Єгор СтаднийПровідник у світ «нової освітньої реальності» – заступник міністра освіти і науки України Єгор Стадний – зустрівся зі студентами та викладачами Херсонського державного університету. Говорили про те, якими принципами тепер керуватиметься держава у співробітництві з альма-матер, і як їх фінансуватиме. Але інформація, що нею поділився київський гість у ході тривалої та відвертої розмови, вочевидь буде корисною також для всіх абітурієнтів та їх родин.
Студентів замало – вузів забагато
«Новий день» уже писав про те, що влада в Україні відмовляється від основоположного раніше принципу «чим більше студентів – тим більше бюджетного фінансування». І на те є вагомі причини.
«У 2003-2005 роках кількість студентів у нас доходила до 2,7 мільйона. Та потім почалося падіння народжуваності, економічна криза. Під впливом цих та інших факторів і студентів у нас суттєво поменшало: до 1,3 мільйона. І кількість вузів та їх структури залишилися практично незмінними. Внаслідок цього вишам на освітньому ринку стало «затісно», але все одно вони намагалися більше й більше набирати студентів, знизивши вимоги до їх підготовки та мотивації. Цьому треба покласти край, тому формула фінансування системи вищої освіти змінюється. Зараз обсяги фінансування залежать від кількості студентів в університеті не на сто, а вже на вісімдесят відсотків. А в найближчі два роки відбудеться зниження до п’ятдесяти відсотків і менше, – поділився новиною Єгор Стадний. – Навзамін беремо орієнтацію на інші вагомі критерії. Приміром, на показник працевлаштування випускників за професією. Для цього використовуватиметься не вузівська звітність, а бази даних Пенсійного Фонду та Міносвіти. І ще раз підкреслюю: якщо дипломований спеціаліст влаштувався діловодом чи працює неофіційно, такі «досягнення» до уваги не братимуть».
Третім за важливістю критерієм, каже Єгор Стадний, стане та позиція, що її конкретний виш посідає у авторитетних міжнародних рейтингах. Чому саме їх? А вони, на відміну від «внутрішніх» рейтингів, не такі однобокі. Адже оцінюють стан справ та успіхи університетів світу комплексно, а не за окремими критеріями.
За «технарів» платитимуть дорожче
Ще одним дошкульним недоліком вищої освіти в Україні донедавна була відсутність обґрунтованого підходу до того, яких фахівців необхідно готувати у найближчі роки для національної економіки. Наче гарячі пиріжки, у нас масово «випікали» юристів, економістів та перекладачів (часом навіть у суто технічних чи аграрних «альма-матер»). А тим часом виник гострий дефіцит «технарів», потрібних на виробництві. І тепер їх навчання стимулюватимуть матеріально. «За студента – майбутнього інженера – держава даватиме на 60 відсотків більше коштів, ніж, скажімо, за майбутнього економіста», – пообіцяв заступник міністра освіти і науки України Єгор Стадний.
Вітчизняні виші часом відстають і за практичною підготовкою фахівців, «перегодовуючи» їх теорією. Цю небезпечну тенденцію також хочуть змінити, впровадивши, там де це можливо, принцип дуальної освіти. Тобто, більше половини часу, відведеного на засвоєння навчальної програми, студент проводитиме на підприємстві, чи у бізнесі, отримуючи за свою роботу зарплату стажиста. Тож після вручення диплому він справді буде готовий до роботи повністю, і додатково його «в курс справи» колегам вводити не доведеться. Та й роботодавцям це вигідно: отримають працівника, котрий з перших днів відпрацьовуватиме зарплату із повною віддачею. Втім, ректор Херсонського державного університету, професор Олександр Співаковський додав, що принцип дуальної освіти у ХДУ впровадили ще з 2005 року!
Дешевих контрактів більше не чекайте
А от які перспективи очікують тих абітурієнтів, котрі планують вступати «на контракт»? Погана новина: їх родинам слід готуватися до того, що найближчим часом ставки зростуть. Адже не секрет, що в гонитві за кількістю студентів, деякі українські виші роками поспіль відверто демпінгували, занижуючи платню за навчання по контракту. Подекуди підготовка «контрактника» коштувала йому в два-три рази менше, ніж підготовка спеціаліста за бюджетним замовленням. Тепер подібній практиці покладуть край.
«Треба привчати суспільство до думки, що за вищу освіту треба платити. І точно не нижче її собівартості», – цілком однозначно сформулював позицію нового керівництва МОН України Єгор Стадник. – Тепер ми конкуруємо із польськими, чеськими,словацькими університетами. Вони мають більше фінансової автономії, і варто грунтовно вивчати їх досвід – у тому числі й підхід до визначення плати за освіту».
Так-то воно так, але при цьому виникає загроза «разом із водою дитину вихлюпнути». За умови зменшення набору студентів і подорожчання контрактів з’явиться певна категорія абітурієнтів, котрі хочуть і бажають вчитися, але не потрапили на «бюджет», і не можуть заплатити за «контракт». У сусідніх країнах таких юнаків і дівчат «беруть під крило» доброчинні фонди й громади, призначаючи їм стипендії, чи сплачуючи за вищу освіту. На Херсонщині також існує програма «Людський капітал», започаткована якраз за прямої й безпосередньої участі ректора ХДУ Олександра Співаковського. Та тепер цього недостатньо: часи змінюються, а нові часи вимагають і нових підходів.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.