Херсонець Віктор Ревенко — командир відділення першої пожежно-рятувальної частини першого рятувального загону ДСНС області. У вільний час він пише і виконує авторські пісні. Віктор каже, що став рятувальником випадково, адже вчився на суднового механіка і паралельно – опановував гру на гітарі.Упродовж шести років професія Віктора Ревенка — це порятунок людей, гасіння пожеж, дим, вогонь і купа каміння.
"Кожен випадок по-своєму сумний, тому що наша праця взагалі – людям горе. Нас викликають тоді, коли потрібна екстрена допомога. Це дуже благородна професія, особливо в наш час. Треба допомагати людям взагалі, а це така дуже кармічна, дуже добра професія, благородна. Я вважаю, що вона дуже крута", — сказав чоловік.
Рятувальник під час роботи. Віктор Ревенко
Віктор лишався в окупованому на той час Херсоні до тих пір, поки можна було працювати під українським прапором. Рятував людей, гасив пожежі. У вересні 2022 року він разом із родиною виїхав на підконтрольну Україні територію.
"Коли така біда сталась і був окупований Херсон, скажімо так, навіть присмак повітря змінився, тому що цей гніт постійний був дуже відчутний. Утиск людей, утиск в тому, що люди – громадяни держави, а тобі забороняють бути громадянином цієї держави, нав’язують тобі якісь інші принципи, які нікому не потрібні. Нав’язують їх болем, кров’ю. І це дуже страшно, це погано. Але ми не здались, незважаючи на погрози. Тобто були ситуації дуже невеселі, будемо так казати, але ми побороли. І от у цій боротьбі є наша незалежність", — сказав рятувальник.
Ліквідація пожежі. ДСНС Херсонщини
Після звільнення міста родина повернулась до Херсона. Зараз 33-річний Віктор — командир відділення першої пожежно-рятувальної частини першого рятувального загону ДСНС області. Разом з колегами він працює під постійними обстрілами російських військових, які часто завдають повторних ударів під час роботи рятувальників.
"Потрапляли під обстріли. Це робота зараз така. У нас всі дуже ризикують: і цивільні, і ми. Що ж, треба робити свою роботу. Хто, окрім нас? Не рахуємо, скільки стріляли, скільки не стріляли. Було декілька потраплянь, живі всі — і слава Богу. Найголовніше — здоров’я своє і побратимів. Коли ти працюєш злагоджено, то це адреналін. У тебе є певні задачі, які ти маєш виконувати — не більше, не менше. Емоції можуть бути у людей різні. Люди кричать, коли боляче. Треба себе перебороти та робити свою справу. Так, ти переживаєш за людей, але це робота. Треба ставитись до того з холодним розумом і гарячим серцем", — пояснив Ревенко.
Виступ Віктора Ревенка. Альона Мовчан
У вільний від роботи час Віктор займається музикою. Грає у гурті "Скіфи". Наразі, поки музиканти не можуть зібратись разом, чоловік пише авторські пісні.
"Майже весь мій репертуар – це пісні, написані моєю коханою дружиною Альоною Мовчан. Я їх кладу на музику. У нас є з нею програма театралізована "дім/дим", там були пісні про війну задовго до того, як війна сталась. Вірш "Сині маки" дружини моєї — воєнний", — повідомив чоловік.
Віктор Ревенко з родиною. Альона Мовчан
Віктор розповів, що має надійний тил. Вдома його завжди чекають дружина і син. Добромир народився за місяць до початку повномасштабного вторгнення.
"Подаруночок наш – Добромирчик. Він дає надію, дає стимул жити, рухатись далі. Тому що це відповідальність дуже велика: за дитину, за сім’ю. Треба боротись, треба йти і йти", — сказав Віктор Ревенко.
Суспільне Херсон