Лариса Оленковська: «Відколи це раптом погано, що деякі громади Херсонщини мають кошти на рахунках?»

Громади Херсонщини, що подалі від Дніпра, наразі потроху відновлюються – кожна в силу можливостей. Місцеве врядування для мешканців є найближчою владою. Бо за кубометром дров чи за шифером для побитого снарядами будинку до Києва чи Херсона не поїдеш. А шукатимеш допомоги тут, на рідній землі. Прибережні ж громади – то взагалі лінія фронту, де щодня одні гатять, а інші вперто ремонтують зруйноване.

При тому, що лівобережжя області, що під окупацією, також потребує підтримки і уваги.

Наскільки важко в умовах війни і одночасно відбудови живеться громадам області. І чи вистачає їм комунікації з вищими ешелонами влади – ці та інші питання «Херсонщина за день» поставила виконавчій директорці Херсонського регіонального відділення Асоціації міст України Ларисі Оленковській.
- Звільнені громади правобережжя Херсонщини – це велика кількість муніципалітетів?
- Насправді, якщо дивитися кількісно, то ні. Це порівняно невеликий відсоток від загальної кількості. Деокуповані від російських загарбників Херсонська, Бериславська, Кочубеївська, Високопільська, Калинівська, Нововоронцовська, Милівська, Великоолександрівська, Новорайська, Тягинська, Дар’ївська, Борозенська, Музиківська, Білозерська, Чорнобаївська, Станіславська територіальні громади, а також селище Козацьке та село Веселе Новокаховської громади. 46 територіальних громад Херсонщини з 49-ти є членами Асоціації міст України, тож практично всі вони продовжують спілкування та співпрацю з нами. - З якими проблемами до вас звертаються представники громад? Що найбільш актуальне на сьогодні?
- Проблем вистачає. І основне завдання АМУ – це захист інтересів громад, у тому числі в частині захисту бюджетів. Найбільш кричуща «бюджетна» проблема - це вилучення так званого «військового» ПДФО. На діалоговій зустрічі Херсонського регіонального відділення АМУ ми дискутували з народними депутатами Павлом Павлішем та Миколою Задорожним, членом парламентського бюджетного комітету, стосовно того, наскільки прийнятним є вилучення з бюджетів громад так званого «військового» ПДФО. Позиція депутатів Верховної Ради – вилучати. Головний їхній аргумент – наявні залишки коштів на рахунках громад. Хоча зрозуміло, що кожна громада зобов’язана мати резерв! Це крім того, що громади Херсонщини понесли неабиякі втрати за час війни. Тож тверда позиція Асоціації міст України – залишити «військове» ПДФО та надати право громадам офіційно фінансувати ЗСУ. Бо, при всій повазі до нардепів, неофіційно місцеве самоврядування це робить протягом усього періоду воєнного стану. Крім того, нинішній стан місцевих бюджетів, м’яко кажучи, викликає занепокоєння…
Однак, Бюджетний комітет уже переглянув рішення щодо законопроєкту 10037 «про військове ПДФО», і – кошти таки вилучатимуть… Зараз важко передбачити наслідки. Але громади Херсонщини недорахуються грошей – це факт.
Важливим є збереження робочих місць у громадах. Поки що хоча б для працівників бюджетної сфери. Наприклад, в освіті проблемою є зменшення кількості учнів, а значить скорочення кількості класів в освітніх закладах Херсонщини, яка може запропонувати сьогодні навчання для дітей лише в онлайні. А родини намагаються забезпечити дітям «живу» освіту. Навчання в онлайні буде більш продуктивним, якщо в класах буде менша кількість учнів. Тож при меншій наповнюваності класів покращимо освіту та збережемо максимум робочих місць. Тобто різні обставини вплинули на стан наповнюваності класів. Люди – це безцінний ресурс і його потрібно зберігати всіма можливими способами.
Ще одне важливе завдання для громад Херсонщини – це створення матеріального резерву в розрахунку на майбутнє. Воно стосується всіх громад, але окупованих – у першу чергу. Для деокупованих, які наразі перебувають здебільшого в складних безпекових умовах, під постійними обстрілами, гроші на рахунках – це ідеальний резерв. А для окупованих – тим паче. В умовах війни, коли не знаєш у який склад «прилетить», краще хай кошти лежать на рахунках, і їх використати можна за найпершої потреби. Дуже обурює, коли нардепи звинувачують місцеве самоврядування в тому, що «в них є ще гроші на рахунках». Але! Тільки жовтень місяць, рік ще не закінчився! І громада повинна мати резерв! А якщо щось станеться – наприклад на електромережах чи з насосом водозабезпечення в селі громади? То який тоді варіант краще: просити навколішки кошти зверху, чи мати власний оперативний резерв?
- Є приклади співпраці АМУ з громадами по благодійній допомозі? - Так, ми маємо подібні приклади. Але, одразу скажу, це скоріше виняток з правил. Бо Асоціація не надає ні грошової допомоги, ні благодійної. Але зараз такі часи, що гуртуємось і робимо те, що в наших силах.
Наприклад, після звільнення Херсона, через грантову допомогу АМУ забезпечила всю соціальну сферу Херсонської міської ради комп’ютерами. Ми знаходили кошти й можливості спільно з партнерами і передавали їх громадам. Чорнобаївська та Станіславська громади зараз отримують деревину для того, щоб відновлювати зруйновану інфраструктуру.
Окремо відзначу злагоджену співпрацю муніципалітетів нашої держави після теракту на Каховській ГЕС. Наступного ж дня після трагедії Житомирська міська рада привезла в Херсон величезні помпи, завдяки яким місто «не захлинулося». За допомогою цих помп відкачували воду із насосних Міськводоканалу, і обладнання нашого водоканалу продовжувало працювати! Це неможливо переоцінити! Потім Хмельницький привозив потрібне обладнання, потім інші, ще і ще. Ми б ніколи не впоралися самі, якби не інші міста, тісна скоординована співпраця!

