Орхідеї, малюнки, корейська мова. Історія двічі переселенки, яка виїхала з Луганська й пережила окупацію Херсона

Вирощує понад сто орхідей, малює в стилі фентезі, перекладає з корейської мови. Ірина Паршина — двічі ​переселенка, зараз мешкає в Дніпрі. Розказує, це вже її третя колекція орхідей: першу втратила в Луганську, коли виїхала з міста 2014 року, другу — в Херсоні, під час окупації 2022 року.

Ірина — журналістка й фотографка. У захопленому російськими військами місті вона намагалася фіксувати побачене і передавати в українські та міжнародні ЗМІ.

Про побачене в окупованому Херсоні і його звільнення 11 листопада, чому в окупації почала вивчати корейську мову та як рятує орхідею з Бучі — Ірина розповіла Суспільне Донбас.

Третя колекція орхідей

Ірина вирощує орхідеї на балконі. Загалом — 106 екземплярів, близько двадцяти — з квітконосами.

"Закриті пелюстки трапляються дуже рідко. І всередині — "метелик". Такі ось відростки невеликі — дуже цінуються", — показує Ірина свої квіти.

Переселенка Ірина Паршина показує орхідеї які виростила, Дніпро. Суспільне Донбас/Юлія Підгола


Більшість — рідкісні, куплені або подаровані. 11 — як вона каже, "реанімашки" — рослини, що врятовані з-під обстрілів.

Орхідеї які виростила переселенка Ірина Паршина, Дніпро. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
"Привезли з Бучі. Ця орхідея одна-єдина лишилася з усієї колекції. Вона пережила окупацію, теж хворіла довго. Її привезли сюди, до Дніпра, ця орхідея була в лікарні. Під час прильоту вона знову постраждала. Корінці вже лізуть, збоку з'явилася дитинка. Тобто жити вона хоче, буде", — розповідає жінка.

Орхідея з Бучі, Дніпро. Кадр з відео Суспільне Донбас

Орхідеї які виростила переселенка Ірина Паршина, Дніпро. Фото з особистого архіву Ірини
Ця колекція орхідей у Ірини — вже третя. Дві попередні були втрачені. Перша — вдома, в Луганську, звідки вона виїхала десять років тому, влітку 2014 року, тікаючи від війни. Друга лишилась у Херсоні, де Ірина пережила окупацію.

"У Херсоні близько 250 орхідей вже було. Але, коли під час окупації вимикали світло, газ, воду у холодній, темній трикімнатній квартирі вони просто не вижили. Коли переїхали сюди, я протрималася три місяці. Казала: "Ніяких орхідей, все". Потім побачила в магазині. Подивилася на чоловіка: "Хочу!". Все — почалася нова колекція", — ділиться Ірина.

Орхідеї які виростила переселенка Ірина Паршина, Дніпро. Фото з особистого архіву Ірини

Орхідеї які виростила переселенка Ірина Паршина, Дніпро. Фото з особистого архіву Ірини

Життя під час окупації Херсона

З 3 березня по 11 листопада Херсон був в окупації. Ірина та її чоловік В'ячеслав — обидва журналісти, працювали таємно, під псевдонімами.

"Оскільки я в основному фотокореспондент, то довелося сховати якомога далі фотоапарат, взяти телефон до рук і ніби пересічний громадянин, ходити вулицями — ніби котиків знімати, листочки, квіточки. І таким чином робити фотографії, замальовки з життя. З людьми спілкувалися", — розповідає Ірина.

Херсон, березень 2022 рік. Фото з особистого архіву Ірини

"Звісно, було страшно, бо ми знали, що списки журналістів опинилися в окупантів, дуже багатьох наших колег розшукували, на квартири приходили. В основному знімкували людей. Це черги: черги у банкомати, величезні черги до магазинів. Трохи вдалося зняти магазини — коли російські магазини відкрилися", — згадує вона.

Херсон, березень 2022 рік. Фото з особистого архіву Ірини

"Пам'ятаю, як на світлофорі зупинилися поруч тролейбус міський і БТР. Вони поруч один з одним. Я кажу дружині: "О, який кадр, зараз попробую сфотографувати!". Дружина хапає мене за руку: "Кадр може бути хороший, але останній!", — згадує В'ячеслав Гусаков — чоловік Ірини.

В'ячеслав Гусаков чоловік Ірини, Дніпро. Суспільне Донбас/Юлія Підгола

Звільнення Херсона 11 листопада 2022 року

Ірина згадує, як дізналися про визволення Херсона.

"Вранці прокинулися, світла немає, телефони сідають. Від сина повідомлення: "Зі звільненням Херсона!". Спершу не розуміємо: де, що, як. Вперше зв'язалася з мамою, сказала: "Все нормально, ми на площі, тут наші, святкуємо!". Площа була просто забита. Дуже багато військових, дуже багато людей. Прапорів стільки! Це було дуже несподівано з огляду на те, що люди ховали ці прапори. Їх забирали в людей, спалювали — росіяни",— згадує Ірина.

Херсон, листопад 2022 року. Фото з особистого архіву Ірини

Малювання та корейська мова

Ірина розповідає: зараз їхній район у Херсоні — під обстрілами. На новому місці у Дніпрі переселенка повернулась не лише до квіткарства — малює. Набори матеріалів для живопису вона теж втратила в Луганську та Херсоні.

Малюнок переселенки з Луганська Ірини Паршиної, Дніпро. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
"Купила олівці. У мене була виставка до Гелловіну. Серія гелловінських малюнків", — каже жінка.

Переселенка Ірина Паршина, Дніпро. Суспільне Донбас/Юлія Підгола


А ще Ірина вивчає корейську мову та перекладає з корейської фільми.

"Їхня історія схожа на нашу. У них теж був період окупації Японією. Теж була боротьба за свободу. Сидячи сама в окупації, я дивилася фільми про їхню окупацію. Вони допомагали, підтримували. Я дивилася історичні фільми про той період, для мене це було дуже близько й болюче", — згадує Ірина.

Переселенка Ірина Паршина, Дніпро. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
Гобі допомагають їй і не втрачати надії: їхня найбільша з чоловіком мрія — повернутися додому, у звільнений Луганськ.

"Я не знаю, повернемося ми в Луганськ чи не повернемося, чи доля ще кудись закине, але не хочеться потім, через якусь кількість років, щоб роз'їдало потім відчуття змарнованого часу", — говорить В'ячеслав Гусаков.