Наративам російської пропаганди про братерство українського і російського народів і про нібито братовбивчу війну, ініційовану Заходом, вже багато років. Ці наративи неодноразово спростовувалися, але пропагандисти не поспішають від них відмовлятися.Що кажуть окупантиПідконтрольний росіянам окупаційний губернатор Херсонської області Володимир Сальдо в своєму Telegram-каналі розмістив відеоролик про братів, які під час російсько-української війни опинилися по різні боки лінії бойового зіткнення, але, впізнавши один одного, не змогли підняти зброю проти рідної людини.
В ролику йдеться про російську родину, де виховувалися двоє синів – Сашко і Єгор. В цій родині панують любов і взаємопідтримка. Кадри дитинства хлопчиків показуються під вірш Володимира Орлова «Рідне» («Я узнал, что у меня есть огромная семья…»). Батько вчить хлопчиків бути сильними і загартованими, а мати прививає загальнолюдські цінності, а також вчить наполегливості, кажучи: «Бороться и искать, найти и не сдаваться». 
Дитинство хлопчиків припадає на початок 90-х років, коли розвалився Радянський Союз. Але автори ролику вирішили не показувати проблемне життя людей в ті часи, зосередившись на сімейній ідилії. В дорослому житті Єгор покохав дівчину з України і після створення з нею сім’ї переїхав в Київ. Сашко залишився в Росії, став там військовим і теж створив родину. Кордони не заважали родичам підтримувати близькі стосунки.
І ось почалася війна. Під час одного з боїв Сашко і Єгор несподівано зустрічаються в якомусь занедбаному заводському цеху. У обох скінчилися набої, вони готуються зійтися в рукопашну. Перед цим Сашко промовляє: «Бороться и искать…», а Єгор продовжує: «…найти и не сдаваться». І по цій відомій величезній кількості людей фразі з вірша «Уліс» англійського поета Альфреда Тенісона брати впізнають один одного. Вони обіймаються.А потім…
Потім в кадрі з’являється літня жінка – їх мати. І розповідає, що фінал цієї історії – дуже бажаний, але вигаданий.
В реальності Сашко загинув під Горлівкою, виводячи з-під обстрілів мирних мешканців. А Єгор загинув через три місяці на іншій ділянці фронту внаслідок артобстрілу. Я дала своїм хлопчикам те, чого позбавила їх реальність. Це – мій останній акт милосердя. Я подарувала їм щастя бути разом до самого кінця, - каже жінка
Володимир Сальдо в тексті, яким супроводжується ролик, стверджує, що знятий він начебто на основі реальних подій. І далі розмірковує про братні народи, про розділення сімей, про Захід… Тобто, ретранслює наративи російської пропаганди:
Це у прямому значенні внутрішньосімейний конфлікт нашого єдиного народу, – каже російський гауляйтер Херсонщини. – У ньому люди Росії борються за правду, за людську гідність, за вічні цінності, право самим визначати своє життя. На жаль, сучасні фарисеї збили наших братів з України зі справжнього шляху брехливими обіцянками, змусили підняти зброю на своїх за примарний матеріальний добробут. І все ж я абсолютно переконаний, що неможливо нескінченно довго обманювати таку безліч людей. Правда, обов’язково проб’ється в душі ошуканих в Україні, вона вже пробивається. Недалеко той час, коли ми разом повернемо зброю у бік наших спільних справжніх ворогів на Заході. Помстимося за Сашка та Єгора, за всіх загиблих. А живі обов’язково помиряться.
Чому це неправда
Цей ролик про братів, що опинилися у воюючих між собою арміях, але в останню мить «оговталися», безумовно, робили професіонали, солдати ідеологічного фронту.Драматургія ролику вибудована із урахуванням певних ідеологем. Серед двох братів Єгор – легковажний і значно слабший фізично за Сашка: не може навіть один раз підтягнутися на турніку, тоді як Сашко робить це кілька разів. Але через це з Єгора не кепкують, а при усіх його недоліках люблять та підтримують.
