Стартував ХХI Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії». До Херсона з’їхалися представники 36 театрів із 12 країн (Білорусія, Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Литва, Польща, Румунія, Угорщина, Туреччини, Ізраїль, Україна). На різних фестивальних майданчиках покажуть 38 вистав. Триватиме театр-фест 8 днів.Вже традиційно «Мельпомена» розпочинається з прем’єри.
Вчора на великій сцені Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша показали «Украдене щастя». Класику української літератури, безсмертний твір Івана Франка, поставив литовський режисер Лінас-Маріюс Зайкаускас. Зіграли ж у спектаклі актори Месхетинського професійного драматичного театру.
-Іван Франко – великий український письменник і нам дуже цікаві його твори. І потім ми це зробили для вас. Погодьтеся, щось у цьому є – українська п’єса, а грають грузини. Думаю, наш темперамент, а актори в нас дуже талановиті, тільки підсилив сприйняття вистави, — розповів директор Месхетинського професійного драматичного театру Іраклі Атунашвілі.
Зіграли в «Украденому щасті» й українці: чотири вокалістки театру ім. М. Куліша (Наталя Вишневська, Тетяна Мисак, Каріна і Вікторія Кириченко) виконали фольклорні композиції. За задумкою режисера автентика має звучати саме голосами місцевих акторів.
-Звісно, складнощі перекладу виникали, але ми з ними впоралися. До речі, грузини дуже хотіли зіграти на одній сцені з красивими українськими дівчатами. І напишіть, що я дуже вдячний акторам театру ім. М. Куліша за таке шикарне виконання пісень, — розповів режисер Лінас-Маріюс Зайкаускас.
Вистава грається грузинською мовою, через що виникла певні складнощі у сприйнятті – субтитри демонструвалися на двох невеликих бокових екранах, з яких важко читати, особливо глядачам у верхніх рядах. Ситуацію вирівняла відмінна, дуже емоційна акторська гра, неабияку роль зіграло й те, що сам твір дуже відомий, мало хто не читав «Украдене щастя». Сюжет франківської класики закручений на любовному трикутнику, який приводить до трагічного фіналу – обидва чоловіки, закохані в одну і ту ж жінку, гинуть.
Сам режисер вважає, що інтернаціональна вистава вдалася, експеримент з «Украденим щастям» він хоче повторити з казахським театром – історія І. Франка актуальна для будь-яких народів і часів.
Марина САВЧЕНКО