Командир взводу десантно-штурмової роти 2 батальйону 37 окремої бригади морської піхоти на псевдо "Кот" — учасник операції на лівому березі Херсонщини. Він кілька тижнів поспіль виконував завдання у тимчасово окупованих Кринках.Його історію у Facebook повідомила Морська піхота.В лавах морпіхів 37 окремої бригади морської піхоти боєць вже понад дев'ять місяців, йдеться у дописі.
До цього він брав участь у боях за Київську область у 2022 році в складі громадського формування.
"На самому початку ми діяли виключно на ентузіазмі та почутті патріотизму. Якогось страху чи думок про те, що армія РФ сильніша, має велику кількість техніки і набагато більше особового складу, не було. У нас й форми військової не було спочатку. Ми дійсно в спортивних костюмах виконували задачі", — говорить "Кот".
Після звільнення Київщини боєць намагався офіційно встати в ряди Збройних Сил України. Говорить, що понад три місяці щодня приходив до ТЦК та вимагав, мене оформили в якусь бойову частину.
"І добився свого. Сказав, що якщо офіційно мене не запишуть, то сам поїду фронт. Так я потрапив у 241 навчальний центр морської піхоти", — розповідає боєць.
Після завершення навчання за розподілом потрапив у 37 окрему бригаду морської піхоти. Далі декілька місяців навчань в межах бригади та бойові злагодження різних структурних рівнів. Свій перший бій як морпіх "Кот" прийняв вже безпосередньо в Кринках. Зі слів бійця, дістатися лівого берега змогли лише з п’ятого разу.
"Зайти на лівий берег ми намагалися п’ять разів — перші чотири були невдалими через щільний вогонь ворога, тому задля збереження життя та здоров’я особового складу командири приймали рішення відійти назад. І наступної ночі командир роти сказав готуватися самому та свою групу до виїзду. Цей раз виявився вдалим, на лівий берег я плив у першому човні. Найстрашнішим для мене був момент переправи. Самі бойові дії та контакт з ворогом мене не лякають, бо я розумію, як діяти. Також впевненості додають побратими, які поруч зі мною, адже я знаю, що ані вони мене, ані я їх не залишу в скрутній ситуації", — розповів військовий.
За словами чоловіка, російська армія постійно намагається повернути контроль над втраченими позиціями. Каже, що стрілецькі бої відбувалися щодня.
"За добу ворог міг провести сім-вісім штурмів. Проте за два місяці таких штурмових дій, а також через велику кількість "відмовників" з їхньої сторони, чисельність особового складу противника значно зменшилась. Це було видно за кількістю бійців у їхніх штурмових групах. На початку їх було по шестеро-семеро, потім по п’ятеро. А під кінець моєї ротації штурмові групи противника складалися з трьох-чотирьох бійців", — каже "Кот".
Попри значну кількість втрат противника, недооцінювати російських військових не варто, говорить морпіх.
"Проти нас воювали дійсно висококваліфіковані військові. Були як десантники, так і російський спецпідрозділ. Під час штурмів діяли злагоджено, а коли не знали, де наша позиція, одна людина з групи починала швидко переміщатися в різні напрямки, вели хаотичний вогонь. Проте, хто б проти нас не стояв, ми вдало виконували свої задачі та без сумніву вселили страх перед морською піхотою серед їхніх підрозділів", — говорить боєць.
Основний чинник, який вплинув на успішність виконання бойових завдань на лівому березі, за словами "Кота", є злагодженість його підрозділу.
"Я мав змогу двічі евакуюватись з Кринок, але відмовлявся. Бо який сенс з того, якщо там залишались мої побратими? Так само і багато хто з нашого колективу мав таку можливість, але всі як один казали: "Нікого зі своїх ми тут не залишимо". От яким складом ми туди зайшли, таким і мали вийти, це було рішення кожного з нас", — розповідає морпіх.
