6 червня минулого року сталася одна з найбільших катастроф в історії України — підрив греблі Каховської ГЕС російськими окупантами. В результаті теракту загинули десятки людей, сотні залишилися без даху над головою, а тисячі були змушені покинути свої домівки.Руйнування дамби спричинило затоплення населених пунктів, житла та інфраструктури, посівних угідь, забруднення водойм.Навіть через рік складно оцінити масштаби наслідків цієї катастрофи, бо більшість з них ми відчуємо у довгостроковій перспективі.
Про поточний стан Дніпра і навколишніх територій; про проблеми з водопостачанням і можливі шляхи їх вирішення; про залежність населення півдня від Каховського водосховища комунікаційна менеджерка Агенції регіонального розвитку Офіс євроінтеграції Херсонської області Анастасія Горбач поспілкувалася із деканом факультету біології, географії та екології Херсонського державного університету, професором Ігорем Пилипенком.
Відновлення природи
Природа відновлюється швидше, ніж всі прогнозували. Можливо, її розвиток співпав з умовним піком весни-літа, і тому відновлення на певних ділянках Каховського водосховища відбувається досить швидко. Але потрібно розуміти: воно не залишиться таким, як зараз. Більше того, ми ще не бачили справжніх паводкових режимів, які відрегулюють рельєф, гідрологію колишнього ложа водосховища.
Після того, як завершиться становлення рельєфу, який буде подібним до системи островів і плавнів нижнього Дніпра, сформуються ділянки водної і навколоводної рослинності; ділянки, які будуть частково затоплюватися і які будуть залишатися суходільними, але відчуватимуть постійний сезонний вплив весняної великої води і осінньої низької води.
Ці спостереження стосуються, насамперед, річища Дніпра вздовж правого берега. Стосовно лівобережжя ми не можемо робити достовірних висновків, бо банально не маємо змоги повноцінно спостерігати за тією територією. Але завдяки випадковим відео, які потрапляють в мережу, можна сказати, що природа на лівому березі розвивається в умовах застійної води, яка залишилась в широких річищах колишніх проток, плесів і річки Конки. Тому там природа відновлюється не так активно.
Проблеми з водопостачанням
Очевидні наслідки цієї катастрофи, які ми спостерігали в перші дні (затоплення, загибель людей, руйнація інфраструктури і житлових будинків), — короткотривалі. Більш тривалі і впливові чинники пов’язані, перш за все, зі зміною характеру водокористування. Каховське водосховище було важливим джерелом води для півдня.Якщо не враховувати український Крим, басейн водосховища покривав майже все лівобережжя Херсонської області: від початку Тендрівської коси до Генічеська, від Нижніх Сірогоз до Нової Маячки, міста Каховку і Нову Каховку. Звідси брав свій початок Каховський, потім Приазовський канал, який подавав воду у місто Мелітополь, а водогін від Мелітополя до Бердянська забезпечував водою Приазов’я.
Також з Каховського водосховища у районі села Мар’янське розпочинався канал, який постачав воду українському індустріальному центру — місту Кривій Ріг. Зараз ця проблема вирішується — побудовано новий водогін, джерелом води для якого також виступає Дніпро. Але є один нюанс: тепер потрібно подолати великий водороздільний простір, а це зовсім інша вартість води.
Інший важливий момент: Каховське водосховище наповнювало водоносні горизонти на території Херсонщини, тому зараз рівень підземних вод суттєво знизився. За розрізненими даними, на лівобережжі спостерігається майже двократне падіння рівня води в колодязях, свердловинах, на правобережжі рівень також знизився, але не так сильно. Якщо поновити водоспоживання, яке було до повномасштабного вторгнення, то води не буде вистачати. Насправді, дефіцит води тут існував завжди, особливо на лівобережній частині Херсонщини. За наслідками перший рік — не показник, далі ситуація буде гірше.
Який вихід з цієї ситуації? На правобережжі бурять нові свердловини, колодязі, ведуть воду водогонами з інших водосховищ. Але на це потрібні гроші і час, що потім відобразиться на кінцевій вартості води. І ще одна проблема: запаси підземних вод непрогнозовані. Сьогодні ми викопали колодязь, а через рік цей водоносний горизонт вже може бути без води. Потрібні гідрогеологічні дослідження для оцінки реальної ситуації.
В цілому, треба шукати інші моделі водоспоживання, водозбереження. Очевидно, південь зіштовхнеться зі зміною сільськогосподарської спеціалізації: наприклад, вирощування сої можна замінити на сорго, овочі на щось інше (тобто культури, які потребують менше води).
Чи можна обійтись без відбудови ГЕС?
Звичайно, ми, науковці, хотіли б, щоб відновився Великий Луг; щоб Дніпро був чистий і багатий, щоб він вільно тік до свого гирла і став таким, як 100 років тому. Але так вийшло, що від води Каховського водосховища залежало від 2 до 4 млн людей.Протягом 70 років його існування на цих територіях була вода, тепер води немає, а люди зі своєю інфраструктурою і системою господарювання залишилися. Тому ставити Дніпро на перше місце неправильно. В першу чергу треба думати про людей. Варто наголосити на тому, що після підриву Каховської ГЕС найбільше постраждала не природа, а саме людина.
NV