41-річний капітан поліції, старший інспектор відділу вибухотехнічної служби ГУНП в Херсонській області, загинув 4 листопада 2024 року під час розмінувальних робіт в Інженерному.Про це нагадує пресслужба поліціїХерсонської області.Після деокупації правобережжя Херсонщини Олександр одразу став до розмінування територій пліч-о-пліч із колегами. Його сміливість та відданість службі врятували тисячі життів.
Про роботу та дружбу з Олександром Вітром згадують працівники вибухотехнічної служби поліції Херсонщини.
Начальник відділу вибухотехнічної служби ГУНП в Херсонській області Володимир Перепелиця згадує, що одразу побачив у ньому вмотивованість та патріотизм. Олександр у складі батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Херсон» пройшов АТО.
– Олександру була дуже близька військова тема. Він добре розумівся на видах озброєння, зокрема на стрілецькій зброї, різних тактичних пристосуваннях, бронежилетах. З ним було цікаво говорити. За весь період роботи в нашому підрозділі неможливо порахувати, скільки він розмінував боєприпасів і врятував життів. Для нашого підрозділу загибель Сашка стала непоправною втратою.
Олександр Вітер був наставником для Сергія Гемського, з яким товаришував ще з часів служби в батальйоні «Херсон». Разом вони неодноразово вирушали на схід України, де Олександр проявив себе як справжній воїн, здатний підтримати товаришів у найскладніших обставинах. Після АТО їхні службові шляхи розійшлися, але вони продовжували товаришувати. Олександр багато розповідав Сергію про свою роботу у вибухотехнічній службі:
– Він із таким захопленням розповідав про свою роботу, що я теж вирішив приєднатися до родини вибухотехніків. Завдяки моєму другові й одночасно наставнику я багато чому навчився, і період адаптації пройшов легко. До самої загибелі Сашка ми працювали з ним в одному екіпажі. Він був для мене не тільки напарником, але й близьким другом. Його загибель – це велика втрата для мене.
Колега по підрозділу Оксана Пишна розповідає, що Олександр займався волонтерством і багато допомагав військовим, хоча ніколи про це не говорив. Був дуже порядною й чесною людиною, готовою прийти на допомогу в будь-яку хвилину.
– Він був гарною людиною, справжнім патріотом і професіоналом. Знаю, що в нього не було нікого з рідних, тому наш колектив став для нього сім’єю. Він жив роботою і жив колективом.
Робота Олександра Вітра була невидимою для більшості, але врятувала тисячі життів. Він знешкодив сотні боєприпасів і вибухонебезпечних предметів, залишених ворогом. Він був скромною людиною і не шукав слави, не говорив на кожному кроці про ризики, а просто виконував свою роботу. Він повертав людям безпеку, давав можливість дітям знову гуляти на вулиці без страху. Хоч його і немає поруч, але він живе в кожному врятованому житті. Пам’ять про Олександра назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав.