Загиблий 25 лютого 2022 року на Луганщині український військовий, прикордонник, кримський татарин Усеін Мухтаров, якого поховали у Києві 29 грудня 2023 року, мріяв повернути Крим під контроль України та хотів боронити свій край. Його командир назвав бійця "одним з найкращих".Суспільне Крим дізналося історію Мухтарова через його родину, близьких та побратимів.
Родина депортованих кримських татар Мухтарових повернулася з Узбекистану у 1984 році. Радянська влада тоді не пускала кримських татар до Криму, тож вони оселилися в селі Стрілкове Генічеського району Херсонської області, яке з півостровом розділяє лише озеро Сиваш.
Усеін Мухтаров у дитинстві. Фото: сімейний архів Мухтарова
Сестра військового Аліме Мухтарова зазначила, що він з дитинства був борцем за справедливість та рано подорослішав через смерть мами.
"Мати померла, коли Усеіну напевно було років 16-17. Через хворобу, у неї був рак крові. І, напевно, раніше довелося йому подорослішати", — розповіла вона.
Усеін Мухтаров із сестрою Аліме Мухтаровою. Фото: сімейний архів Мухтарова
Усеін Мухтаров. Фото: сімейний архів Мухтарова
Служити у Державну прикордонну службу кримський татарин пішов ще у 2017 році в Бердянський прикордонний загін, а через три роки перевівся на Луганщину. Командир головного сержанта Усеіна Мухтарова полковник Дмитро Арсеньєв заявив, що він був відповідальним, знався на зброї та був серед кращих у підрозділі.
"Він займав посаду помічника гранатометника, але приймав набагато більше обов'язків. Знав досконало і озброєння, і навчав товаришів по службі. Приймав передовий досвід. Ну, скажімо так, був один з найкращих. Хотів боронити свій край. І хотів повернути дуже Крим", — пригадав Арсеньєв.
Усеін Мухтаров. Фото: сімейний архів Мухтарова
Військового застало повномасштабне російське вторгнення у місті Щастя на Луганщині. Частина підрозділів третього Луганського прикордонного загону вже у першу добу вторгнення 24 лютого 2022 року опинилися в оточенні.
"Колона, яка робила, скажімо, маневр силами і засобами на запасні точки позиції, також була розбита. І тому протягом ночі з 24 на 25 (лютого — ред.) багато військових виходили пішки у точку збору. Станом на 25 число, коли ми вже розуміли скільки залишилось в оточенні, було прийнято рішення направити колону для виводу особового складу, який прибув на точку збору. В цій колоні як раз і перебував головний сержант Мухтаров. До точки збору доїхали без пригод у визначений час. Зібрали людей і під час повернення людей в тили, колона, на жаль, була розстріляна противником", — розповів полковник.
Усеін Мухтаров. Фото: сімейний архів Мухтарова
Сестра Усеіна зазначила, що 25 лютого близько о 06:00 говорила з братом по телефону. Він казав, що йдуть у тил та щоб вона не хвилювалася за нього, а також казав, що "все добре". Ці слова її заспокоїли. Тоді село Стрілкове, де проживала родина Мухтарових, вже було в окупації. Про смерть брата Аліме дізналась через тиждень.
"Тиждень не було з ним зв'язку. Але зв'язку ще не було в нас у селі — відрубався будь-який зв'язок. 5 березня почали шукати родичів Усеіна. Хотів зв'язатися староста з села в Луганській області. Він каже, що тиждень ішли бої. Зараз, каже, коли затишшя, почали збирати трупи. У мене в цей момент питання не виникло, як він знайшов як зв'язатися з нами. Він теж каже: "Ви розумієте, я багато теж не можу говорити, я теж на окупованій території". Зв'язався староста, каже: "Не можу нічого зробити, єдине — можу поховати, але під номерами. Війна закінчиться я вам усе покажу", — розповіла сестра загиблого прикордонника.
Усеін Мухтаров. Фото: сімейний архів Мухтарова
Тоді офіційних повідомлень про загибель Мухтарова не було, тому рідні та друзі в його смерть спочатку не повірили.
"Я почала шукати в списках полонених. Я навіть почала шукати гарячі лінії країни-ворога, ну щоб якось до них зателефонувати, задати питання, і до нашого Координаційного штабу. Але ще інформації не було", — сказала подруга дитинства українського військового Катерина Олефір.
Усеін Мухтаров. Фото: сімейний архів Мухтарова
Заступник начальника відділу соціально-гуманітарного забезпечення Луганського прикордонного загону лейтенант Микита Ляшенко, який займався внутрішнім розслідуванням, зауважив, що обставини загибелі Мухтарова з'ясували згодом.
"Nissan Patrol, в якому знаходився старший сержант Мухтаров, потрапив під стрілецький обстріл. Після чого, десь близько 5-6 діб, так звана "ЛНР" провела братське поховання. У березні 2022 року представниками так званих "ЛНР" було проведено ексгумацію тіл і були відправлені в населений пункт Луганськ для проведення експертизи. 14-18 грудня 2022 року до нас надійшло інформування від Генерального штабу ЗСУ, що ними було проведено ряд заходів, а саме репатріаційні заходи, тобто це обмін тілами військовослужбовців загиблих. По старшому сержанту Мухтарову (його загибель — ред.) ми дізналися по його жетону, особистому номеру", — розповів Ляшенко.
Усеін Мухтаров. Фото: сімейний архів Мухтарова
Усеін Мухтаров. Фото: сімейний архів Мухтарова
Після цього були проведені тривалі експертизи. Сестра загиблого прикордонника на той час виїхала з окупованого Стрілкового за кордон та приїжджала звідти, аби здати зразок ДНК, щоб підтвердити, що тіло належить саме Усеіну.
Врешті, 29 грудня 2023 року його вдалося поховати у Києві з відданням військових почестей та згідно традицій Ісламу. Посмертно Мухтарова нагородили орденом "За мужність" III ступеня.
Поховання Усеїна Мухтарова ПРЕССЛУЖБА ЛУГАНСЬКОГО ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ ІМ. ГЕРОЯ УКРАЇНИ ПОЛКОВНИКА ЄВГЕНІЯ ПІКУСА
Поховання Усеіна Мухтарова у Києві 29 грудня 2023 року ФОТО: ПРЕССЛУЖБА ЛУГАНСЬКОГО ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ ІМ. ГЕРОЯ УКРАЇНИ ПОЛКОВНИКА ЄВГЕНІЯ ПІКУСА
Поховання Усеїна Мухтарова ПРЕССЛУЖБА ЛУГАНСЬКОГО ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ ІМ. ГЕРОЯ УКРАЇНИ ПОЛКОВНИКА ЄВГЕНІЯ ПІКУСАПоховання Усеїна Мухтарова ПРЕССЛУЖБА ЛУГАНСЬКОГО ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ ІМ. ГЕРОЯ УКРАЇНИ ПОЛКОВНИКА ЄВГЕНІЯ ПІКУСАПоховання Усеіна Мухтарова у Києві 29 грудня 2023 року ФОТО: ПРЕССЛУЖБА ЛУГАНСЬКОГО ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ ІМ. ГЕРОЯ УКРАЇНИ ПОЛКОВНИКА ЄВГЕНІЯ ПІКУСА
Орден "За мужність" III ступеня для Усеіна Мухтарова. Фото: сімейний архів Мухтарова
Суспільне Крим