- Які повноваження по факту мають зараз окуповані громади? - Ну не громади, а керівництво громад. Всі повноваження в них зберігаються, питання в тому, яку реальну підтримку населенню окупованих територій реально надати. Керівники, які виїхали, – діють на підконтрольній території в міру своїх можливостей. По факту – вони можуть тільки платити заробітну плату тим, хто продовжує працювати. Наприклад, педагогам, які виїхали і відкрили онлайн – школи. Ба навіть вихователі дитячих садочків займаються онлайн зі своїми вихованцями. Своїм громадянам, які виїхали на підконтрольну територію, надають гуманітарну, консультаційну допомогу. Тільки на це можуть витрачати гроші з рахунків. В усьому іншому – обмежені.
- Які проєкти діють у громадах Херсонщини зараз? - Співпраця з багатьма Міжнародними донорами продовжується. У нас є Програма DOBRE від організації USAID. І зараз вони продовжують працювати, або планують розпочати роботу в 17 громадах Херсонської області. У цьому списку майбутніх учасників програми є навіть ще окуповані громади, але вони потрапили до переліку номінантів Програми. DOBRE – це Програма, яка допомагає планувати розвиток громад, і фінансує їх ключові проєкти. Зараз, наприклад, Нововоронцовська громада вирішуватиме питання водопостачання завдяки цій Програмі.
- Якою зараз є співпраця голів громад з військовими адміністраціями? Маю на увазі ті населені пункти, де указом Президента створено вказані адміністрації. - Військові адміністрації створено на Херсонщині в усіх громадах. І ваше питання не стільки про підпорядкування, скільки про вдалу комунікацію на місцях. Зрозуміло, що зараз військова адміністрація має всю повноту відповідальності – це регулюється законодавством. Повноваження голів, депутатів сільських, селищних, міських рад сьогодні припинилися до завершення воєнного стану. Але це виборні посади, і статус голови або депутата вони зберігають. Голови громад – це люди, які чудово знають свої громади, їх проблеми. І в тих громадах, де начальники ВА залучають голів місцевих рад або старост до співпраці – там є результат. Головне – зберегти громаду, людей та використати наявний ресурс на благо місцевого самоврядування.
Спілкувалась Олена Попович