Оксана Єрохіна, вчителька англійської мови з гімназії № 3 м.Херсона, потрапила до фіналу конкурсу Global Teacher Prize Ukraine.У матеріалі на ресурсі Освіторія розповідає про свій саморозвиток у вчителюванні:- Вчительству я присвятила 25 років, і саме зараз почуваюся максимально незалежною. Коли самостійно обираю шляхи саморозвитку протягом життя. Коли знаходжу можливості для спілкування не лише у школі, а й поза її межами, організовую заходи на місцевому та міжнародному рівнях, співпрацюю з волонтерами з різних країн, учителями та учнями в найбільшій волонтерській програмі Східної Європи GoCamp.
Професійна непосидючість — це про мене! Я переконана: вчитель — та людина, яка може запустити позитивні зміни в суспільстві. Для цього нам з вами стануть у пригоді навички підприємця, логічне мислення, планування, вміння передбачати ризики та комунікувати. Сучасний вчитель — стратег і тактик, який планує шляхи досягнення мети. Він не пасує перед труднощами, шукає фінансову та інформаційну підтримку, обмінюється досвідом. Усе це — довгострокові інвестиції в підвищення престижу професії. Не бійтеся вкладати у свій саморозвиток, ділитися знаннями. Саме так отримаєте «ефект бумеранга»: вам все повернеться сторицею.
- У 2018 я зібрала команду однодумців, щоб привернути увагу до дітей з особливими освітніми потребами у Херсоні. Ми хотіли зробити їх «видимими» для суспільства та навчити освітян впроваджувати інклюзію в школах. Разом з колегами ми подалися на міжнародний конкурс проєктів випускників програм обмінів. І коли з-поміж 1300 аплікантів обрали саме нашу заявку та виділили $19 000 на її реалізацію — емоції зашкалювали. «Є можливість — немає неможливого» — стало девізом на весь наступний рік. Наша команда поєднувала інформаційно-просвітницьку кампанію з тренінгами для дітей з особливими освітніми потребами, їхніх батьків, викладачів і керівників шкіл. Залучили 173 000 осіб, але найактивнішими учасниками стали діти. На завершення проєкту вони підтримали фестивальну ходу в центрі міста: артистичні, іскорки в очах аж палахкотять! Віра в дитину та її можливості стала підґрунтям для успішної реалізації проєкту «Світ можливостей для кожної дитини».- Маю власний мініпорадник «Як отримати крутий грант для реалізації великої ідеї»: скажіть па-па зоні комфорту та зробіть крок уперед. Гугліть гранти. Сформуйте команду з трьох-чотирьох однодумців: люди з навичками менеджменту та обов’язково − бухгалтер. Вивчіть досвід людей, які реалізували подібні гранти. Добре, якщо є чітка інструкція для заповнення заявки. Якщо немає — пошукайте приклад.Організуйте мозковий штурм. Озвучте новаторські ідеї. Визначте перспективних партнерів залежно від того, для кого реалізуєте проєкт. До прикладу, ми залучили Управління освіти, Управління соціальної політики, Управління молоді та спорту. Визначте зони відповідальності залучених учасників. Розподіліть між командою заповнення блоків заявки. Перечитайте кожен рядок. Зробіть фінальну вичитку. Запасіться терпінням і силами: все найцікавіше та найскладніше починається після отримання гранту.
- Колекціонуйте не речі, а досвід. Це додає легкості. Я з великим запалом і любов’ю поповнюю персональну «скриню з досвідом». У ній — 10 років тренерства в проєктах «Вчителі англійської мови — агенти змін», управління на волонтерських засадах соціальним проєктом «Світ можливостей для кожної дитини», участь у літній та зимовій школах Британської ради, фасилітація курсів з медіаграмотності та «Англійська мова для Нової поліції», розробка 170 годин онлайн-занять із використанням ІТ-технологій для Програми малих стипендій з вивчення англійської мови Access, перевірка відкритих тестових завдань ЗНО з англійської мови, перемога в міському та обласному етапах конкурсу «Вчитель року». Чую час від часу: «Ну навіщо тобі все це потрібно?» Відповідь проста: «Щоб бути частиною позитивних змін». Є в англійській мові вислів «sharing is caring» — ділитися своїм піклуванням (дослівно). Ділитися напрацюваннями і таким чином сприяти змінам — моє найважливіше вчительське мистецтво. Але й сама не цураюся бути ученицею. Досвід, який особливо ціную, — стажування в США. Поїздка стала першим кроком до початку мого шляху як тренера. Навчила не здаватися. Річ у тім, що першу заявку я написала ще в 2004 році, але через маленьку неуважність до вимог залишилася «за бортом». Через 4 роки вирішила спробувати знову і стала фіналісткою конкурсу Програми педагогічної майстерності та досягнень. Два місяці всотувала досвід в Університеті Небраски, що в Лінкольні. Чого навчилася там? Діяти за правилом «Вперед! Ні кроку назад не відступати» та викорінила у собі страх пробувати нове. Із США до своєї школи я привезла вебквести — у 2009 році це було суперновинкою. Зрозуміла, що в українських школах «забагато вчителя у класі» і дала більше автономії своїм учням. Стала координатором їхньої роботи, а не людиною, яка постійно вказує, що робити. Ще з того часу плекаю інтерес учнів до мультикультурності світу. Зараз вони з великим інтересом спілкуються з однолітками з різних куточків світу через Mystery Skype. Ми запрошуємо волонтерів з інших країн до нас на онлайн-заняття, беремо участь у волонтерських та соціальних онлайн-проєктах.
