва.
Книга "Поліна Райко: невидиме". Олена Афанасьєва
Віртуальний тур будинком Поліни Райко. Олена Афанасьєва
Олена Афанасьєва підсумувала: виставка у Рівному їй сподобалося:
"У Рівному, знаєте, аудиторія була хороша. І от це саме розуміння, що так, ми далі від війни, але в нашій громаді також є ВПО. І ми хочемо почути цих людей і більше їх зрозуміти — от у Рівному це абсолютно склалося. Тому вдячна нашим партнерам, це ГО "Центр інтеграції" і Центри Життєстійкості. Ну, тому що це про життєстійкість. Це про те, що дає сили. Тому що ми розказуємо про війну не через отакий біль і трагедію".
Учасники події "Артефакти" разом з її організаторами. Олена Афанасьєва