Команда “Вільних людей”, або Патріотичне виховання дітей Херсонщини

 

Від ініціативи школярів до перемог у змаганнях

Руслан Руденко викладав захист України, фізику, інформатику, трудове навчання та фізкультуру. Був класним керівником і керував гуртком “Джура”. Він розповідає, що гурток створили ще у 2015-му році за ініціативи тоді ще старшокласника та найактивнішого учасника учнівського самоврядування Данила Щоголя. До закінчення школи він і вів гурток.

Данило захотів, щоб ми поїхали на районі змагання. Я тоді був помічником. Ми вибороли друге місце. Наступного року виграли перше місце в районі й потрапили на обласні змагання. Вони відбувалися в селі Красному між Лазурним і Скадовськом, – згадує вчитель.

Участь у “Джурі” тоді брало понад 20 команд. Упродовж семи днів, поки тривали змагання, діти жили на березі моря, ночували в наметах. Щодня відбувалися різні змагання та конкурси. Наприклад, конкурс на знання історії, всього, що пов’язано з козацтвом та з українською армією. Були туристичні випробування й багато іншого. Діти навчалися надавати першу домедичну допомогу.

Окрім змагань “Джури” Руслан Руденко їздив із дітьми й на  військово-патріотичну гру “Козацький гарт” і на всеукраїнський вишкіл “Гвардієць”. У таких вишколах брало участь понад 300 дітей з усіх куточків України. Учасників розподіляли на команди так, щоб в кожній були діти з різних областей. Тож діти з Півдня, Заходу й Півночі України знайомилися і гуртувалися, навчалися зокрема користуватися зброєю та орієнтуватися на місцевості.

Як у дні окупації рятували прапори

З моменту повномасштабного вторгнення ні про які змагання та вишколи, навіть не думали. Херсонщину окупували російські війська.
Ось що згадує Руслан Олексійович про ці дні.

Перші дні взагалі нічого не було зрозуміло. Потім на 10-й день волонтери привезли хліб. Попросили роздати людям по пів буханки, по буханцю. Хліба було небагато, вибирали сім'ї з дітьми.

Сім’я Руслана мала в підвалі картоплю. Кілька мішків вони по відру, роздали знайомим і тим, хто звертався по допомогу. Виїжджати спочатку не планували. Потім почалися обшуки. По вулицях їздили великі машини, солдати заглядали до кожного двору. За словами Руслана, спочатку російські військові оглядали все поверхово і перевіряли документи. Однак він  кожного дня чекав, що навідаються знову. Адже чимало людей знали, що Руслан зберігає патріотичну символіку, козацькі костюми учасників “Джури”, прапори та інше.

Згодом селом пішли розмови, що вчителів змушуватимуть переходити на бік окупантів і викладати за російською програмою. А на початку квітня в єдиних новинах повідомили про звірства окупантів у Бучі.

Це було, мабуть, числа 7-го. Бо тоді пішли колони ворожої техніки з Херсона повз нас. Ми понад трасою живемо, три дні це спостерігали. І вже 9-го квітня десь о 10-й годині вечора я знайшов перевізника, який згодився вивезти нас з окупації, а 10-го числа ми виїхали, – розповідає Руслан Руденко.

Перш ніж виїздити, все, що мало стосунок до “Джури” та патріотичного виховання дітей, він закопав на  городі.

“Вільні люди” повертаються до змагань

Руслан із дружиною Наталією, вчителькою початкових класів, та їхньою донькою знайшли прихисток на Заході України. Там подружжя продовжило працювати дистанційно в Дар’ївському ліцеї. А цьогоріч Херсонський обласний центр туризму та краєзнавства запропонував Руслану знову організувати дітей і взяти участь у змаганнях з “Джури”, які мали проходити в Закарпатті.

Він обдзвонив дітей з гуртка та їхніх батьків. Каже: діти дуже зраділи, а більшість батьків охоче згодилися відпустити їх на гру. Адже це була гарна можливість для дітей побувати у мальовничому Закарпатті, побачити одне одного, і не тільки позмагатися, а й активно відпочити та відволіктися від обстрілів.  

Коли Руслан приїхав додому, щоб вести команду на обласні змагання, викопав усі схованки. До Закарпаття вони прибули з прапорами, які пережили окупацію. А після “Джури”, вихованці гуртка побували ще й на вишколах “Гвардієць” і  “Джура Поліцейський”.

Своїми враженнями з журналістами “Вгору” поділилися четверо учасників цьогорічної “Джури” та вишколів  Андрій, Лєра, Крістіна та Микита – учні 11 класу Дар’ївського ліцею ім. Андрія Шульги. Вони запевняють: Джура це не лише навчання в теорії та практиці, це перш за все емоції, спогади та приємні знайомства. А також чудова нагода поїхати в інше місто та відволіктись від херсонських буднів з пострілами та тривогами. Однак, Лєра, до прикладу, зізнається, що завдяки Джурі здобула знання, які допоможуть їй у майбутній професії. Її однокласник Андрій розповідає, що в цьому році на Джурі вони брали участь в конкурсах з історії, проходили смугу перешкод, практикувалися в орієнтуванні за картою, їздили на цікаві екскурсії, зокрема побачили водоспад Шипіт. А на вишколі "Гвардієць" із дітьми спілкувалися військові з полку “Азов” та Національної гвардії України. Гуртківці вчилися збирати й розбирати автомати, стріляли на полігоні, дізналися чимало цікавого про бойову медицину. Також під час вишколів побували у закладах, де навчаються наші захисники. Про це із захватом згадує Крістіна. Та понад усе, дівчині, як і іншим членам команди, найбільше сподобалося те, що вони нарешті змогли побачитися й поспілкуватися з однокласниками та поринули в атмосферу, яка була до війни. І, хоча на змаганнях було доволі складно й не завжди вдавалося вибороти почесні місця, діти вважають: загалом вони впоралися й налаштовані й далі брати участь і перемагати. Про це впевнено говорить ройовий команди Микита.

Гуртківці усвідомлюють, що в нинішній час такі заходи доволі важливі, бо виховують патріотизм, дають чимало корисних навичок і об'єднують молодь. Помітили, що з кожною поїздкою команда “Вільних людей” стає все більш згуртованою.

Зі змагань “Вільні люди” повернулися не з порожніми руками. З обох вишколів привезли дипломи, грамоти та подяки, а також футболки й кепки з символікою заходів. На “Джурі” в Закарпатті в різних змаганнях і конкурсах отримували перші, другі й треті місця, а в кінцевому результаті посіли третє місце. Наразі гуртківці не розслабляються, підтримують гарну фізичну форму й готуються до наступних змагань. Вони вже взяли участь у відбірковому конкурсі, який проходив в онлайн форматі.

Ганна Щидловська, Вгору
Фото з цьогорічних заходів надав Руслан Руденко