У жовтні 2019 року під час Міжнародного економічного форумуRE:THINK Invest in Ukraineу Маріуполі між Європейським банком реконструкції та розвитку і міським комунальним підприємством «Херсонелектротранс» був підписаний договір про кредит на 10 мільйонів євро для закупівлі 50 нових низкопольних тролейбусів, запчастин і обладнання для них та інвестиційний грант на 1,5 млн євро для модернізації та розширення контактної мережі.
Сам факт отримання кредиту «Херсонелектротрансом» можна вважати чудом, бо до останнього підписання договору було під питанням - комунальне підприємство дотаційне і не вилазить із боргів. Але тепер тендер ЄБРР може добре підсвітити корупційну складову закупівель херсонських тролейбусників у 2019 році.На прикладі «Херсонелектротранс» також можна побачити, як вимиваються кошти з комунальних підприємств українських міст і якою недолугою є їхня економіка.
Нашій людині ще важко усвідомити, що нічого безкоштовного не буває. Все нібито безкоштовне або пільгове сплачують платники податків. Херсонці можуть не здогадуватись, але саме вони виплачують значну компенсацію МКП «Херсонелектротранс» (ХЕТ) за пільговиків – пасажирів, які не платять за свій проїзд у міському транспорті. Як і про те, що дохід підприємства, яке постійно демонструє збитки і податкові борги, в 2019 році на 70% складався саме з цієї компенсації. За проїзд умовних 23 мільйонів пасажирів-пенсіонерів компенсація минулого року склала 57 млн гривень. Це в місті, де мешкає всього 300 тисяч чоловік і де активно їздять маршрутки.
Все заради компенсації
Як нараховується компенсація ХЕТ за перевезення пільговиків?
У квітні 2016 року президент Петро Порошенко наклав вето на розподіл субвенції на пільговий проїзд у громадському транспорті з державного бюджету і зробив місцеві бюджети відповідальними за компенсацію проїзду пільговиків.
Для нарахування компенсації перевізнику встановлюється коефіцієнт, який показує співвідношення кількості пасажирів, які платять за проїзд, і які мають право не купувати квитки – пенсіонери і громадяни низки пільгових категорій.
У різні роки у Херсоні діяли різні коефіцієнти пільговиків: у жовтні 2014 р коефіцієнт дорівнював 4,74, в 2016 р – 4,6, у 2018 р – 4,15.
Тобто, на одного пасажира, який сплатив за проїзд, міський бюджет повинен виплатити «Херсонелектротрансу» компенсацію більш ніж за чотирьох пільговиків, які ймовірно скористалися транспортом.
Коефіцієнт пільговиків розраховується на підставі даних Управління соціальної політики Херсонської міської ради, а сума компенсації – на підставі коефіцієнта і даних про кількість пасажирів, які сплачували за проїзд, які надає перевізник, у даному випадку – «Херсонелектротранс», базуючись на виручці. (Достовірність даних щодо реальної кількості перевезених пасажирів – окрема проблема, яку в деяких містах вирішують, серед іншого, введенням електронних карток, якими пільговики "чекінять” свій проїзд ). І, без сумніву, важлива складова в сумі компенсації – ціна проїзду, яка постійно зростає.
У 2016 році така компенсація перевезень пільговиків ХЕТ склала 12,8 млн грн при ціні тролейбусного квитка в 1,25 грн. Тоді глава транспортної комісії Херсонської міської ради Єгор Устинов в інтерв’ю виданню «Херсонські вісті» критикував доцільність таких виплат з міського бюджету: «Половину січня тролейбуси не ходили, це видно навіть по витратах на електроенергію, а компенсували ми їм той же мільйон, що і в лютому».
Восени того ж 2016 року Єгор Устинов очолив «Херсонелектротранс», і його показники почали зростати, що зовсім не означає покращення його стану. Виконавчий комітет Херсонської міськради (до складу якого входить, до речі, і батько Єгора Устинова, директор ринку «Дніпровський» Олександр Устинов), рішенням №39 від 31 січня 2017 р. підняв ціну на проїзд в міському транспорті удвічі – з 1,25 до 2,5 грн. Це було вмотивовано «збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, зростанням вартості електроенергії та інших матеріальних ресурсів, а також для забезпечення стійкого фінансового стану підприємства». При цьому ХЕТ все одно закінчив 2017 рік зі збитком в 3 млн грн (тут і далі – за данимифінансових звітів КПна його офіційному сайті).
З ростом ціни на проїзд зросла і компенсація, яку бюджет виплачує ХЕТ за перевезення пільгових пасажирів. З 12,8 млн в 2016 вона збільшилася до 37 млн у 2017 році – практично в три рази при власному доході підприємства в 9,2 млн грн і 19 млн пільгових пасажирів.
