"Хочеться довести програму до кінця". Українець Просторов — про очікування та цілі від ЧС зі стрибків на батуті

За увесь цей час гімнаст лише одного разу виступав у фіналі: у 2015 році він став п'ятим у синхронних стрибках з батуту.

До ЧС-2023 Просторов підходитиме після "срібла" у синхронних стрибках на етапі Кубка світу у Сантаремі. На самому ж чемпіонаті світу український атлет змагатиметься, передусім, за здобуття ліцензії на Олімпіаду-2024 для країни — туди потрапить вісім найкращих атлетів (не більше одного представника від країни).

Перед початком турніру український спортсмен дав ексклюзивне інтерв'ю для Суспільне Спорт, у якому розповів про очікування від змагань, а також підготовку до турніру та вплив повномасштабного вторгнення.

• Про форму перед початком турніру

"Наразі можу сказати, що форма дуже гарна. Ми вже прилетіли до Великої Британії. У цілому, все добре. Я не знаю, як готувалася команда, тому що тренуюся в іншому місті. Уся основа базувалася у Ганновері, а я знаходився у Бад-Кройцнаху, це біля Майнцу. Тому за команду нічого сказати не можу, але маю надію, що все добре, усі готові. Це дуже важливий старт, чемпіонат світу, це відбір до Олімпійських ігор. У всіх є бажання виступити якомога краще для себе та для країни".

• Про принцип відбору на Олімпіаду-2024 через ЧС

"Зараз одразу будуть брати ліцензії всі, хто увійшов до фіналу чемпіонату світу. Але це лише країни, не індивідуальні. Усі інші ліцензії будуть розіграні на Кубках світу, там де ти виборюєш змагальні очки та набираєш необхідну суму балів".

• Про майбутній виступ на чемпіонаті світу

"Я буду виступати у синхронних стрибках, як завжди. Не фокусуюся на чомусь конкретному – індивідуальних або синхронних стрибках. Хочеться просто виступати стабільно, ефективно, а там результат покаже сам себе. У мене немає якогось фокусу на окрему дисципліну, треба виступати, показувати свою змагальну комбінацію.

Якщо брати участь в усіх півфіналах, фіналах, то це кожний день – змагальний. Тобто, перший день, це буде кваліфікація, потім кваліфікація синхрону, потім півфінал, фінал команди у третій день. А далі фінал індивідуальний, фінал синхрону. Ще у нас є заліковий фінал, де усі три види спорту – батут, дабл-міні та акробатична доріжка. Проте у ньому ми не беремо участь, тому що у нас немає дівчини на дабл-міні, а це обов’язковий вид програми. У нас в Україні дабл-міні – це майже неіснуючий вид спорту".

Микола Просторов разом з Антоном Давиденком (зліва) на подіумі Кубка світу в Сантаремі

• Про ціль на чемпіонаті світу

"Я не дуже хочу фокусуватися на якихось цілях у плані результату. Хочеться довести свою програму до кінця, все зробити. Звісно, є розуміння, де я можу опинитися. Однак тут дуже багато факторів. Стрибки на батуті – це такий вид спорту, що ти можеш бути готовий на 100%, але прокинувся не у тому настрої, і це вже може вплинути на результат. Я ставлю собі за мету робити 10 елементів кожного разу, а далі – побачимо".

"Фінал? Я гадаю, що це реально, але повинні скластися дуже гарні обставини, щоб туди потрапити. Зараз у нас така тенденція, що дуже багато середніх спортсменів, які можуть змагатися за фінал, вони виросли всі. Тобто, півфінал, 24 чоловіки, всі сильні. У нас така велика конкуренція, що навіть за півфінал треба добре поборотися".

• Про підготовку до чемпіонату світу

"Дуже хочу подякувати Німеччині, тому що коли у нас був чемпіонат Європи влітку 2022 року, вони одними з перших запропонували ці два міста – Ганновер та Бад-Кройцнахдля постійного тренування. Нам сказали, що допоможуть з житлом та усім, чим потрібно. Вони єдині, хто дозволили нам знаходитися тут довгостроково. Багато країн пропонували місця для тренувань, але на два-три тижні, максимум місяць.
Є така людина, його ім’я Патрік Зікфрід, він головний суддя тут. Він запропонував свою допомогу. Бад-Кройцнах – це клуб, який надає місце для тренування, там також базується половина збірної Німеччини. У Ганновері олімпійська база для багатьох видів спорту. Вони спершу запропонували проживати там, потім хлопці роз’їхалися по квартирах".

Микола Просторов. Фото: Українська федерація гімнастики

• Про повномасштабне вторгнення Росії в Україну

"У Херсоні у мене залишилася бабуся, вона була в окупації. У неї більш-менш усе добре, тому що вона живе у частині міста, куди дуже рідко прилітає. Навіть коли дамбу підірвали, до неї вода не дійшла, оскільки будинок знаходиться на висоті.

У мене ситуація гірша, мій мікрорайон Острів затопило. Єдине, що у мене квартира була на п’ятому поверсі, тому вода не дійшла. Зараз вже який місяць намагаються висушити підвал. Так усе ціле, лише балкон постраждав, вибиті вікна. Я хотів приїхати додому двічі, але не зміг, тому що починалися дуже масовані обстріли.

Вдома я не був від початку війни. 24 лютого я виїхав до бабусі у Миколаївську область й більше не повертався. Я все забув, прихопив лише пару футболок, штани одні та білизну. Я гадав, що на два дні поїду й потім повернуся. У психологічному плані спершу це мало для мене велике значення, тиснуло дуже сильно. Зараз просто розумію, що дуже багато часу пройшло, життя триває. Зациклюватися, що все втрачено точно не слід. Втратив і втратив, головне – що країну не втратили".

Хто такий Микола Просторов?

• 28-річний український стрибун на батуті, що народився у Херсоні.
• Просторов — срібний призер Всесвітніх ігор-2017 у синхронних стрибках з Дмитром Бєдєвкіним.
• 2-разовий призеро чемпіонатів Європи: "срібло" у 2016 році у синхронних стрибках, "бронза" у 2018-му у командних змаганнях. А у 2019 році Просторов ще й став срібним медалістом Європейських ігор у синхронних стрибках.
• Також на рахунку Просторова участь на Олімпіаді-2020. У кваліфікації в особистому турнірі він посів 12-е місце і до фіналу не пройшов.