Ольга та Андрій Муковні – подружжя стоматологів із Херсона, засновники клініки “MukoDent”, яка працює з 2017 року й по сьогодні. Усі 9 місяців окупації міста вони не залишали його та надавали стоматологічні послуги. А зараз живуть на два міста, працюючи в Одесі та в Херсоні.“Працювали за зачиненими жалюзі, приймали лише своїх"Працювати в окупованому місці, де вулицями їздила мічена зетками бронетехніка та ходили озброєні автоматами російські солдати, було не просто.
Щоб не привертати уваги до клініки, Андрій з Ольгою лікували майже конспіративно, за зачиненими дверима. Приймали за записом тільки своїх пацієнтів або за надійними рекомендаціями.
Це було так, ми приходили, закривали жалюзі, працювали лише по світлому, ніхто не працював у темну пору, бо потрібно було вмикати світло, – розповідає Ольга.
Найбільше в період життя в окупації Андрій та Ольга переживали, що російські військові заберуть їхню клініку, прийдуть до них додому, або звертатимуться за лікуванням. Тому говорили всім: “Ані ліків, ані матеріалів вже немає, найближчим часом закриваємося й переїжджаємо”.
Сиджу на кухні, темно, горять свічки, вечеряємо, бачу у вікно летить зелена сигнальна ракета. Дуже злякалися, бо думали, це сигнал відкрити вогонь, і по нас будуть стріляти. Потім літак російський пролетів прямо над домом. Ну, це було, мабуть, найстрашніше, думали, що вони зараз скинуть якусь бомбу і все.
Після того, як весь персонал клініки виїхав, вони з Андрієм залишилися працювати вдвох. Щоб поповнити запаси всього необхідного, їм доводилося втридорога скуповувати залишки пломбувальних матеріалів, засобів анестезії та іншого. Але робота тривала. За словами Андрія, вони надавали стоматологічну допомогу, зокрема, й атовцям, які не встигли виїхати й переховувалися в місті. Атовці приїжджали зазвичай тільки за дзвінком з якимись знайомими таксистами. І так само непомітно залишали клініку.
Спочатку просто плели. А коли почав закінчуватися матеріал, тому що дівчата порізали весь секонд-хенд – шкарпетки, пальто, піджаки, я взяла на себе ініціативу робити збір на тканину. Ми їздимо на сьомий кілометр, вже знаємо, де просити про знижки, щоб рулони тканини нам віддавали за ціною закупки, – розповідає Ольга.
Однак дуже шкодували, що працюючи за умовами працедавця, не можуть робити знижок для своїх. Та й орендувати житло в центрі, де був кабінет, щоб зручно діставатися до роботи, було дорого. Довелося шукати квартиру в іншому районі та заразом варіанти працевлаштування на умовах оренди кабінету.
Сьогодні вони орендують приміщення в одній з одеських клінік. Андрій не без гордощів каже, що крім крісла та автоклаво, у них все своє. Більшу частину матеріалів вони перевезли з Херсона.
У цьому, так би мовити, маленькому філіалі стоматологічної клініки “MukoDent” в Одесі вони надають весь спектр стоматологічних послуг від лікування зубів та ясен – до протезування. Для херсонців, які перебувають в Одесі в статусі ВПО, роблять знижки.
“Зубайстер” – це така мобільна стоматологія на основі автомобіля ЗІЛ-бичок, зі встановленим стоматологічним кріслом, яка працює у польових умовах і надає всі послуги з лікування зубів та ясен, крім протезування. Андрій пояснює, що протезувати зуби в умовах, коли бійці сьогодні тут, а завтра можуть вирушити в інше місце, неможливо, адже цей процес займає багато часу й виконується в декілька етапів.
“Зубайстер” насправді унікальна команда, бо всі лікарі з великим досвідом. Два лікарі мають мережу власних стоматологічних клінік в Одесі. Спочатку вони їздили до Миколаївського шпиталю, лікували там хлопців. А потім вирішили створити мобільну стоматологію, – розповідає Андрій.