Після двох з половиною місяців активних бойових дій підрозділ "Кота" вивели з Лівого берега. Наразі бійці продовжують виконувати бойові задачі, навчають особовий склад, тренуються самі. Досвід отриманий у Кринках військовий називає унікальним, його й передає іншим бійцям.
suspilne.media
"На самому початку ми діяли виключно на ентузіазмі та почутті патріотизму. Якогось страху чи думок про те, що армія РФ сильніша, має велику кількість техніки і набагато більше особового складу, не було. У нас й форми військової не було спочатку. Ми дійсно в спортивних костюмах виконували задачі", — говорить "Кот".
Після звільнення Київщини боєць намагався офіційно встати в ряди Збройних Сил України. Говорить, що понад три місяці щодня приходив до ТЦК та вимагав, мене оформили в якусь бойову частину.
"І добився свого. Сказав, що якщо офіційно мене не запишуть, то сам поїду фронт. Так я потрапив у 241 навчальний центр морської піхоти", — розповідає боєць.
Після завершення навчання за розподілом потрапив у 37 окрему бригаду морської піхоти. Далі декілька місяців навчань в межах бригади та бойові злагодження різних структурних рівнів. Свій перший бій як морпіх "Кот" прийняв вже безпосередньо в Кринках. Зі слів бійця, дістатися лівого берега змогли лише з п’ятого разу.
"Зайти на лівий берег ми намагалися п’ять разів — перші чотири були невдалими через щільний вогонь ворога, тому задля збереження життя та здоров’я особового складу командири приймали рішення відійти назад. І наступної ночі командир роти сказав готуватися самому та свою групу до виїзду. Цей раз виявився вдалим, на лівий берег я плив у першому човні. Найстрашнішим для мене був момент переправи. Самі бойові дії та контакт з ворогом мене не лякають, бо я розумію, як діяти. Також впевненості додають побратими, які поруч зі мною, адже я знаю, що ані вони мене, ані я їх не залишу в скрутній ситуації", — розповів військовий.
За словами чоловіка, російська армія постійно намагається повернути контроль над втраченими позиціями. Каже, що стрілецькі бої відбувалися щодня.
"За добу ворог міг провести сім-вісім штурмів. Проте за два місяці таких штурмових дій, а також через велику кількість "відмовників" з їхньої сторони, чисельність особового складу противника значно зменшилась. Це було видно за кількістю бійців у їхніх штурмових групах. На початку їх було по шестеро-семеро, потім по п’ятеро. А під кінець моєї ротації штурмові групи противника складалися з трьох-чотирьох бійців", — каже "Кот".Попри значну кількість втрат противника, недооцінювати російських військових не варто, говорить морпіх.
"Проти нас воювали дійсно висококваліфіковані військові. Були як десантники, так і російський спецпідрозділ. Під час штурмів діяли злагоджено, а коли не знали, де наша позиція, одна людина з групи починала швидко переміщатися в різні напрямки, вели хаотичний вогонь. Проте, хто б проти нас не стояв, ми вдало виконували свої задачі та без сумніву вселили страх перед морською піхотою серед їхніх підрозділів", — говорить боєць.
Основний чинник, який вплинув на успішність виконання бойових завдань на лівому березі, за словами "Кота", є злагодженість його підрозділу.
"Я мав змогу двічі евакуюватись з Кринок, але відмовлявся. Бо який сенс з того, якщо там залишались мої побратими? Так само і багато хто з нашого колективу мав таку можливість, але всі як один казали: "Нікого зі своїх ми тут не залишимо". От яким складом ми туди зайшли, таким і мали вийти, це було рішення кожного з нас", — розповідає морпіх.
Після двох з половиною місяців активних бойових дій підрозділ "Кота" вивели з Лівого берега. Наразі бійці продовжують виконувати бойові задачі, навчають особовий склад, тренуються самі. Досвід отриманий у Кринках військовий називає унікальним, його й передає іншим бійцям.
suspilne.media