10 місяців лікування, операцій, відновлення — і старша медична сестра отоларингологічного відділення Наталя Скалига знову на робочому місці. 1 серпня 2023 року російські військові обстріляли одну із лікарень Херсона. Тоді загинув лікар Дмитро Білий, а Наталя отримала скалкові поранення щелепи, стегна, грудної клітини та перелам одного із шийних хребців.
Сьогодні вона впевнено йде коридором отоларингологічного відділення міської лікарні. Старша медична сестра Наталя Скалига знову на робочому місці.
"Мені завжди хотілось допомагати людям. Медична сестра — це поклик душі", — каже жінка.
Наталя Скалига до поранення. Максим Скалига
1 серпня 2023 року — дата, яку у лікарні пам’ятає кожен співробітник, говорить Наталя. Це був звичайний робочий день. Завідувач відділення познайомив колектив з двома лікарями, які доєднались до їх команди. Наталя Скалига провела для них інструктаж з техніки безпеки, показала робочі місця.
"Потім один лікар вийшов. Другий спитав: "Що це за балкончик?" Я кажу: "Цей балкон у внутрішній двір виходить". Він вийшов подивитись, і я з ним разом. На той момент не було сигналу повітряної тривоги. І, коли ми заходили, пролунав вибух", — згадує медсестра.
Наталя Скалига під час лікування. Максим Скалига
Завідувач отоларингологічного відділення Сергій Подлєсний знайшов колег біля балкону, де вони завершували огляд приміщення.
"Лежала старша сестра і лікар. Я одразу не зрозумів що з лікарем. Побачив, що Наталю наш реаніматолог інтубує", — розповів чоловік.
Лікар Дмитро Білий загинув на місці від уламкового поранення в серце, каже завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії Сергій Туряниця.
"А Наталя була жива, у вкрай важкому стані, з грубими порушеннями дихання, зі скалковими пораненнями лицьового скелета, тулубу. Чесно, в мене були великі сумніви, що вдасться щось зробити, бо стан був вкрай важкий, фактично вона була на межі зупинки серцевої діяльності", — сказав Сергій Туряниця.
Подружжя у лікарні. Максим СкалигаЧоловік Наталі Максим прибіг у лікарню одразу як дізнався, що сталось. З тих пір він постійно поруч із нею.
"Три доби в обласній лікарні. Я був біля палати весь час. Потім, коли дізнався, що зранку їде "швидка", я сів на свою машину і поїхав за нею в Київ. Постійно був біля палати, готував їжу, щоб вона могла відновити свої сили", — згадує Максим Скалига.
Коли Наталя прийшла до свідомості, то не могла говорити через складну травму щелепи. Перше, що вона зробила, каже чоловік, — написала записку, де хвилювалась за колегу.
"Мені її чоловік скинув фото, де вона, коли прийшла до тями, пише на листочку: "Як там Таня?" Я плакала, я була в шоку — перше, про що вона запитала, це як її діти, і як Таня", — розповіла медична сестра отоларингологічного відділення Тетяна Самборська.
Уривок записки, де Наталя запитує про свою колегу Тетяну. Максим Скалига
У реанімаційному відділенні київської лікарні "Феофанія" Наталя пробула 26 діб. Далі — лікування, операції, тривале відновлення. Потрібно було наново вчитись ходити, розповідає жінка. Згодом — ще одна лікарня і чергова операція у Львові.
"З вересня 2023 по березень 2024 року лікувалась в інсультному, а потім у щелепно-лицьовому відділенні. У березні поїхали у Львів, бо почалось запалення кісток — остеомієліт", — сказала Наталя.
Період лікування та реабілітації. Максим Скалига
Попереду на неї чекає ще одна операція, але 1 червня 2024 року, за 10 місяців після поранення, вона повернулась на роботу.
"Ми дуже раді! Ми сподівались, що так буде. Але ж таке тяжке ураження — ми не знали, чи зможе вона працювати. Як бачите, може. Слава тим, хто боровся за її життя і відновлював її здоров’я", — сказав Сергій Подлєсний.
На роботі після реабілітації. Максим Скалига
Поділилася радощами щодо повернення колеги й медична сестра Тетяна Самборська.
"Вона молодець! Вона переборола себе, стала на ноги, вийшла на роботу. Ми дуже раді, вона надихає нас дуже сильно", — сказала Тетяна.
Відновити сили та працювати далі було метою Наталі, розповів Максим Скалига.
"Їй це потрібно, щоб вернутись до життя. Вона від цього отримує задоволення", — сказав чоловік.
Наталя Скалига з чоловіком біля лікарні у Львові. Максим Скалига
Наталя працює медичною сестрою 22 роки. Лишалась на робочому місці під час окупації і не виїхала, коли Херсон почали обстрілювати російські військові.
"Ніколи не можна здаватися. Навіть коли ти думаєш, що виходу нема, — треба стукати, треба добиватись і все буде добре," — запевнив Максим Скалига.
Суспільне Херсон