Як аномальна спека цього літа та наслідки катастрофи на Каховській ГЕС вплинули на стан Чорного моря

Протягом червня та липня поточного року Український науковий центр екології моря (УкрНЦЕМ) проводив моніторинг стану Чорного моря, про результати якого повідомили у Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу, передає інформаційна агенція «Юг.Today».Раз на тиждень УкрНЦЕМ проводить екологічні спостереження стану прибережних вод. З початку 2024 року дослідження проводяться біля берега на станціях, розташованих біля мису «Малий Фонтан» та в районі Чорноморського яхт-клубу.



Температура води у червні-липні змінювалась в діапазоні від 22,2 ºС на початку червня до 29,4 ºС в середині липня і в середньому склала 25,1 ºС.

За моніторинговими дослідженнями УкрНЦЕМ, в морській акваторії м. Одеса, спостерігаються підвищені концентрації біогенних речовин, особливо мінеральних форм азоту (нітратного та амонійного), а також низькі концентрації кремнію, значення яких не відповідає доброму екологічному стану.

Також за даними супутникових спостережень в липні на знімках спостерігається розповсюдження теплої прісної води в північно-західній частині Чорного моря, яка переноситься стійкими північно-східними вітрами з лиманів до більш відкритої акваторії моря. Довгий спекотний період сприяв розвитку синьо-зеленої водорості і, як наслідок, спостерігалось «цвітіння» води. Незважаючи на те, що синьо-зелені водорості, які зазвичай активно розмножуються у прісноводних озерах, лиманах або річках, виділяють небезпечні для людини та тварин токсини, блокують доступ кисню та сонячних променів у товщу води і можуть викликати загибель придонних організмів, прибережній частині Одещини це явище не загрожувало – вздовж узбережжя «цвітіння» морської води не спостерігалось.

З середини червня солоність води поступово підвищилась до 13,2 опс та співвідношення різних класів водоростей почало змінюватися. В кінці місяця спостерігалось тільки 2 види зелених прісноводних водоростей, цианобактерій не зафіксовано (чого до катастрофи Каховської ГЕС не було ніколи). Серед морських водоростей значно зросла частка динофітових водоростей – до 9 видів (це 39 % всіх видів в пробі) та зрівнялась по кількості з діатомовими водоростями, що є показником евтрофікаціі водойми. Але загальна біомаса в кінці місяця була не велика – 293,1 мг/м3, при чисельності 104,2 тис. кл/л та вода була дуже прозора. До катастрофи на Каховській ГЕС відсоток динофітових водоростей біля берегів Одеси майже ніколи не перевищував 20%. Підвищення кількості динофітових водоростей можливо пов’язано не тільки з наслідками катастрофи Каховської ГЕС, а й з південними вітрами та зміною клімату. Зазначено, що ситуація потребує подальшого моніторингу та вивчення.

У північно-західній частині Чорного моря спостерігаються малі групи китоподібних (афалін та морських свиней) у прибережних водах. Зокрема афаліни постійно спостерігаються біля м. Одеси і м. Чорноморська, підходи близько до берега пов’язані з живленням. Про два викиди морської свині у червні повідомляли місцеві мешканці м. Одеси. Загальний рівень викидів мертвих тварин протягом червня-липня 2024 р. лишається украй низьким.

Більш детальна інформація – на сайті Українського наукового центру екології моря.

Фото – ілюстративне