Херсонець Володимир Кислий забрав на перетримку мексиканського тарантула на ім’я Сільф, коли його знайома виїжджала з міста під час тимчасової окупації. Чоловік поборов арахнофобію та захопився розведенням павуків.Сільф — це червоноколінний павук-птахоїд виду Брахіпельма Смітті, або, як його ще називають мексиканський тарантул. Йому чотири роки, два з них живе у херсонця Володимира Кислого.
"Я побачив об'яву у знайомої дівчини, яка виїхала з Херсона, що потрібно взяти павучка на перетримку. А мені з одного боку страшно, а з іншого боку, написав, що якщо ніхто не знайдеться, то, будь ласка, звертайся до мене, я його візьму. І я на 99% був впевнений, що його вже хтось забрав. Але мені випав джекпот", — говорить чоловік.
Володимир Кислий та його павук, Херсон, 7 серпня 2024 року. Суспільне Херсон
Володимир каже, перед тим, як забрати павука додому, багато читав про цей вид. Зрозумів, що вони неагресивні зі слабкою, не загрозливою для людини отрутою. З часом страх минув і чоловік вирішив завести власного павука.
"З власницею павука цього спілкувався і якось так обмовився словом, що коли війна закінчиться, я обов'язково заведу собі павучка. І коли в мене був день народження, вона мені подарувала іншого маленького свого особистого павучка. Був такий неочікуваний, наймиліший подарунок, що я отримував", — каже він.
Свого другого павука Володимир назвав Лакі. Він живе у нього рік і три місяці. Це також самець, бразильський синій павук-птахоїд виду Птеринопельма Сазімай. Чоловік говорить, що павук трохи сором’язливий і боязливий.
Павук, який живе у Володимира Кислого, Херсон, 7 серпня 2024 року. Суспільне Херсон
Павуки їдять раз на тиждень переважно зоофобусів та кормових тарганів. У період линьки, ще рідше, раз на місяць. Володимир розповідає, чим частіше їх годуєш, тим швидше вони ростуть та, відповідно, раніше помирають. Самці в середньому живуть до п'яти, самки – до 30 років. Не люблять прямі сонячні промені, активність проявляють ближче до вечора.
"Іноді займаються ландшафтним дизайном, переривають весь субстрат, можуть там пересунути поїлку з одного місця на інше, з кокоса укриття пересунути кудись. А інколи просто: пішов на роботу, він сидить в одній позі, прийшов із роботи, він знову сидить в одній позі. І так дні три-чотири, потім приходиш, а він на 180° перевернувся. І я їх інколи випускаю на столі погуляти. Інколи по мені вони лазять, на голову залізти, на обличчя, по руках, по ногах може полазить", — говорить херсонець.
До вибухів, каже Володимир, павуки звикли. Спочатку бігали по всьому тераріуму, тепер не реагують, навіть коли поряд прилітають снаряди.
"До війни я думав, що павуки страшно, а потім зрозумів, що страшно — це окупація, вибухи, ракети, снаряди, які прилітають і ті самі дрони, які в будь-який момент можуть скинути вибухівку на голову. Оце страшно. А павуки – це не страшно", — каже чоловік.
Суспільне Херсон