Учасники проєкту "Викрадене мистецтво" роблять анімовані копії картин, які російські військові викрали під час окупації з Херсонського художнього музею імені Олександра Шовкуненка. Цього разу до участі запросили шеф-кухаря та ресторатора Євгена Клопотенка.Український шеф-кухар і ресторатор Євген Клопотенко взяв участь у проєкті "Викрадене мистецтво". Він став героєм картини "Щедрість" авторства художника Миколи Писанка.
Фольклористка та популяризаторка української культури Ярина Сізик. Суспільне Херсон
"Ідея проекту "Викрадене мистецтво" для нас була уже зрозумілою. Вона виникла в моменті, коли я побачила дуже красиві постери, які створив Херсонський музей, щоб ситуація з викраденими картинами набула більшого розголосу. Окрім того, метою проєкту також є розголос в мережі, допомога музею. Цю активність аудиторії і цікавість, звісно, потрібно підтримувати. Ідея насправді класна, доступна. Крізь неї зрозуміло і дуже інтерактивно можна розповісти про дуже важливі теми: саме викрадення і злочини Росії, її поступальну політику, яка не закінчується крізь всю історію. Ми бачимо, що вона і зараз продовжує це робити", — сказала Ярина Сізик.
Режисерка проєкту Духовне Личко. Суспільне Херсон
Режисерка проєкту Духовне Личко розповіла, що картини для відтворення вони обирають самі.
"Після того як ми вже обрали картину, ми підшукуємо реквізит. Дівчата займаються одягом. Я займаюся тим, що вигадую, який там буде сюжет, що буде відбуватися на відео. Моя робота — просто підібрати, щоб все до тої картини пасувало. Після того все те, що ми зібрали, веземо у фотостудію. Я знімаю стоп-моушен, тобто я фотографую героїв на плівку. Це техніка зйомки, де ми робимо багато фотографій, а потім склеюємо їх разом — це як раніше робили мультики, та й зараз роблять періодично. Із цих багатьох фотографій виходить відео, де відбувається магія і предмети самі рухаються, живуть своїм життям", — пояснила режисерка.
Кадри з проєкту "Викрадене мистецтво". Херсонський художній музей/Facebook
В рамках проєкту відтворили вже дві роботи митців. Першою картиною, яку анімували, була "Дівчина у вишиваній сорочці" Миколи Брянського. Тоді у зйомках взяла участь співачка Даша Астаф'єва.
"Окрім того, що цей проєкт має меседж, це абсолютно про творчість. То ж для нас важливо, щоб стався цей збіг між героєм або історією, яка стається в момент, коли ми її оживляємо. То ж, говорячи про картину, в якій брала участь Даша Астаф'єва, то нам здалося, що вона дуже схожа. Так само — наступний наш герой Євген Клопотенко. У цій картині, в якій він брав участь, він, мені здається, стовідсотково передав і візуально, і навіть настроєво суть і картини, і самого героя, який зображений на цій картині", — сказала Ярина.
Стилістка проєкту Олена Дідик. Суспільне Херсон
Над образом та одягом героїв анімації працюють ретельно, розповіла стилістка проєкту Олена Дідик. Вишиванка, у якій знімалась Даша Астаф'єва, має власну історію. Сорочку в окупованому на той час Херсоні вишивала місцева майстриня Інна Микуцька. Жінка каже, що це була копія вишиванки з картини, яку вона побачила під час екскурсії до музею ще до початку повномасштабного вторгнення.
"Вона на картині вишита українським національним шитвом. Там використані пряма лічильна гладь, коса лічильна гладь, там солов'їні вічка є. А в мене — вишита хрестом. Бо це була заготовка, на якій виткана канва, і можна було робити тільки хрестиком. В окупації дійсно перший час жодної тканини не можна було купити. Але у мене була заготовка — вже готова сорочка, яку я придбала до війни. Так легше було на той час і це, до речі, було єдине, на чому я могла тоді працювати. А нитки були заховані, це були старі запаси. Тоді шили вовною, тому і я теж взяла вовну для того, щоб сорочка була хоча б цим схожа на оригінал", — сказала майстриня.
Майстриня Інна Микуцька, яка вишила сорочку для проєкту "Викрадене мистецтво". Суспільне Херсон
Ярина Сізик повідомила, що учасники проєкту працюють над анімацією ще двох картин. У кожну роботу додають сучасні елементи — наприклад, морозиво в руці дівчини у вишиванці.
"Треба якось освіжити це для нової публіки. Але загалом ми просто хочемо показати, що у нас було забрано, і нагадувати про це людям і сподіватися, що колись ми зможемо забрати це назад", — додала режисерка проєкту Духовне Личко.
Суспільне Херсон