У Херсоні в Центральному ДРАЦСі відбулась урочиста церемонія вшанування пар, які цьогоріч святкують 50 та більше років подружнього життя. Традиційно, подібне свято для поважних «молодят» влаштовують до Дня міста. Цьогоріч, пар, що святкують подібні ювілеї було аж 12. При вході до святкової зали одразу відчувався дух справжнього свята.
Все вишукано, поважно, без поспіху, посмішки на всіх обличчях, квіти. Чоловіки – виключно в костюмах, краватках-метеликах, до блиску начищеному взуття. Поважні пані – у святкових сукнях та костюмах, на підборах, в коралях, одним словом – наречені.
Звісно, на таке свято завітали і родичі ювілярів. З квітами та подарунками. А самі «молодята», сидячи та тримаючись за руки згадували як познайомилися та давали поради молодому поколінню.
- Я служив на Півночі у флоті, - розповів В’ячеслав Миколайович Зубко. – Перевели до Білорусії, у Гомельську область. Там і познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Через рік забрав її з собою, було дуже багато переїздів, але все ж таки залишилися в Херсоні. Тут і збудували міцну родину. Маємо онуків, правнучку.
- Цінувати треба кожний день життя, - говорить Світлана Василівна Таранущенко. – Нічого вічного не існує, життя пролітає, не встигаєш і оком змигнути. І кожний день наповнений особливим відчуттям щастя – просто ми цього не помічаємо. Ось чому треба повчитися молоді! Цінувати моменти, цінувати життя! Ми з чоловіком познайомилися на святкуванні Нового року. Випадково. Але цей випадок пов’язав нас на все життя. Тільки через рік ми знову зустрілися на танцях в Будинку Офіцерів в Херсоні.
- У нас велика родина: дві доньки, четверо онуків і двоє правнуків. Найменшому – тільки три місяці. Пишаємося тим, що виховали доньок, що можемо балувати онуків. Велике щастя, коли родина є, коли всі дружні, коли є розуміння, чого варте наше життя, - відзначає Олексій Петрович Таранущенко.