Про роботу в польових умовах він розповідає, що доводиться виїжджати о 3-4 ранку, проводити майже добу в дорозі. Іноді й витягувати машину, яка застрягла в багнюці. Працювати без можливості нормально відпочити, часто без світла на бензиновому генераторі. Але, попри фізично втому, він щоразу повертається заряджений енергією.
Тож після цієї поїздки вони з дружиною поговорили й вирішили, що будуть жити й працювати на два міста. Ольга зі слізьми на очах згадує, як зраділи їхні херсонські пацієнти, коли дізналися, що клініка MukoDent знову працюватиме, що про них не забули.
У перші приїзди до Херсона ще у травні минулого року в Херсоні було більш-менш тихо. А потім улітку стало страшно. Почалися масовані обстріли в центрі. Ользі з Андрієм довелося ночувати в підвалі, а потім іти на роботу не виспаними й втомленими. Андрій зізнається, в такому стані йому не допомагає ані кава, ані душ.
Місто здригається від вибухів. Але прийшовши на роботу, відважні лікарі вмикають музику, абстрагуються й зосереджуються на роботі.
Вдається сконцентруватися завдяки тому, що у нас всі прилади шумлять. Шум трошки перебиває. Ти не чуєш. Увімкнув якусь фонову музику, кондиціонер, слиновідсмоктувач шумить. А коли я не чую, мені якось так спокійніше, – пояснює Ольга.
Ганна Щидловська, Вгору
Це було так, ми приходили, закривали жалюзі, працювали лише по світлому, ніхто не працював у темну пору, бо потрібно було вмикати світло, – розповідає Ольга.
Найбільше в період життя в окупації Андрій та Ольга переживали, що російські військові заберуть їхню клініку, прийдуть до них додому, або звертатимуться за лікуванням. Тому говорили всім: “Ані ліків, ані матеріалів вже немає, найближчим часом закриваємося й переїжджаємо”.
Робота з сучасним обладнанням
Ольга ще дуже боялася гулу ворожої військової техніки, яка сунула в річпорт. А також згадує два моторошні моменти в перший місяць війни:Сиджу на кухні, темно, горять свічки, вечеряємо, бачу у вікно летить зелена сигнальна ракета. Дуже злякалися, бо думали, це сигнал відкрити вогонь, і по нас будуть стріляти. Потім літак російський пролетів прямо над домом. Ну, це було, мабуть, найстрашніше, думали, що вони зараз скинуть якусь бомбу і все.
Після того, як весь персонал клініки виїхав, вони з Андрієм залишилися працювати вдвох. Щоб поповнити запаси всього необхідного, їм доводилося втридорога скуповувати залишки пломбувальних матеріалів, засобів анестезії та іншого. Але робота тривала. За словами Андрія, вони надавали стоматологічну допомогу, зокрема, й атовцям, які не встигли виїхати й переховувалися в місті. Атовці приїжджали зазвичай тільки за дзвінком з якимись знайомими таксистами. І так само непомітно залишали клініку.
Робочі інструменти
Так подружжя й пропрацювало до самого звільнення. Однак, як вони не хотіли залишати рідне місто, їм все ж довелося це зробити після того, як почалися обстріли й до них у двір прилетіла російська міна.Допомога військовим і життя на новому місці
Після переїзду до Одеси близько двох тижнів Ольга з Андрієм відпочивали психологічно. Але довго сидіти без діла не змогли й одразу пішли в місцевий волонтерський центр плести маскувальні сітки.Спочатку просто плели. А коли почав закінчуватися матеріал, тому що дівчата порізали весь секонд-хенд – шкарпетки, пальто, піджаки, я взяла на себе ініціативу робити збір на тканину. Ми їздимо на сьомий кілометр, вже знаємо, де просити про знижки, щоб рулони тканини нам віддавали за ціною закупки, – розповідає Ольга.
