Мало хто сьогодні вкладає власні кошти в розвиток села. У Вербівській громаді такі люди є — це голови фермерських господарств «Магнолія» Микола Дудка і «Козаче» Василь Дудка.Ділянка автошляху між селом Вільне в напрямку Верб, до поворота на село Донцово, майже перетворилася у важко проїзну, а місцями — у аварійну.
Років два чи три тому її трохи підлатали, деякі баюри закладали камінням вручну, але протрималася вона недовго. Варто зауважити, що цією дорогою увесь час рухаються багатотонажні автівки. Адже на землях Вербівської та Вільненської сільських рад господарює більше десятка доволі великих агроформувань різних форм власності. В теплу пору року рух транспорту стає більш інтенсивним. Однак у нинішньому році навантаження саме на цю ділянку дороги значно зросло. Причина в тому, що грузовий автотранспорт, який раніше рухався з Енергодара, Дніпрорудного, Василівки та Новомиколаївки Запорізької області в напрямку Каховки нині дещо змінив маршрут. Тепер багатотонажні грузовики їдуть у Каховському напрямку через Веселе, потім дорогами Вербівської і Вільненської сільських рад нашого району на трасу Мелітополь — Каховка (М-14). Цей шлях став більш зручним після ремонту ділянки дороги від Верб до Веселого.
Слід сказати, що ремонт ділянки білощебеневої дороги від Вільного до Донцово найближчим часом не передбачається. Це, як місцевий "бермудський трикутник”. Справа в тому, що частину автошляху від траси М-14 до Вільного та від Донцово до Верб в нинішньому році планують відремонтувати. Замовником виконання робіт виступила Херсонська обласна державна адміністрація, якій передано на баланс сільські дороги. Вже проведено 1-й тендер на суму 2,5 мільйона гривень. Частину цих коштів спрямують на ремонт ділянок дороги Вільне — М-14 та Верби — Донцово. А ось про частину дороги Донцово — Вільне, що сполучає дві вищевказані ділянки до цього проекту не включено.
Микола Дудка— голова фермерського господарства "Магнолія” іВасиль Дудка— голова фермерського господарства "Козаче”, які господарюють на землях Вербівської сільської ради, вирішили не чекати допомоги від держави і власним коштом та технікою взялися за ремонт проблемної ділянки автошляху.
"За останні десять років ми вже кілька разів ремонтували ділянку дороги від Вільного до Донцова, — розповідає Микола Дудка. — Грейдеруємо, засипаємо щебенем. Не сподіваємося на когось там зверху. Насамперед тому, що самі постійно їздимо цією дорогою. Прикро, що тут їздять автівки майже всіх агроформувань, що обробляють землі на території Вербівської та Вільненської сільських рад, а допомогти відремонтувати дорожнє покриття охочих немає”.
Микола Васильович зауважує, що минулого тижня навіть водій "хлібовозки” відмовився везти хліб у Партизани й Верби через те, що дорога стала вже майже не проїзною. Збоку білощебеневого шляху за літо водії накатали ґрунтову дорогу. Тож поки погода дозволяє їдуть нею.
"Як тільки задощить ця ділянка стане зовсім непрохідною, — зауважує Василь Дудка. — А це єдина дорога якою жителі Верб, Партизан, Донцово можуть виїхати на автотрасу Мелітополь — Каховка. А як в негоду забезпечити доставку продуктів харчування, виїзд за викликом "швидкої” до наших сіл? Та й господарствам проблематично буде підвезти добрива і вивезти збіжжя. Саме з цих причин, поки погода дозволяє, вирішили цю ділянку шляху — це майже 12 кілометрів, впорядкувати”.
"Зважаючи на проблеми з дорогами, ми кілька років тому придбали для свого господарства грейдер, — продовжує розповідати Микола Дудка. — Бо раніше доводилося винаймати цю спецтехніку в дорожнього підприємства, чекати, коли у них буде "вікно”, аби виконати наше замовлення. Тож нині з цим питанням менше клопотів. Хоча щоденно потрібно 200 літрів солярки для грейдерування. Та й ця частина дороги доволі складна, тут потрібен грейдерист з досвідом роботи”.
Також Микола Васильович зауважив, що ремонт дорожнього покриття триває вже три дні (від редакції — на час інтерв’ю), попереду — роботи майже на тиждень.
"Все можна було б зробити значно швидше, аби нашу ініціативу підтримали інші господарники, які обробляють землі на території Вільненської та Вербівської сільських рад, — додає Микола Дудка. — Кажуть, що "гуртом легше й батька бити”, а тут — добру справу робити для жителів кількох населених пунктів. Та поки що виходить марно чекати, коли і держава для своїх громадян щось відремонтує, і орендарі про своїх пайщиків подбають. А жити й працювати треба зараз, тому й вкладаємо разом з племінником власні кошти в так звану державну дорогу, бо вона тільки так називається, а користуються нею всі”.
Джерело: Нижні Сірогози City