«Чому досі не вирішено проблему підключення кімнат гуртожитків до особистих лічильників, щоб платники не залежали від сусідів-боржників?», – подібні питання виникають у публікаціях ЗМІ з критикою міської влади. Мотивують тим, що 39 гуртожитків – це комунальна власність. Прояснює ситуацію директор департаменту міського господарства Віталій Лисенко. «У споживачів є обов’язок: своєчасно та повною мірою розраховуватися за надані послуги.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про ЖКП», у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, встановлюють пеню, але не вище 0,01% за кожен день простроченого платежу.
Статтею 8 ЗУ «Про ЖКП» визначено про припинення чи зупинення надання комунальних послуг у разі їх несплати, або оплати не у повному обсязі. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації відповідно до частини 1 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження», – пояснює Віталій Лисенко. Періодично КП «ХерсонВодоканал», АТ «Херсонгаз», ТОВ «ХОЕК» публікують звернення до містян з попередженням про відключення від мереж у разі заборгованості за надані послуги. Це стосується як мешканців приватного сектору й багатоквартирних будинків, так і мешканців гуртожитків.Департамент міського господарства надав аналіз нарахування та оплати комунальних послуг і квартплати відповідно до якого мешканці гуртожитків систематично недоплачують за рахунками. Тобто, сума нарахувань більша, ніж сума оплати. Звертаємо увагу, що мова йде не лише про світло – про квартплату та комунальні послуги взагалі. До прикладу, станом на січень 2022 року загальний борг гуртожитків за квартплату та комунальні послуги сягає 4 млн 387 тис. 907 грн.
У неділю, 23 січня, мешканці гуртожитку по вул. Поповича, 15 перекрили рух по проспекту Ушакова. Люди хотіли бути почутими, адже у гуртожитку не було електроенергії – його від електропостачання відключили через борги. За інформацією департаменту міського господарства, станом на 1 січня 2022 року із більш ніж 60 кімнат гуртожитку по Поповича, 15 заборгованості не мали лише 7 кімнат, у решти були різні суми боргів. Переконатися у цьому можна переглянувши дані в Аналізі нарахувань та оплат. Для зручності, в колонці графи «сальдо на кінець місяця» виділені абоненти, які не мають заборгованості. 7 із 62. У решти борги від 100 до 10 тис. грн. Подібна ситуація й в інших гуртожитках.
Однак, ще у п’ятницю, 21 січня, постачання електроенергії відновили у гуртожитках по Комкова, 76 Б та В, Паровозній, 121 та Кулика, 143. У суботу, 22 січня, електроенергію отримав гуртожиток по Поповича, 15. Цьому передували перемовини міського голови Ігоря Колихаєва з Головою Правління АТ «Херсонобленерго» Ігорем Сафроновим, та гарантійні листи органів виконавчої влади й ЖЕКу №1, а також розроблений графік виплат заборгованості за електроенергію. Актив гуртожитків разом з майстрами ЖЕКу проводять рейди по кімнатах боржників, аби закрити борги до 31 січня. Ця дата – останній день сплати заборгованість відповідно до графіка.
В одному з гуртожитків боржники заявили, що не можуть сплачувати за комунальні послуги, а відключати електроенергію у них не мали права, адже діє постава кабміну про заборону відключення від комунальних послуг боржників у час епідемії COVID-19. Віталій Лисенко пояснює: «Така постанова є, але стосується вона лише періоду перебування у «червоній зоні». Через 30 днів після припинення карантинних обмежень «червоної зони» постанова не діє».
Чому склалася така ситуація, що мешканці, які не мають боргів, стають заручниками недобросовісних сусідів?
Будь-який будинок – це спільна відповідальність усіх його мешканців.
Як раніше пояснила директор ТОВ «ХОЕК» Світлана Макаренко і підтверджує Віталій Лисенко, між ЖЕКом №1 та енергетичною компанією укладений договір №5, відповідно до якого «ХОЕК» формує спільний для всіх гуртожитків рахунок сплати за електроенергію, тому що договір укладений не з мешканцями, а з ЖЕКом №1, якому й виставляють рахунки. Тобто, де-юре, заборгованість перед надавачем послуг у ЖЕКа, хоча де-факто – у мешканців гуртожитків, які ЖЕКові мають перераховувати гроші за комунальні послуги. Тож, у випадку заборгованості, відключають від послуг об’єкти ЖЕКа, а це і є гуртожитки.
