Рятувальники з Одеси Віктор Бутенко та Олександр Берекет на другий день після підриву військовими РФ Каховської ГЕС доєднались до операції з порятунку у Херсоні. Працювали на човнах, допомагали людям вибратись з підтоплених будинків, збирали переляканих тварин. Суспільному розповіли з чим стикнулись рік тому під час роботи.Віктор Бутенко – родом з Херсона, зараз працює в Одеській службі з надзвичайних ситуацій.
"Був радий, що мене взяли допомагати людям, тому що я знаю місцевість. Там все мені знайоме. О шостій ранку ми вже були найперші, хто скинув свій човен на воду. Нам була поставлена задача піти в розвідку, тобто знайти найкоротший шлях, як добратися до Острова. Там, де я раніше проїжджав машиною, зараз я проходив човном. Якщо ми проходили під кабелями тролейбусних ліній, то я міг руками до них дістати. Ми пригинались", — згадує водолаз-рятувальник Віктор Бутенко.
Чоловік разом із колегами почав працювати о шостій ранку 7 червня. Каже, що першими їм попадались тварини.
"Є відеозйомка, де ми забираємо собак. І стільки було страху в їхніх очах, коли у них не було сил підійматися. Ми на руки брали й підіймали їх на човен. Оце страшно. Також, коли вже підпливали до багатоквартирних будинків, то ми через вікна залазили, щоб дістати людей з другого поверху. Відкривали квартиру і так людей садили до себе в човен", — згадує Віктор Бутенко.
Групи рятувальників працювали за викликами або орієнтувались на крики людей із вікон, розповів рятувальник Олександр Берекет.
"Було досить велике співчуття людям, які втратили все, що в них було через підрив. Були також люди похилого віку, які не могли навіть рухатись. Був випадок, коли ми спускали декілька разів людей з дев'ятого поверху. Наприклад, жінку, у якої був рак кісток. Їй дуже боляче було все це виносити — рухи, посадку на човен. То навіть ком підходив до горла, коли це все на свої очі бачив і брав у цьому участь", — сказав чоловік.
Роботу ускладнювали обстріли місць евакуації російськими військовими, каже рятувальник.
"Коли ми привезли людей до берега, перепочили буквально п'ять хвилин і почався масований обстріл. Вогонь відкрили як по рятувальникам, так і по цивільному населенню. Били вони досить прицільно. Зі мною біг солдат, військовослужбовець Збройних Сил України. І недалеко від нього розірвалася міна — йому в праве плече влетів уламок. Ми впали неподалік біля дому, він попросив зробити йому перев'язку, то довелось надавати допомогу", — розповів Олександр Берекет.
"Обідали, і в цей час почалися прильоти. Всі люди побігли нагору. Приліт — начебто це була міна, десь метра три-чотири від мене. Нам пощастило, що вона пішла в землю. Якби на асфальті — я б тут уже не стояв. А так уламків сильних не було. Але хлопець, який стояв переді мною, крикнув, що трьохсотий. Він упав. І це, до речі, був наш колега — водолаз із Миколаєва", — додав Віктор Бутенко.
Олександр Берекет розповів, що під час рятувальної операції всі допомагали один одному в ліквідації наслідків затоплення і були вмотивовані.
"Мене досить вразили дружність і згуртованість нашого народу, адже були не тільки рятувальники, а й волонтери — і всі ми в дружньому колективі такому. Навіть були випадки, коли у волонтерів закінчувалось пальне і вони не могли нікуди дістатися. Течія була досить сильна, то ми їх транспортували теж. Допомагали до берега", — сказав Олександр.