Вимушена переселенка з лівобережжя Херсонщини Зінаїда Єрмакова у свої 70 допомагає шити одяг для українських військових. Попри те, що жінка 15 років на пенсії, після виїзду на підконтрольну Україні територію вирішила повернутись до свого ремесла. Так, говорить Зінаїда, вона робить свій внесок у перемогу України. Під російською окупацією вона прожила півтора роки.
Зінаїда Єрмакова працювала у будинку побуту "Славутич" у середмісті Херсона упродовж 38 років. Після цього вийшла на пенсію. Через 15 років вирішила повернутись у професію, аби допомагати українським військовим.
"Шиємо шорти для хлопців, щоб їм спекотно не було. Зараз мені вже майже 70 років. Я вирішила спробувати — трошки виходить. А що сидіти вдома? Я в житті не могла повірити, що у такому віці можу таке витворять. Липучки, кишені — кругом де і що можна наліпити, тому що хлопцям треба. Ну, от так от і ліпили, і ліплю, і буду ліпити. Наші хлопці ж мають бути гарними. Вони ж мають показати себе", — розповіла жінка.
Заготівлі для екіпірування українських військових, які шиє Зінаїда Єрмакова. Зінаїда Єрмакова
Зінаїда – переселенка з лівобережжя Херсонщини. У тимчасово окупованих Козачих Лагерях вона жила півтора роки від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
"Кринки там баштували добре, там стріляли. Ми ж думали, що це пройде. Ну люди в Кринках жили, а тоді почали виїжджати. Бомбили їх, почали стріляти, хати горять. Всі повиїжджали. Ну, я так думаю, що процентів 25, можливо, лишилося. У нас було п'ять тисяч населення, а зараз, мабуть, двісті чоловік залишилося, ото і все. Я не знаю, як там люди ці бідні виживають. Це ж кожну ніч треба в підвал іти, коли починають бухкати", — сказала Зінаїда.
Зінаїда Єрмакова з кавуном, який виростила на власному городі. Зінаїда Єрмакова
За її словами, з грудня 2022 року у селищі немає електрики, газу та водопостачання. Попри відсутність поливу, люди продовжили вирощувати городину. Замість картоплі почали саджати кавуни. Свій врожай Зінаїда Єрмакова показала на фото.
"Отакі кавуни росли в мене. Якраз шостого вересня, мамі було 10 років, сусіду кажу: йди, вирви той здоровий кавун. Ну, мабуть, кілограмів 12 — ледве тримала. Так от, щоб садити картоплю і поливати її, то не було води. А кавуни на 30 метрів уходять корінням до землі, то й росли. Їх тільки треба було полити, як вони такі невеликі виросли, і все — далі їх вже можна не поливати. Трошки бур'янця їм туди — і вони самі стеляться, і ростуть, і ростуть, і ростуть", — пояснила жінка.
Будинок Зінаїди після російського обстрілу. Зінаїда Єрмакова
Восьмого листопада до неї у хату прилетів російський снаряд. Зінаїда в цей час була не вдома.
"Пробило шифер, все побило. У сволок, чи що воно там, у стропило влучило. І ще й попало в ту кімнату, де я переодягаюся. А мене сусід врятував — запросив на каву. Ну що ж, пережила. Перейшла з хати у кухню, то треба ж тепер її утеплювати. Утеплила — у мене є фотографії, де я утепляю сама кухню: і пінопласт клеїла, і сітку натягувала, і зверху майструвала. Думала ж, що буду в кухні зимувати. Ну, все зробила, заспокоїлася. І що? 24 грудня мені знову "привіт прилетів" — прямо в кухню, де я сплю, прямо під мене", — згадує Зінаїда Єрмакова.
Будинок із кухнею, який Зінаїда Єрмакова власноруч утеплювала. І вигляд споруди після того, як біля неї поцілив снаряд РФ. Зінаїда Єрмакова
Після цього жінка виїхала до рідних на підконтрольну Україні територію, живе у Херсоні. Говорить, шкодує, що довелося залишити швейні машинки та український костюм, в якому виступала у складі співочого колективу при місцевому Будинку культури.
"Треба було його кудись сховати, десь треба було діти ці костюми. Фотографії з будинку культури я дала своїй керівниці, що ми з нею співали разом. Що я ще залишила? Пісні всі в папці. Могла б їх забрати, але там дуже багато про Україну — подумала, що заберуть", — поділилась Зінаїда.
Зінаїда Єрмакова поливає рослини. Суспільне Херсон
Жінка каже, обов’язково повернеться додому у Козачі Лагері, відновить свій будинок та господарство, а ще — заспіває на сцені відбудованого Будинку культури.
"Тягне додому. Там кішка лишилась у мене одна. Сусіди за нею дивляться. Там картопля залишилася — напевно весь підвал пробила і, навіть, кухню. Все ж думала, що поїду, посаджу другу. А вже, бачите, і друга картопля проходить — до Петра і Павла треба було посадити, то вже й другу картоплю не посаджу. Та і не потрібна мені та картопля, аби хоч вже було чим туди переправиться, щоб швидше додому", — сказала Зінаїда Єрмакова.
Суспільне Херсон