По-перше, тому що договори укладені не з мешканцями (індивідуальні), а з ЖЕКом (колективний). По-друге, тому що в «ХОЕК» немає технічної можливості відключати від електропостачання окремих мешканців, адже вони не мають укладених індивідуальних договорів. Укласти їх можна лише за умови права власності гуртожитком.
Тобто, мешканці повинні провести загальні збори й визначитися, яким чином керуватимуть своїм будинком, відійшовши від ЖЕКу, й обравши одну з трьох форм управління: управителі, ОСББ або ж збори співвласників. Міська рада жодним чином не перешкоджає переходу гуртожитків у власність його мешканців.
«Є Закон України про реалізацію житлових прав», щоб людина могла ці права реалізувати, ми приймаємо у комунальну власність гуртожитки, наприклад, від підприємств-банкрутів. На плечі міської ради ліг цей тягар, адже люди не сплачують за надані їм послуги. Вони могли б принаймні приватизувати свої кімнати, щоб була можливість встановити індивідуальні лічильники й сплачувати за їхніми показниками. Щоправда, приватизація не вирішить питання з відключенням усього гуртожитку, оскільки на повне абонування перейти можна лише за умови права власності будинку», – каже Віталій Лисенко.
Втім, сплачувати виключно за спожиті послуги приємніше й економічно вигідніше, ніж за загальними показниками. Тому певний відсоток мешканців гуртожитків приватизують свої квартири й встановлюють індивідуальні лічильники. На жаль, їх відсоток надзвичайно низький. Відповідно до даних, наприклад, у гуртожитку по вул. Поповича, 15, де проживає 61 абонент, приватизованих кімнат лише 26%; Комкова, 76-В – 145 абонентів, приватизованих кімнат 19%; П. Кедровського, 2 – 77 абонентів, 34% приватизованих кімнат; Чорноморська, 6-А – 27 абонентів, 68% приватизованих кімнат; Фестивальна, 4 – 24 абоненти, 71% приватизованих кімнат.
Зауважимо, що для приватизації кімнати не повинно бути боргів за комунальні послуги. Якщо з якихось причин кімната не може бути приватизована, це не привід не сплачувати за спожиті комунальні послуги й саму квартплату.
Зауважимо, що міська рада жодним чином не може примусити мешканців гуртожитку створювати ОСББ, наймати управителів чи управляти самим. Це виключно рішення самих мешканців. У цьому питанні важелів впливу у міської ради немає. Це твердження є справедливим й до будь-якого іншого будинку. Міська рада може лише рекомендувати мешканцям гуртожитків, що сплачують за послуги, ініціювати загальні збори й визначитися з подальшою формою управління.
За інформацією пресслужби Херсонської міської ради.
Статтею 8 ЗУ «Про ЖКП» визначено про припинення чи зупинення надання комунальних послуг у разі їх несплати, або оплати не у повному обсязі. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації відповідно до частини 1 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження», – пояснює Віталій Лисенко. Періодично КП «ХерсонВодоканал», АТ «Херсонгаз», ТОВ «ХОЕК» публікують звернення до містян з попередженням про відключення від мереж у разі заборгованості за надані послуги. Це стосується як мешканців приватного сектору й багатоквартирних будинків, так і мешканців гуртожитків.Департамент міського господарства надав аналіз нарахування та оплати комунальних послуг і квартплати відповідно до якого мешканці гуртожитків систематично недоплачують за рахунками. Тобто, сума нарахувань більша, ніж сума оплати. Звертаємо увагу, що мова йде не лише про світло – про квартплату та комунальні послуги взагалі. До прикладу, станом на січень 2022 року загальний борг гуртожитків за квартплату та комунальні послуги сягає 4 млн 387 тис. 907 грн.
У неділю, 23 січня, мешканці гуртожитку по вул. Поповича, 15 перекрили рух по проспекту Ушакова. Люди хотіли бути почутими, адже у гуртожитку не було електроенергії – його від електропостачання відключили через борги. За інформацією департаменту міського господарства, станом на 1 січня 2022 року із більш ніж 60 кімнат гуртожитку по Поповича, 15 заборгованості не мали лише 7 кімнат, у решти були різні суми боргів. Переконатися у цьому можна переглянувши дані в Аналізі нарахувань та оплат. Для зручності, в колонці графи «сальдо на кінець місяця» виділені абоненти, які не мають заборгованості. 7 із 62. У решти борги від 100 до 10 тис. грн. Подібна ситуація й в інших гуртожитках.
