На регіональному російському пропагандистському телеканалі "Таврія" 28 травня вийшов сюжет. У ньому йдеться, що торік для понад ста бібліотек окупованого лівобережжя закупили книг на 50 млн рублів. Що нібито за української влади багато творів перебували під забороною, а доступна література – довго не оновлювалася. Після возз'єднання з Росією бібліотеки начебто активно відроджуються.
У сюжеті можна помітити, що в Новотроїцькій бібліотеці з’явилися горор-книги, у тому числі авторства Стівена Кінга, який публічно підтримує Україну, а ще перевидання класичних російських авторів та енциклопедії для дітей про Росію.
Директорка Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара Надія Коротун, яка в професії понад 40 років, вважає, що цінності нові книги не несуть:
“Російську класику і так всі знають на зубок, якої навчали в школі. Це не те чтиво, яке не бачив український читач-користувач. Мені, як фахівцю, і я бачила, що вони дарували і завозили, просто смішно”.
Чи справді літературу в бібліотеках Херсонщини довго не оновлювали?
Надія Коротун надіслала “Вгору” інформацію про кількість книг, якими поповнювали бібліотеки Херсонщини за державною програмою впродовж чотирьох років. Так, у 2018 році завезли 29 тисяч 974 книги, а в 2021 році –1 тисячу 613 книг.
І хоча державне фінансування за цей час зменшувалося, оновлювали бібліотеки коштом волонтерів, фондів, завдяки перемогах у міжнародних програмах. А Херсонська бібліотека Гончара мала обмінно-резервний фонд, з якого книги передавали безплатно іншим бібліотекам.
За словами директорки цієї бібліотеки Надії Коротун, бібліотекарі України також навчилися робити платні послуги, щоб додаткові гроші залучати до комплектування фондів і передплати періодичних видань.
У сюжеті “Таврії” розказали, що бібліотеки в регіоні після возз'єднання з Росією пройшли велику модернізацію. В управлінні гуманітарної політики Новотроїцької селищної військової адміністрації, чию бібліотеку показали на російському телебаченні, розповіли “Вгору”, що на території громади до початку повномасштабного вторгнення діяли Центральна бібліотека та 19 бібліотечних філій. Станом на 1 січня 2023 рік їхній бібліотечний фонд загалом становив 1 млн 345 тисяч 341 грн.
Основними джерелами поповнення фондів були державні програми, обласні та місцеві бюджети, благодійні внески, дарунки від жителів громади, а також книги, отримані в межах культурних обмінів і міжнародних програм. На сьогодні територія громади в окупації, весь бібліотечний фонд та майно бібліотек також там.
Новотроїцька центральна районна бібліотека у 2021 році. Архівні фото
В управлінні говорять, що стан бібліотек у Новотроїцькій громаді був задовільний:
“Ми завжди щось осучаснювали. Бібліотеки завжди мали задовільний стан, були в охайному вигляді, відремонтовані, все було чистеньке, пофарбоване. Кадровий потенціал був повністю, не було у нас кадрового голоду”.
Бібліотекарки Новотроїцької громади отримують нові комп'ютери влітку 2021 року
Чи справді якась література перебувала під забороною?
В Управлінні гуманітарної політики Новотроїцької селищної військової адміністрації повідомляють, що заборони російських книг не було:
“У бібліотеках була купа сучасних книжок. Але також були книжки ще й російських письменників. Ніхто цю літературу не вилучав. Діти свідомо робили вибір, яку літературу їм читати”.
Книжки російською мовою у Новотроїцькій центральній районній бібліотеці 14 лютого 2022 року
Як оновлюють бібліотеки на деокупованій Херсонщині зараз?
За словами керівниці Департаменту реалізації гуманітарної політики ХОДА Віолетти Царькової, нині на деокупованій Херсонщині бібліотеки отримують нові книги від Інституту української книги, а також завдяки благодійним зборам книжок, таким як “Букшелтери в укритті”, “Вільні читають українською”, “Один студент – одна книга”.
У 2023 році деокуповані громади правобережної Херсонщини отримали понад 28 тисяч нових книг від “Книгарні Є”, "Видавництва Старого Лева”, “ПЕН-клубу”, “Клубу сімейного дозвілля”, Благодійного фонду "Бібліотечна країна”, Національного демократичного інституту, з усієї України в межах проєкту «Вільні читають українською» та інше.
Як трактувати такі дії Росії стосовно книг і бібліотек на окупованій території України?
Комітет культури Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) 28 травня визнав стирання української культурної ідентичності інструментом війни Росії проти України та елементом політики геноциду, спрямованої на знищення української нації. Авторка цієї резолюції – заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, членкиня парламентської делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук. Вона розповіла "Вгору", що така політика Росії щодо бібліотек на окупованих територіях України також є елементом політики геноциду українців.
“Політика стосовно бібліотек, заміна художніх книг, навчальних планів – це цілеспрямована кампанія окупантів. Знищення культури, вивезення архівів, заміна навчальних планів, викидають українські книжки, завозять пропагандистські – це вкладається в більш загальну картину – в геноцидні наміри росіян. Бо вони не можуть знищити фізично всіх і намагаються знищити [українську] ідентичність”, – розповіла Євгенія Кравчук.
Вгору