На YouTube каналі журналістки Раміни Есхакзай "RAMINA" вийшов новий випуск з Херсону. Блогерка показала, як виглядає місто та різні куточки області, які страждають від атаки росіян, взяла участь в евакуації жителів з “червоної зони”, та поспілкувалася з місцевими мешканцями та волонтерами. Про те, як живе Херсон, спроби росіян прорватися, чому населення повертається на території, які щодня зазнають обстрілів, та яким було Різдво для дітей Херсону журналістка дізналась особисто.
Пропонуємо до вашої уваги найцікавіші фрагменти випуску: ВОРОГ АКТИВІЗУВАВСЯ|"САФАРІ" на цивільних в Херсоні.ЕВАКУАЦІЯ з прифронтових сіл та щоденні обстріли
“Ніколи не знаєш, куди прилетить”, - Андрій, волонтер з Херсонської області
Люди з ранку виходять в магазин, скупились і швидко біжать додому. Тут літають і RPV, і артилерія, ніколи не знаєш, куди може прилетіти. Повітряна тривога є, але вона не встигає реагувати, окупант знаходиться від нас на відстані 5-7 кілометрів. Він лупить з усього - танків, “Градів”, мінометів, КАБи залітають. Люди багато не хочуть покидати свої домівки. Кажуть: “Краще буду дома, ніж кудись їхати, я там нікому не потрібна”. Люди залишаються тут, тому що це дім, і він гріє душу. Навіть, якщо обстріли, дрони літають, але дім, це дім.

“За годину випустили понад 1000 снарядів”, - Андрій, волонтер
20 грудня росіяни намагалися прорватися на Херсон, вони почали масований обстріл, за годину вони випустили понад 1000 снарядів по місту, плюс туман був, вони хотіли під шумок проваритися, 5-6 човнів, але наші хлопці дали їм відсіч, вони не змогли доїхати до Правого берега. Росіяни знову готуються, і потрібно зараз більше приділити уваги Херсону, що знову можуть прорватися. Тут потрібна зброя, дрони, допомога військовим. Ситуація в Херсоні напружена, це неостанній був напад на Херсон. Вони намагаються прорватися по всій лінії, і закріпитися.
“Сама пустота”, - волонтер про центр Херсону в інтерв'ю Раміні
Сама пустота, людей немає. Херсон постійно під обстрілами, росіяни зробили теракт на центральному ринку, було влучення, загинуло багато людей.


Працівник кафе в центрі Херсону розповів Раміні, чому повернувся після деокупації
Якщо подивитися, що тут коїлося після деокупації, обстріли, коли в Херсоні закінчилась вода та світло, коли росіяни виходили з Херсону, вони багато чого поганого для міста зробили. Ми не бачили сенсу повертатися, доки я в лютому 2023 року не побачив, як наші місцеві підлітки грають у баскетбол. Це був для мене знак, що тут є життя, що можна повертатися.

“Це моє особисте волонтерство”, - мешканець Херсону розповів Раміні про роботу у місцевому кафе
До повномасштабного вторгнення у святкові дні у нас були високі каси і багато людей, приблизно 200-300 чеків на день. Зараз, якщо 20, то це добре. Коли повернулися, було не багато людей, були такі дні, коли мені не вистачало на ставку. Це моє особисте волонтерство, я повернувся заради людей, людям це потрібно, їм не вистачає затишного місця, де можна зустрітися з друзями, випити смачної кави, просто побачити знайомих. Коли збільшилися обстріли цього року, багато кав'ярень поряд зачинились, і у мене збільшилось навантаження.


“Ми зареклися їхати в Одесу”, - мешканець Херсону
Зараз як день Бабака, ти прокинувся, попрацював, пройшовся по місту, зайшов за дівчиною, вона поряд. Потім додому, годуємо по дорозі котів місцевих. Ми з дівчиною поїхали до Одеси спочатку, не було роботи, Я маю багаторічний досвід роботи баристою, дівчина має багато років у торгівлі, нам говорили - ви переселенці, для вас роботи немає. Тому в Одесі нам настільки “сподобалися” люди, що ми зареклися їздити туди довше, ніж на кілька днів, якщо не у справах. Навіть на відпочинок не хочеться. Але з іншого боку, я заходжу в інстаграм, бачу, що мої старі знайомі, друзі виставляють, як себе поводять, як відчувають, що є війна, або не відчувають цього - це сумно. У нас в Херсоні це відчувається дуже сильно і хочеться підтримки і розголосу. Місто руйнується, обстрілюється по мільйону разів. Справа не в підтримці, а в тому, що деякі люди закрилися від війни, і це сумно. Це так само, коли почалася війна у 2014 році. Сумно, що чим далі від фронту, тим не все так “гучно”.

Мешканка херсонської області розповіла Раміні, як дивом вижила після прильоту у будинок
У мене був прильот у будинок. Як вийшла у калошах, сам Боженька врятував. Я збиралася хліб пекти, думала напечу пиріжків, і мені сусіди подзвонили, попросили вийти, я вийшла і почула вибух. Я вдома не була, але собака загинув.
“Тут треба працювати з психологом”, - волонтер про біженців з Херсону
Тут потрібно працювати з психологами. Люди виїхали, вони не бачили світла, нічого. А тут люди ходять, транспорт, їм дуже важко, треба звикати.
“Вдалося зібрати 30% колективу”, - Олександр Книга, генеральний директор, художній херсонськоготеатру ім. М. Куліша
У 2024 році ми зібрали колектив. Сьогодні вдалося зібрати тільки 30% творчого складу. Тому що хтось воює, два хлопці загнули, але ми працюємо кожен день. Були три заходи в театрі, ще фестиваль котів. Ми намагаємося відновити творче життя Херсону, це і релакс, і своєрідна терапія, яка працює. Коли ми бачимо людей, які на годинку прийшли побути в цій атмосфері, вони виходять, розправили плечі, там треш, і вони знову приходять. В Херсоні немає кінотеатрів, вони всі знищені, і ми почнемо на постійній основі показувати кіно.
“У наших дітей вкрали дитинство”, - Олександр Книга в інтерв'ю Раміні
Очі дітей! Коли ми привезли дітям дорогі подарунки, ти дітям це даєш, а у них немає радості в очах, у них очі не дитячі. Я б цю сволоту рвав лише за те, що вони у наших дітей вкрали дитинство. Це страшно.

“З літа стало гірше”, - мешканці Херсонської області
Ні в день, ні вночі не можна відійти від порогу. Немає газу, світла, транспорту, швидка не їздить, з літа стало гірше, найстрашніше. Ми сиділи в хаті, підвал маленький, не залізеш. Через два будинки від хати, там прильоти був, жінка з дитиною. Вона попросила, щоб її забрали, не могли приїхати - такі обстріли були. Вона взяла тільки сумочку з документами. Ми веземо їй речі Там у хату не зайдеш, все побите.
“Окупація - це страшно”, - волонтер в інтерв'ю Раміні
Зараз свята, яке у людей свято? За Херсон треба говорити, що тут коїться, такого не показують по телевізору, такого не було за три роки. Херсонці знають, що таке окупація, що таке росіяни, вони нелюди. Вони з автівок могли забрати і увезти на підвал. Коли зайшли наші, ми плакали, наскільки були щасливі. Окупація - це дуже страшно, хто не був в окупації, той не зрозуміє, про що говорять херсонці.