Верховна рада ухвалила у другому читанні законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу (так званий «антиахметівський» чи «ресурсний», №5600). Він, зокрема, передбачає підвищення ставок на алкоголь та ставки екологічного податку, запровадження нової системи оподаткування сільгоспвиробників, збільшення розміру ренти на видобування залізної руди. На інфографіці «Слово і діло» – як фракції та групи голосували за законопроєкт.
Законопроєкт у другому читанні підтримали 255 народних депутатів, 69 голосували проти, 23 – утрималися, 23 – не голосували.
Фракція «Слуга народу» дала 210 голосів «за», один депутат був «проти» (Михайло Крячко), 10 – утрималися, 11 – не голосували та 11 – були відсутні.
Монобільшості допомогли голосами групи «За майбутнє» та «Довіра». Крім того, від позафракційних нардепів було 6 голосів «за».
В «Опозиційній платформі – За життя» 17 депутатів голосували «проти», 2 – утрималися, 7 – не голосували, 18 – були відсутні. «Європейська солідарність» практично повним складом голосувала проти законопроєкту.
У «Батьківщині» два нардепи підтримали «ресурсний» законопроєкт, 15 були «проти», 2 – не голосували та 6 – були відсутні.
У «Голосі» 6 депутатів були «проти», 6 – утрималися, 1 – не голосував та 7 – були відсутні.
Депутати з Херсонщини проголосували так: Вагнер Вікторія – «за», Іванов Володимир – «за», Ковальов Олексій – «відсутній», Козир Сергій – «за», Павліш Павло- «за».
Журналісти «УКРІНФОРМ» про Проєкт № 5600: очікувані "плюси” та ймовірні "мінуси”
Поміж підтриманих фінансовим комітетом до другого читання пропозицій – доповнення переліку послуг, на які поширюється касовий метод (спрощено: коли податкове зобов’язання для платника виникає не при відвантаженні товару, а лише після надходження на рахунки отриманих за це коштів) на ринку електроенергетики й надання житлово-комунальних послуг. Це зокрема, стосується й використання касового методу при оподаткуванні "зеленої” енергетики.
Серед нововведень – впровадження податку за промислові викиди в повітря вуглекислого газу й поширення процедури пільгового розмитнення на автомобілі, які перетинали кордон з Російською Федерацією, але придбані в інших країнах. Також законопроєкт визначає особливості оподаткування тютюнових виробів та порядок оподаткування операцій з металобрухтом і макулатурою.
Затверджено новий порядок оподаткування підприємств птахівництва. Зокрема, великі підприємства переводитимуть з єдиного податку на загальну систему оподаткування. Натомість запроваджуватимуться пільги для малих виробників. При цьому передбачено, що спрощене оподаткування сільськогосподарських виробників діятиме до запровадження ефективної державної допомоги у відповідності до сільськогосподарської політики Європейського Союзу.
Депутати узгодили механізм ідентифікації платника податку за землю та підтримали зменшення з 2 гектарів до 50 соток мінімального земельного наділу, необхідного для реєстрації сімейного фермерського господарства.
Саме довкола останнього положення у вівторок точилися найпалкіші дискусії в сесійній залі. Адже йдеться про "палицю з двома кінцями”: з одного боку – процедуру створення дрібних фермерських господарств максимально полегшено, а з іншого – це передбачає посилення податкового навантаження на селян-одноноосібників. Оскільки той, хто хазяйнує більш ніж на пів гектара землі, автоматично змушений буде платити податок: апріорі вважатиметься, що він вирощує аграрну продукцію не лише для власних потреб, а й на продаж. Водночас Данило Гетманцев, обстоюючи позицію комітету, який жодної пропозиції про скасування відповідного положення не підтримав, пояснив такий підхід тим, що через відсутність оподаткування в цій сфер держава щороку втрачає до 10 мільярдів гривень, які насправді не поповнюють бюджети домогосподарств, а осідають в кишенях власників агрохолдингів і трейдерів, котрі заробляють на експорті вирощеної на подрібнених (часто – лише на папері) земельних масивах продукції. Саме вони, а не селяни, мовляв, і є основними вигодоотримувачами від такого статус-кво.
Варто зазначити, що порівняно з першим варіантом законопроєкту "земельні” положення таки пом’якшили. Бо спочатку пропонувалося оподатковувати весь врожай, зібраний фермерами з ділянки площею понад 0,5 гектара. До затвердженої редакції законопроєкту таке положення не потрапило. Проте, взагалі без оподаткування присадибних ділянок українські селяни не залишаться: впроваджується поняття "мінімального збору із оброблюваних земель, що не були об’єктом оподаткування”. Розмір збору – 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
Документ готувався тоді, коли світові ціни на залізну руду були на піку
Поміж розкритикованих експертами та бізнес-асоціаціями положень, які залишилися в підсумковому варіанті документа, – створення реєстру боржників зі сплати податків. Що вважають підґрунтям для невмотивованого тиску на бізнес з боку податківців. Щоправда, йдеться про випадки, коли податкову заборгованість не погашено упродовж 240 календарних днів з дня вручення платникові податкової вимоги, а сума боргу перевищує 1 мільйон гривень.
Також багато запитань до "ресурсної” частини законопроєкту, заради якої свого часу, як-то кажуть, і город городили. Скажімо, експерти дійшли висновку, що у зв’язку зі зміною ситуації на світових сировинних ринках рентна плата для великих промиcлово-фінансових груп може не зрости, як очікувалося, а навпаки – зменшитися. Адже документ готувався тоді, коли світові ціни на залізну руду були на піку – понад $200 за тонну. За цих умов експортерам справді довелося б ділитися із державою отриманими надприбутками. Зокрема, передбачено таку шкалу оподаткування: за ціни нижче $100 – 3,5%, від $100 до $200 – 5%, за ціни ж понад $200 – 10%.
Але за час підготовки документа до остаточного розгляду цінова ситуація у світі змінилася. Вартість руди знов опустилася до $100 за тонну. Таким чином, ті, хто експлуатує українські надра, згідно з новою формулою сплачуватимуть лише по $3-3,5 за кожну тонну видобутої сировини. А це – навіть менше, ніж рента в 11% собівартості руди, яку сплачують нині.
Отже, якщо світові сировинні ринки знов не повернуться до такого приємного для наших експортерів зростання, вже за кілька місяців до нового закону доведеться вносити зміни. Принаймні, якщо хочемо, щоб документ зберіг статус "ресурсного”. Є й інший варіант – проєкт з відповідними пропозиціями може повернути до Верховної Ради президент. Найближчими днями, перш ніж скерувати документ на підпис главі держави, апарат ВР вноситиме до нього техніко-юридичні правки. Також не виключена спроба заблокувати підписання проєкту головою ВР через реєстрацію проєктів постанов про скасування підсумків голосування за нього. Словом, остаточну крапку під резонансним законопроєктом №5600 ще не поставлено.