Однак, ще у п’ятницю, 21 січня, постачання електроенергії відновили у гуртожитках по Комкова, 76 Б та В, Паровозній, 121 та Кулика, 143. У суботу, 22 січня, електроенергію отримав гуртожиток по Поповича, 15. Цьому передували перемовини міського голови Ігоря Колихаєва з Головою Правління АТ «Херсонобленерго» Ігорем Сафроновим, та гарантійні листи органів виконавчої влади й ЖЕКу №1, а також розроблений графік виплат заборгованості за електроенергію. Актив гуртожитків разом з майстрами ЖЕКу проводять рейди по кімнатах боржників, аби закрити борги до 31 січня. Ця дата – останній день сплати заборгованість відповідно до графіка.
В одному з гуртожитків боржники заявили, що не можуть сплачувати за комунальні послуги, а відключати електроенергію у них не мали права, адже діє постава кабміну про заборону відключення від комунальних послуг боржників у час епідемії COVID-19. Віталій Лисенко пояснює: «Така постанова є, але стосується вона лише періоду перебування у «червоній зоні». Через 30 днів після припинення карантинних обмежень «червоної зони» постанова не діє».
Чому склалася така ситуація, що мешканці, які не мають боргів, стають заручниками недобросовісних сусідів?
Будь-який будинок – це спільна відповідальність усіх його мешканців.
Як раніше пояснила директор ТОВ «ХОЕК» Світлана Макаренко і підтверджує Віталій Лисенко, між ЖЕКом №1 та енергетичною компанією укладений договір №5, відповідно до якого «ХОЕК» формує спільний для всіх гуртожитків рахунок сплати за електроенергію, тому що договір укладений не з мешканцями, а з ЖЕКом №1, якому й виставляють рахунки. Тобто, де-юре, заборгованість перед надавачем послуг у ЖЕКа, хоча де-факто – у мешканців гуртожитків, які ЖЕКові мають перераховувати гроші за комунальні послуги. Тож, у випадку заборгованості, відключають від послуг об’єкти ЖЕКа, а це і є гуртожитки.
По-перше, тому що договори укладені не з мешканцями (індивідуальні), а з ЖЕКом (колективний). По-друге, тому що в «ХОЕК» немає технічної можливості відключати від електропостачання окремих мешканців, адже вони не мають укладених індивідуальних договорів. Укласти їх можна лише за умови права власності гуртожитком.
Тобто, мешканці повинні провести загальні збори й визначитися, яким чином керуватимуть своїм будинком, відійшовши від ЖЕКу, й обравши одну з трьох форм управління: управителі, ОСББ або ж збори співвласників. Міська рада жодним чином не перешкоджає переходу гуртожитків у власність його мешканців.
«Є Закон України про реалізацію житлових прав», щоб людина могла ці права реалізувати, ми приймаємо у комунальну власність гуртожитки, наприклад, від підприємств-банкрутів. На плечі міської ради ліг цей тягар, адже люди не сплачують за надані їм послуги. Вони могли б принаймні приватизувати свої кімнати, щоб була можливість встановити індивідуальні лічильники й сплачувати за їхніми показниками. Щоправда, приватизація не вирішить питання з відключенням усього гуртожитку, оскільки на повне абонування перейти можна лише за умови права власності будинку», – каже Віталій Лисенко.
Втім, сплачувати виключно за спожиті послуги приємніше й економічно вигідніше, ніж за загальними показниками. Тому певний відсоток мешканців гуртожитків приватизують свої квартири й встановлюють індивідуальні лічильники. На жаль, їх відсоток надзвичайно низький. Відповідно до даних, наприклад, у гуртожитку по вул. Поповича, 15, де проживає 61 абонент, приватизованих кімнат лише 26%; Комкова, 76-В – 145 абонентів, приватизованих кімнат 19%; П. Кедровського, 2 – 77 абонентів, 34% приватизованих кімнат; Чорноморська, 6-А – 27 абонентів, 68% приватизованих кімнат; Фестивальна, 4 – 24 абоненти, 71% приватизованих кімнат.
Зауважимо, що для приватизації кімнати не повинно бути боргів за комунальні послуги. Якщо з якихось причин кімната не може бути приватизована, це не привід не сплачувати за спожиті комунальні послуги й саму квартплату.
Зауважимо, що міська рада жодним чином не може примусити мешканців гуртожитку створювати ОСББ, наймати управителів чи управляти самим. Це виключно рішення самих мешканців. У цьому питанні важелів впливу у міської ради немає. Це твердження є справедливим й до будь-якого іншого будинку. Міська рада може лише рекомендувати мешканцям гуртожитків, що сплачують за послуги, ініціювати загальні збори й визначитися з подальшою формою управління.
За інформацією пресслужби Херсонської міської ради.