У 2018 році компенсація склала вже 47,4 млн грн. При цьому дохід від продажу квитків склав 14 млн грн, а кількість пільгових пасажирів зросла до 24 млн! За 2 роки – з 2016 по 2018 кількість тролейбусів збільшилася всього на 16%, а компенсація зросла – в 3,7 рази.
У жовтні 2019 р. Виконавчий комітет прийняв рішення про зниження коефіцієнта компенсації з 4,15 до 3. Однак бюджет від цього не виграв, а ХЕТ – нічого не втратив, бо компенсація за пільговий проїзд збільшилась: у 2019 р. вона становила вже 57,4 млн, а дохід від продажу квитків – 17,7 млн грн при 28,4 млн пасажирів-пільговиків. «Херсонелектротранс», до речі, відзвітував також про зростання кількості перевезених пасажирів – при тому, що середня кількість тролейбусів, що виходили на маршрути, зросла всього на три машини.
Програма «розвитку видатків»
Але херсонські платники податків фінансують не тільки пасажирів-пільговиків. Причому, не тільки ті, що користуються електротранспортом – а всі, і ті, що ходять пішки, і хто їздить власним авто чи екологічним велосипедом. З їхніх податків також надається цільова допомога ХЕТ на …та, практично, на все! У грудні 2017 року міська рада прийняла Програму розвитку електротранспорту в місті Херсон на 2018-2032 роки, до якої вже багато разів вносили зміни. У серпні 2020 року міськрада внесла зміни до Програми і виклала Додатки 1 і 5 у новій редакції, які ми публікуємо нижче.
У таблиці Додатку 1 можемо побачити динаміку зростання видатків із міського бюджету на заходи щодо розвитку міського електротранспорту: 2018 рік – 39,2 млн гривень, 2019 – 30,3 млн, 2020 – рекордні 91,7 млн гривень! Кошти підприємства, залучені на заходи Програми, при цьому складали всього 6, 9 і 15 млн гривень відповідно.
Додаток 5 називається «Заходи із забезпечення беззбиткового фінансування міського електротранспорту», і, по суті, є переліком боргових зобов’язань «Херсонелектротрансу», які депутати покривають коштами платників податків.
У 2018 році з міського бюджету були передбачені 2 млн 644 тис. гривень на погашення боргу ХЕТ із єдиного соціального внеску (штрафи, пеня).
У нинішньому році «цільовою фінансовою підтримкою» погашається податковий борг із ПДФО (4,17 млн) та надається підтримка на 68 млн 368 тис. гривень. Ці кошти платників податків передбачені на оплату електроенергії (19,262 млн) та на заробітну плату із нарахуванням (47,880 млн). Зазначимо, що в жодному з цих видатків кошти самого підприємства не залучені. Виходить, що навіть на зарплату собі не заробляють? При цьому наш аналіз виявив ознаки роздування витрат, яке також покривається податками херсонців.
Як можна вивести гроші зі збиткового КП?
Крім величезної компенсації за рахунок херсонців, основним механізмом можливого виведенням коштів з комунального підприємства є роздування витрат під час закупівель.
Шин багато не буває.У фінансовому звіті КП за 2017 рік вказано, що «21,6% придбаних шин в кількості 122 од. на суму 495,15 тис. грн не використовується та зберігається на складі». Попри цей запас у наступні два роки «Херсонелектротранс» закупляє ще 366 шин на загальну суму в майже2,2 млн гривень.При цьому 75% вартості закуплених шин сплатив бюджет міста, а не ХЕТ.
Два тендери на одне і те ж.У 2019 ХЕТ з різницею у два дні оголосив два тендери на один і той же предмет закупівлі – електричну енергію, з однаковою сумою у 3,3 млн гривень. За одним із тендерів був підписаний договір, другий – скасували, однак обидва тендери залишились стояти у плані закупівель «Херсонелектротранс». На цю дивну обставину звернула увагу ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна», що слідкує за прозорістю закупівель, ізвернулась до підприємстваз проханням роз’яснити ситуацію. Минув рік, а відповідь від ХЕТ так і не надійшла, повідомили в TI Україна.
Два старі, але золоті тролейбуси.До призначення керівником «Херсонелектротрансу» Єгор Устинову згадуваному вже інтерв’юпосилався на досвід колег із західної України щодо значного оновлення парку міського електротранспорту.
«Вартість одного тролейбуса, який вони купують – чеської «Шкоди», що був у використанні, становить близько 180 тис гривень. Скажіть, невже ми не можемо знайти в бюджеті міста 2 млн гривень для того, щоб купити 10 нових тролейбусів? Чому вони це змогли зробити, а ми за останні 4 роки більше 5 млн направили на погашення заборгованості по «Херсонелектротранс», але при цьому не знайшли 200 тисяч, щоб купити повноцінний нормальний тролейбус?», – емоційно запитував журналіста Устинов.