І саме Єгор одружується на дівчині з України і їде в Київ. А серйозніший і сильніший Сашко лишається в Росії, стає військовим, тобто, захисником держави.
Таким чином підспудно, «25-м кадром» просувається пропагандистський наратив про українців як про слабкіших і незграбних представників російського народу (Сашко і Єгор – діти з однієї родини), яких, попри це, старші люблять і захищають.
В фінальній частині ролика, в сцені зустрічі братів на полі бою, саме українець Єгор (слабкий, незграбний, але любимий) каже сильнішому росіянину Сашку: «Пробач», обіймаючи його. В цій сцені присутній помітний неозброєним оком символізм.
Символічне і використання вірша Володимира Орлова «Рідне». Саме цей вірш звучав в фільмі «Брат-2» – одному з перших в російському кіно, який містив відверту антиукраїнську пропаганду. До речі, Володимир Орлов – російськомовний український літератор, все життя він прожив в місті Сімферополі.
Не обійшовся без пропагандистських наративів і монолог актриси, яка грає матір Сашка та Єгора. Російський військовий Сашко загинув героїчно, бо він, як йшлося в монолозі, виводив мирних мешканців з-під обстрілу. Автори ролику не зазначають, хто обстрілював, але це мається на увазі, вказується «між рядків». Натомість український військовий Єгор загинув внаслідок артилерійського обстрілу, тобто, – безславно, як «гарматне м’ясо».
Обставини загибелі Сашка автори ролику, скоріше за все, взяли з російських медіа, які нерідко повідомляли про загибель окупантів нібито під час порятунку мирних мешканців.
Ось такий набір пропагандистських наративів сподобався Володимиру Сальдо, в Telegram-каналі якого в коментарі до ролика міститься ще один російський пропагандистський наратив: про братів-українців, яких міфічні фарисеї із заходу нібито примусили підняти зброю на росіян.
Тобто, українців позиціонують як агресорів при тому, що зброю підняла саме Росія, окупувавши в 2014 році Крим і частину Донбасу. Саме Росія 24 лютого 2022 року почала «спеціальну військову операцію», а, називаючи речі своїми іменами, – повномасштабну війну проти України. І саме Росія окупувала зокрема й лівобережну частину Херсонської області.
Чому це важливо
Антиукраїнський сегмент російської пропаганди базується на двох засадничих наративах. А саме – на наративі про спільність росіян та українців, про «один народ» або «братні народи», де українці – слабкі і незграбні росіяни. Другий засадничий наратив – про міфічних укронацистів, українських фашистів і злобних націоналістів, які більш за все на світі мріють знищити Росію і все російське.Обидва наративи – взаємовиключні. Але росіяни зробили між ними «місток» у вигляді тих самих «спільних справжніх ворогів на Заході», які згадуються в Telegram-каналі Володимира Сальдо.
За логікою російських пропагандистів, саме Захід перетворив українців з молодших росіян або братнього народу на укрофашистів.
Але час від часу ця парадигма дає збої, і суттєві. Наприклад, 3 квітня 2022 року російським державним інформаційним агентством «РИА Новости» опублікована стаття Тимофія Сергійцева «Що Росія має зробити з Україною», де просуваються ідеї знищення України як держави, репресій, етнічних чисток, геноциду.
У вересні 2023 року депутат держдуми РФ Олексій Журавльов в ефірі політичного ток-шоу «60 хвилин», яке виходить на державному телеканалі «Росія-1», закликав до знищення українських міст авіаударами.
Глава Чечні, «піхотинець Путіна» Рамзан Кадиров взагалі договорився до висловлювань про доцільність ядерних ударів по Україні.
І на такому тлі російська пропаганда просуває наратив про «один народ», звинувачуючи українців у намірі цивілізаційно відмежуватися від Росії.
Але Росія сама і створила ситуацію, в якій обов’язковою умовою виживання України і українців є наслідування принципу «Геть від Москви!».
Вʼячеслав Гусаков, Мост
* Матеріал створено за підтримки Центру прав людини ZMINA.