Волонтерство
Волонтерство волонтерством, але вони обоє дуже швидко скучили за роботою й почали шукати можливості влаштуватися за фахом в Одесі. Спочатку працювали найманими лікарями у приватній клініці. Приймали переважно когось з херсонців, хто звертався за старими каналам зв'язку в інтернеті.Однак дуже шкодували, що працюючи за умовами працедавця, не можуть робити знижок для своїх. Та й орендувати житло в центрі, де був кабінет, щоб зручно діставатися до роботи, було дорого. Довелося шукати квартиру в іншому районі та заразом варіанти працевлаштування на умовах оренди кабінету.
Сьогодні вони орендують приміщення в одній з одеських клінік. Андрій не без гордощів каже, що крім крісла та автоклаво, у них все своє. Більшу частину матеріалів вони перевезли з Херсона.
У цьому, так би мовити, маленькому філіалі стоматологічної клініки “MukoDent” в Одесі вони надають весь спектр стоматологічних послуг від лікування зубів та ясен – до протезування. Для херсонців, які перебувають в Одесі в статусі ВПО, роблять знижки.
Консультація з протезування
Робота в польових умовах
У травні 2023 року Андрій познайомився з командою одеських стоматологів “Зубайстер”, які мобільною групою їздять лікувати зуби українським військовим.“Зубайстер” – це така мобільна стоматологія на основі автомобіля ЗІЛ-бичок, зі встановленим стоматологічним кріслом, яка працює у польових умовах і надає всі послуги з лікування зубів та ясен, крім протезування. Андрій пояснює, що протезувати зуби в умовах, коли бійці сьогодні тут, а завтра можуть вирушити в інше місце, неможливо, адже цей процес займає багато часу й виконується в декілька етапів.
“Зубайстер” насправді унікальна команда, бо всі лікарі з великим досвідом. Два лікарі мають мережу власних стоматологічних клінік в Одесі. Спочатку вони їздили до Миколаївського шпиталю, лікували там хлопців. А потім вирішили створити мобільну стоматологію, – розповідає Андрій.
Про роботу в польових умовах він розповідає, що доводиться виїжджати о 3-4 ранку, проводити майже добу в дорозі. Іноді й витягувати машину, яка застрягла в багнюці. Працювати без можливості нормально відпочити, часто без світла на бензиновому генераторі. Але, попри фізично втому, він щоразу повертається заряджений енергією.
Мобільна стоматологія за роботою
Не чути = не боятися…
Коли Андрій вперше поїхав із зубайстерами лікувати військових із херсонського напрямку, його відпустили на дві-три години, він викликав машину й одразу помчав додому. А, поцілувавши рідні стіни, зрозумів, що не хоче звідти їхати.Тож після цієї поїздки вони з дружиною поговорили й вирішили, що будуть жити й працювати на два міста. Ольга зі слізьми на очах згадує, як зраділи їхні херсонські пацієнти, коли дізналися, що клініка MukoDent знову працюватиме, що про них не забули.
У перші приїзди до Херсона ще у травні минулого року в Херсоні було більш-менш тихо. А потім улітку стало страшно. Почалися масовані обстріли в центрі. Ользі з Андрієм довелося ночувати в підвалі, а потім іти на роботу не виспаними й втомленими. Андрій зізнається, в такому стані йому не допомагає ані кава, ані душ.
Місто здригається від вибухів. Але прийшовши на роботу, відважні лікарі вмикають музику, абстрагуються й зосереджуються на роботі.
Вдається сконцентруватися завдяки тому, що у нас всі прилади шумлять. Шум трошки перебиває. Ти не чуєш. Увімкнув якусь фонову музику, кондиціонер, слиновідсмоктувач шумить. А коли я не чую, мені якось так спокійніше, – пояснює Ольга.
Під час прийому пацієнтів
Окрім улюбленої роботи в мирному житті в них з чоловіком було чимало захоплень. Ольга рукодільниця, потроху писала вірші й частенько балувала близьких смачними кондитерськими виробами власного приготування. Андрій шанувальник рибалки та рок-музики. Грав на бас-гітарі в херсонських музичних колективах. Обоє до нестями закохані в Херсон, сьогодні вони мріють про перемогу, чекають на остаточне повернення додому і вірять у щасливе майбутнє рідного краю.
Ольга Муковня
Ганна Щидловська, Вгору