Херсонські депутати знайшли більше 200 тисяч! І вже за керівника Устинова «Херсонелектротранс» придбав дві вживанні Skoda 14Tr за 1 млн 956 тис. гривень.
Такі дані торгів на Prozorro. Така ж сума прописана і в договорі між ХЕТ і переможцем торгів –ТОВ «Торговий Дім «ЛІТАН» (до речі, єдиним учасником відкритих торгів).
Однак узвіті про рух грошових коштівза 8 місяців 2019 року, копія якого є у розпорядженні автора, зазначено, що міський бюджет заплатив за дві Skoda6 млн 328 тис. гривень, а комунальне підприємство – ще 1,35 млн.
То скільки ж херсонці насправді заплатили за два старих тролейбуси: 1,95 млн, 6,3 млн чи всі 7,7 мільйонів гривень?
Хто контролює ХЕТ і його борги?
Не менше плутанини і зі старими та новими боргами комунального підприємства, оскільки у різних джерелах наводяться різні дані про борг у розмірі 7,1 або 4,2.
За результатами однієї і тієї ж перевірки від 27.03.2017 № 66 / 21-22-14-01 впостанові судуборг вказаний в сумі 4,2 млн, а взвіті ХЕТза 2018 рік він дорівнює 7,1 млн. Різниця, як бачимо, – у 2,9 мільйонів!
Цей борг був сплачений херсонцями (2,6 млн) «завдяки підтримці міського голови та більшої части депутатського корпусу » і самим ХЕТ (0,3 млн. Але це не точно – бо у документах міськради такої інформації немає).
Встановити достовірні боргові показники КП автору наразі не вдалося. На запит з проханням уточнити податкову заборгованість «Херсонелектротрансу» за 2017-2018 роки Головне управління податкової служби по Херсонській області не надаложодної конкретної цифри.
У 2019 році перед укладенням контракту на кредит ЄБРР для закупівлі 50 тролейбусів «Херсонелектротранс» вимушений був пройти аудит. Як повідомляв автору радник мера Херсона Артур Мадатян, ЄБРР оплатило послуги аудиту компаніямErnst & Young«Нексія-ДК». Аудиту EY виявив ніде раніше не фіксовані у відкритих системах податкові борги ХЕТ у розмірі 5,3 млн. грн., і це тільки тіло боргу, пені та штрафи за невчасну несплату набігли ще на 4,2 млн. Борг погасили традиційно – депутати внесли зміни до згадуваної програми розвитку електротранспорту.
Єгор Устинов тоді запевняв:«Це останній борг, який є у підприємства. Його важливо було зафіксувати у контексті співпраці з ЄБРР щодо придбання нових тролейбусів».
Але на момент промовляння слів про «останній борг» податковий борг ХЕТ дорівнював 0,7 млн, а на момент укладення договору з ЄБРР в жовтні 2019 він уже виріс до 1,8 млн.гривень. Однак розмовляти про борги Єгор Устинов не побажав – відмовив автору у проханні про інтерв’ю.
Попри щедру підтримку від міського бюджету «Херсонелектротранс» стабільно знаходиться в боргах і демонструє збитки, що, однак, не призводить до зміни керівництва.
Як пише дослідник корупції американський економістДарон Аджемоглу, політика, яка здається громадянам нелогічною, наприклад, – доведення підприємства до боргів, насправді є раціональною і проводиться агентом з метою збільшення своїх вигод, а не для поліпшення соціального добробуту. Доведення підприємства до податкових боргів (накопичення боргів) має сенс в тому, щоб потім цей борг покривався податками херсонців.
Вимивання коштів із загального ресурсу призводить до низької якості послуг, що надаються, незаконного збагачення (яке не обкладається податками), розтраті бюджетних грошей, неефективного використання коштів громади, нечесної конкуренції, падіння конкурентоспроможності. А також до того прикрого факту, що населення платить тричі за послуги – за безпосереднього користування, коштами з бюджету і недоодержаними благами, які були вилучені з бюджету на компенсацію неефективного і несправедливого управління.
Загальні блага не будуть розподілятися справедливо, якщо тим, хто розпоряджається ними для власного збагачення, не буде протиставлена сила, в інтересах якої забезпечити ефективне його розподіл. Ця сила – професійні незалежні і непідкупні органи слідства і суду, професійні медіа, аудитори, розвинені суспільні науки і головне – активне і зацікавлене в справедливому розподілі загальних благ місцеве громадянське суспільство.
Христина Боровкова, для Центру журналістських розслідувань