Сади Анатолія Полив’яного розташовані за вісім кілометрів від лінії фронту у Бериславському районі Херсонщини. Чоловік разом із дружиною пережили окупацію, а тепер – відновлюють та доглядають вісім гектарів фруктових дерев: черешень, персиків та яблук. Про садівництво під постійними обстрілами та цьогорічний врожай — в історії з циклу Суспільного “ТутРемБуд”.
Черешневий сад Анатолія Полив’яного у Бериславському районі Херсонщини. Суспільне Херсон
“У мене тут вісім гектарів – і я про кожне дерево розкажу: чим воно боліло, коли боліло і як боліло. Які воно прибутки приносить, як з ним працювати. Тобто це – як діти. І кинути їх важко морально та психологічно”, – Анатолій Полив’яний показує свій сад.
Він був закладений у 2009 році: тоді це був додатковий прибуток для родини. Нині став головним і єдиним, – розповідає фермер.
Відколи дім, де жили Полив’яні, був пошкоджений обстрілами, подружжя живе у модульному будиночку поряд із садом і весь час проводить, доглядаючи за деревами: підрізають гілки, оприскують від шкідників, збирають зрілі плоди.
“У мене тут вісім гектарів, і я про кожне дерево можу розказати – чим боліло, коли боліло”, – фермер каже, що дбає про дерева як про дітей. Суспільне Херсон
Бериславську громаду російська армія щодня обстрілює з іншого берега Дніпра, але фермер не полишає сад: каже, без догляду він швидко занепаде. Крім того, зараз сезон збору черешні.
“Цього року черешня вродила гарно. Є що збирати. І якість “товару” теж гарна. Але є проблема в нас – брак людей. Їх можна зрозуміти: обстріли в нас, мало хто погодиться їхати сюди й збирати”, – каже Анатолій.
У 2024 році гарний врожай черешні, – каже фермер Анатолій Полив’яний. Суспільне Херсон
Єдина техніка, яка залишилася у користуванні фермера — старий трактор, посічений уламками, та мотоблок, щоби орати поле.
“У 2023 році через те, що сад практично не оброблявся, він був в занедбаному стані. І прибуток дала черешня. На ці кошти жили рік самі, були закуплені комплектуючі, щоб трактор відновити,” – каже Анатолій.
Майбутній прибуток від врожаю-2024 господар планує спрямувати на омолодження дерев та закупівлю обладнання.
“Я звертався до різних організацій, проте отримував відмову через те, що місце, де я перебуваю – це зона бойових дій. Допомогти мені зможуть після того, як лінія фронту посунеться на 40 кілометрів”, – каже Полив’яний.
На восьми гектарах землі Анатолій Полив’яний вирощує черешню, персики, яблука, а також картоплю, але не на продаж, а для своєї родини. Суспільне Херсон
Департамент розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА планує звернутися до Мінагрополітики з пропозицією переглянути підхід і знайти можливість підтримати агровиробників, які працюють у зоні ризику, – розповів Суспільному директор департаменту Дмитро Юнусов.
“Більшість садів знаходяться в зоні активних бойових дій. Це Білозерська, Бериславська, Тягинська громади, де не діє програма надання допомоги для теплиць і садівництва. Я розумію, що через бойові дії може й нелогічно там відкривати гранти, але є господарства, які там працюють, є люди, які там живуть, збирають черешню, тому хочеться підтримати їх таким чином”, – каже Юнусов.
Черешня з саду Анатолія Полив’яного. Суспільне Херсон
Загалом у Херсонській області діють кілька міжнародних гуманітарних проєктів, які надають допомогу сільгоспвиробникам регіону. Зокрема, це фонд “Жнива перемоги” Говарда Баффета.
“Надають фермерам у користування техніку: трактори, обприскувачі, комбайни. Допомогою скористалися 60 виробників минулого року і не менше скористуються цього року,” – каже Юнусов.
Аграрії Херсонщини отримали від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН майже 100 модульних зерносховищ та 204 рукави для зберігання зерна. Їхня загальна місткість – 110 тисяч тонн зерна.
Для підтримки агровиробників деокупованих територій існує окрема програма державних субсидій – для господарств, що обробляють до 120 гектарів землі.
“Вони можуть отримати вісім тисяч гривень на гектар. Подано майже 250 заявок. Виплати по ним плануються попередньо у серпні,” – каже Юнусов.