- Де вчителю знайти цікаві варіанти для стажування? Розгляньте програму TEA. Слідкуйте за пропозиціями на сайті Американських Рад чи на сайті Посольства США в Україні в розділі «Освіта». І, будь ласка, вірте в себе. Немає вчителів чи учнів, яким «не дано». Є ті, кому не додано — розуміння, визнання їхньої унікальності й можливостей для виходу із зони комфорту.
- У 2018 я зібрала команду однодумців, щоб привернути увагу до дітей з особливими освітніми потребами у Херсоні. Ми хотіли зробити їх «видимими» для суспільства та навчити освітян впроваджувати інклюзію в школах. Разом з колегами ми подалися на міжнародний конкурс проєктів випускників програм обмінів. І коли з-поміж 1300 аплікантів обрали саме нашу заявку та виділили $19 000 на її реалізацію — емоції зашкалювали. «Є можливість — немає неможливого» — стало девізом на весь наступний рік. Наша команда поєднувала інформаційно-просвітницьку кампанію з тренінгами для дітей з особливими освітніми потребами, їхніх батьків, викладачів і керівників шкіл. Залучили 173 000 осіб, але найактивнішими учасниками стали діти. На завершення проєкту вони підтримали фестивальну ходу в центрі міста: артистичні, іскорки в очах аж палахкотять! Віра в дитину та її можливості стала підґрунтям для успішної реалізації проєкту «Світ можливостей для кожної дитини».- Маю власний мініпорадник «Як отримати крутий грант для реалізації великої ідеї»: скажіть па-па зоні комфорту та зробіть крок уперед. Гугліть гранти. Сформуйте команду з трьох-чотирьох однодумців: люди з навичками менеджменту та обов’язково − бухгалтер. Вивчіть досвід людей, які реалізували подібні гранти. Добре, якщо є чітка інструкція для заповнення заявки. Якщо немає — пошукайте приклад.Організуйте мозковий штурм. Озвучте новаторські ідеї. Визначте перспективних партнерів залежно від того, для кого реалізуєте проєкт. До прикладу, ми залучили Управління освіти, Управління соціальної політики, Управління молоді та спорту. Визначте зони відповідальності залучених учасників. Розподіліть між командою заповнення блоків заявки. Перечитайте кожен рядок. Зробіть фінальну вичитку. Запасіться терпінням і силами: все найцікавіше та найскладніше починається після отримання гранту.
- Колекціонуйте не речі, а досвід. Це додає легкості. Я з великим запалом і любов’ю поповнюю персональну «скриню з досвідом». У ній — 10 років тренерства в проєктах «Вчителі англійської мови — агенти змін», управління на волонтерських засадах соціальним проєктом «Світ можливостей для кожної дитини», участь у літній та зимовій школах Британської ради, фасилітація курсів з медіаграмотності та «Англійська мова для Нової поліції», розробка 170 годин онлайн-занять із використанням ІТ-технологій для Програми малих стипендій з вивчення англійської мови Access, перевірка відкритих тестових завдань ЗНО з англійської мови, перемога в міському та обласному етапах конкурсу «Вчитель року». Чую час від часу: «Ну навіщо тобі все це потрібно?» Відповідь проста: «Щоб бути частиною позитивних змін». Є в англійській мові вислів «sharing is caring» — ділитися своїм піклуванням (дослівно). Ділитися напрацюваннями і таким чином сприяти змінам — моє найважливіше вчительське мистецтво. Але й сама не цураюся бути ученицею. Досвід, який особливо ціную, — стажування в США. Поїздка стала першим кроком до початку мого шляху як тренера. Навчила не здаватися. Річ у тім, що першу заявку я написала ще в 2004 році, але через маленьку неуважність до вимог залишилася «за бортом». Через 4 роки вирішила спробувати знову і стала фіналісткою конкурсу Програми педагогічної майстерності та досягнень. Два місяці всотувала досвід в Університеті Небраски, що в Лінкольні. Чого навчилася там? Діяти за правилом «Вперед! Ні кроку назад не відступати» та викорінила у собі страх пробувати нове. Із США до своєї школи я привезла вебквести — у 2009 році це було суперновинкою. Зрозуміла, що в українських школах «забагато вчителя у класі» і дала більше автономії своїм учням. Стала координатором їхньої роботи, а не людиною, яка постійно вказує, що робити. Ще з того часу плекаю інтерес учнів до мультикультурності світу. Зараз вони з великим інтересом спілкуються з однолітками з різних куточків світу через Mystery Skype. Ми запрошуємо волонтерів з інших країн до нас на онлайн-заняття, беремо участь у волонтерських та соціальних онлайн-проєктах.
- Де вчителю знайти цікаві варіанти для стажування? Розгляньте програму TEA. Слідкуйте за пропозиціями на сайті Американських Рад чи на сайті Посольства США в Україні в розділі «Освіта». І, будь ласка, вірте в себе. Немає вчителів чи учнів, яким «не дано». Є ті, кому не додано — розуміння, визнання їхньої унікальності й можливостей для виходу із зони комфорту.